Ухвала суду № 102496242, 11.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7859/21

Провадження № 1-кп/643/577/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,

прокурорів - Колодія М.М., Рент-Яцишенко М.В.,

захисника - Букіна О.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за № 12019220480000770 від 26.02.2019, №120192205100000367 від 11.02.2019, № 12020220470004874 від 21.11.2020 за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У суді 11.01.2022 прокурор Рент-Яцишенко М.В. заявила клопотання про продовження обраного стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, про що надала письмові клопотання. Клопотання прокурора Рент-Яцишенко М.В. підтримане прокурором Колодієм М.М.

Захисник Букін О.С. вважав клопотання прокурора не доведеними, та такими, що задоволенню не підлягають. Захисник зазначив, що на його думку є можливим змінити стосовно обвинувачених запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мають не задовільний стан здоров`я, а також на їх утриманні перебувають батьки-пенсіонери. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 утримує малолітнього онука.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в повному обсязі підтримали захисника Букіна О.С.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні ряду епізодів особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень проти власності, в складі організованої групи, що завдало значну матеріальну шкоду потерпілим, яка в ході досудового розслідування та суду не відшкодована, довгий час офіційно не працевлаштовані, у них відсутні офіційні джерела доходу, у них відсутні стійкі соціальні зв`язки. Обвинувачені раніше судимі за скоєння умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які на теперішній час існують, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які судом не допитані.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Крім цього, будь-яких даних про зменшення чи відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що доводи, викладені у клопотанні прокурора знайшли своє підтвердження у суді, та клопотання підлягає задоволенню.

Стосовно позиції захисника, суд вважає, що його ствердження не знайшли свого підтвердження у суді, оскільки суду не надано доказів на підтвердження зазначеного ним у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що клопотання захисника Букіна О.С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим не знайшло свого підтвердження.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 371, 372 КПК України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Букіна О.С. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, продовжити строком на 60 днів, а саме по 11.03.2022 - включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, продовжити строком на 60 днів, а саме по 11.03.2022 - включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Поліщук Т.В.