Рішення № 102504105, 11.01.2022, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1777/21

Провадження № 2/144/198/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат - Покоєвич А.О. звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинським районним нотаріальним округом, Грисюк Оленою Василівно вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 16167 від 18.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 18167,44 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис №16167 від 18.05.2021, є такий що винесений з порушенням вимог чинного законодавства зокрема, ОСОБА_1 при отриманні грошових коштів, не підписувала жодного кредитного договору, а тому вважає що кредитний договір є нікчемний та відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тому позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Представник відповідача відзив на позовну заяву у встановлений строк суду не надав.

Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, Грисюк О. В. у встановлений судом строк пояснення чи заперечення на заявлені вимоги до суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 травня 2021 року, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №16167 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованості в розмірі 18167,44 грн.

31.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області, Турським О.В. видано постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованості в розмірі 18167,44 грн.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).

Так, згідно з статтею 87 Закону України «Про нотаріат» - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» - визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відмітною стягувача про непогашення заборгованості.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За змістом пункту 2.3 глави 16 розділу ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

З виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Грисюк О.В. встановлено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» при подані нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису не надано достатніх доказів на підтвердження отримання боржником письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди. У зв`язку з чим позивач була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №320/7932/16-ц від 06.05.2020 (провадження №61-38989св18).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховану суму заборгованості в розмірі 18 167,44 грн., що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса, заперечує в повному обсязі. Отже, дана обставина спростовує сам факт безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Перевірка безспірності боргу є обов`язком нотаріуса. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 (провадження № 14-12559св18).

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напис.

З наданих до суду документів неможливо встановити чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Крім того, доказів отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, суду не надано. Доданий список згрупованих рекомендованих листів не містить відмітки Укрпошти про прийняття кореспонденції. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором №578466940 від 25.09.2019 у розмірі 18167,44 грн., що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за виконавчим написом нотаріуса №16167, не можна вважати безспірною.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи те що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.1 ст.134 ЦПК України - разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що була сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) зазначенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач подала до суду договір про надання правової допомоги у цивільній справі, ордер адвоката Покоєвич А.О., розрахунок витрат на правову допомогу та квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 08.12.2021, що підтверджує сплату гонорару в розмірі 8000 гривень, та оригінали квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви.

Таким чином, позивачем доведено понесені нею судові витрати, що підлягають заводовенню та стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №16167, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, 18 травня 2021 року про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 18167,44 грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя