Ухвала суду № 102503114, 12.01.2022, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1100/17

Провадження № 2/568/23/22

12 січня 2022 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Троцюк В.О.,

секретаря судового засідання Дмитришин О.С.

за участі представника відповідача адвоката Турянської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Радивилів заяву ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Радивилівської районної державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання свідоцтва про право на спадщину та спадкового договору частково недійним, припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування на частину будинковолодіння та земельної ділянки,

встановив:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Радивилівської районної державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання свідоцтва про право на спадщину та спадкового договору частково недійним, припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування на частину будинковолодіння та земельної ділянки.

12.01.2022 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Троцюк В.О. Обгрунтовуючи заявлений відвід, позивач посилається на наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, при цьому посилається на ухвалу суду від 04.10.2021 року про відмову в задоволенні клопотання її представника про витребування доказів. Заявник вказує, що відмовляючи в задоволенні клопотання про витребування доказів, суддя позбавила її можливості належними доказами підтвердити обставини на які вона посилається в своїй позовній заяві та без виходу до нарадчої кімнати та ухвалення рішення по суті, суддя наперед визначила для себе результат її розгляду. Такі дії судді, на думку позивача, викликають сумнів в неупередженості судді, та вказують на її заінтересованість у результаті розгляду справи та просліковуєтсья кругова порука гілки судової влади.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бернацький П.В. не зявились. ОСОБА_1 просила розгляд заяви про відвід судді розглядати у її відсутність. Представник позивача адвокат Бернацький П.В. подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, а в разі неможливості розгляду справи - відкласти її розгляд.

Представник відповідача адвокат Турянська Л.І. в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви про відвід судді та пояснила, що вважає заявлений відвід необґрунтованим та безпідставним.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

З огляду на те, що на день розгляду заяви про відвід судді Троцюк В.О. в Радивилівському районному суді Рівненської області здійснюють правосуддя двоє суддів, тому заява про відвід розглядається суддею Троцюк В.О., у провадженні якої перебуває вищевказана цивільна справа.

Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Встановлено, що в провадженні судді Троцюк В.О. перебуває вищевказана цивільна справа, яка прийнята до провадження 25 лютого 2021 року. Розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні, яке відбувалось 04 жовтня 2021 року, вирішувалось клопотання представника позивача про витребування доказів. Позивач та її представник адвокат Бернацький П.В. в судове засідання не з`явились, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Ухвалою суду від 04.10.2021 року відмовлено в задоволені клопотання представника позивача адвоката Бернацького П.В. про витребування доказів. 05.10.2021 року ухвала суду вручена адвокату Бернацькому П.В. Позивач ОСОБА_1 в зв`язку з цим 12.01.2022 року подала заяву, в якій висловила недовіру складу суду, вказуючи, що суд всупереч вимогам законодавства, відмово вив їй підтвердити обставини справи, які потребують доказування в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках.

Слід зазначити, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Поряд з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що доводи позивача, викладені у її заяві про відвід судді Троцюк В.О., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Радивилівської районної державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання свідоцтва про право на спадщину та спадкового договору частково недійним, припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування на частину будинковолодіння та земельної ділянки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Троцюк