Вирок № 102495472, 11.01.2022, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №625/390/19

провадження №1-кп/619/100/22

ВИРОК

іменем України

11 січня 2022 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А. розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220750000024 від 27.02.2019 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кузнецьк Пензенської області Російської Федерації, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження: прокурораКостяного Д.О. обвинуваченогоОСОБА_1 захисникаВрагова І.В.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

27 лютого 2019 року близько 16 год 00 хв ОСОБА_1 , розвантажуючи автомобіль в районі Коломацького молокозаводу, зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , який запропонував йому вжити спиртні напої, на що ОСОБА_1 погодився та з цією метою прибув з останнім до магазину ФОП « ОСОБА_4 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Заходячи до магазину ОСОБА_1 зустрів своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в цей час направлялись до тентового павільйону, що розташований біля магазину. Зайшовши до магазину та побачивши, що там черга, ОСОБА_1 вирішив одразу піти до тентового павільйону з метою вживання спиртних напоїв. 27 лютого 2019 року приблизно о 16 год 15 хв, зайшовши до павільйону, ОСОБА_1 побачив, що за столом вже сидять його знайомі: ОСОБА_3 , з яким він прийшов до магазину, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Під час спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 поборотися на руках, за умови, що переможений піде до магазину купувати спиртне, на що ОСОБА_1 погодився. У результаті змагань (боротьби на руках) переміг ОСОБА_1 , після чого наказав ОСОБА_5 піти до магазину та купити горілки, на що останній відмовився та почав нецензурною лайкою ображати ОСОБА_1 . Під час виниклого конфлікту ОСОБА_5 долонею правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_1 , від якого у останнього злетіли окуляри, та він впав зі стільця на підлогу. Після того, як ОСОБА_1 намагався піднятись з підлоги, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_1 ще один удар ногою в область обличчя, спричинивши своїми діями останньому тілесні ушкодження у вигляді садна на носі та двох синців на обличчі. Після отримання цих ушкоджень ОСОБА_1 піднявся та вийшов з павільйону. Повернувшись за дві хвилини до павільйону ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебувають за столом, а ОСОБА_5 немає. Сприймаючи протиправні дії ОСОБА_5 у вигляді нанесення йому ударів по обличчю, як особисту образу та як привід для своїх протиправних дій, маючи бажання помститися за словесну та фізичну образу, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на вбивство ОСОБА_5 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя, на ґрунті раптово виниклих під час конфлікту неприязних відносин із ОСОБА_5 , з метою помсти, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_5 , скориставшись тимчасовою відсутністю у павільйоні останнього, віднайшов та взяв у праву руку пусту скляну пляшку з-під шампанського, яка знаходилась у тому ж павільйоні на сусідньому столі у коробці та заховавши її за спиною, почав чекав, коли до приміщення павільйону повернеться ОСОБА_5 . Приблизно через 1-2 хвилини, коли до павільйону магазину зайшов ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що потерпілий цього не чекає, схопив лівою рукою його за одежу в районі правого плеча, та, нахиливши його корпус на себе, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, скляною пляшкою, яку він заздалегідь приготував, наніс не менше двох ударів в потиличну ділянку голови ОСОБА_5 , від чого останній впав на підлогу, спричинивши при цьому потерпілому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/1/5-Ват/19 від 04.07.2019, наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травма у вигляді двох забійних ран в потиличній ділянці з крововиливом у м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатоосколковий перелом потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелама в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки в проекції багатооскільчатих переломів з ділянкою розчавлення мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки, яка ускладнилась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу. Вказана черепно-мозкова травма, що ускладнилась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу, має причинно-наслідковий зв`язок зі смертю потерпілого та є причиною його смерті. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_5 , не надаючи змоги йому піднятися з підлоги та вжити заходів щодо врятування свого життя, усвідомлюючи, що останній вже не може чинити йому опір, ОСОБА_1 тією ж скляною пляшкою наніс ОСОБА_5 ще не менше чотирьох ударів в різні частини голови, спричинивши, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/1/5-Ват/19 від 04.07.2019, чотири забійні рани на обличчі, а саме по одній рані на слизовій оболонці нижньої губи зліва, слизовій оболонці нижньої губи справа, на підборідді справа та на підборідді зліва, а також п`ять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги. Після нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , нахилившись до останнього та переконавшись, що ОСОБА_5 не подає ознак життя, тим самим впевнившись у доведенні свого злочинного умислу до кінця, у вигляді заподіяння смерті потерпілому, залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Смерть ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень настала на місці вчинення кримінального правопорушення.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та вказав, що 27.02.2019 приблизно о 16 год 00 хв - 16 год 30 хв він разом зі своїм приятелем ОСОБА_7 прибув до павільйону магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Зайшовши до торгівельної палатки біля магазину, ОСОБА_1 побачив двох своїх знайомих, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які за столиком вживали спиртні напої, ОСОБА_1 підсів до них. Через деякий час, до них підійшов ще один знайомий ОСОБА_10 , якого ОСОБА_11 почав проганяти та розмахуватися руками. Побачивши це, ОСОБА_1 вирішив заступитися за ОСОБА_12 та зробив йому зауваження. ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_14 поборотися на руках за умови, що хто програє той купує горілку. Після того, як ОСОБА_1 декілька разів поборов на руках ОСОБА_13 , останній вдарив ОСОБА_14 по обличчю, від чого у нього злетіли та випали на підлогу окуляри. Після чого ОСОБА_13 , ще декілька разів вдарив ОСОБА_1 від чого він впав на підлогу, після цього ОСОБА_13 схопив стілець та вдарив ОСОБА_14 по носу, окуляри знов злетіли на підлогу. Піднявши з підлоги, ОСОБА_1 заховав свої окуляри до кишені та вийшов на вулицю. Витер кофтою обличчя. У цей час із палатки ОСОБА_14 почув нецензурну брань від ОСОБА_13 у свій адрес, зайшовши до палатки знову, ОСОБА_14 зі столу взяв порожню скляну пляшку, якою почав захищатись від ОСОБА_13 , в результаті чого, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_13 декілька ударів, від яких ОСОБА_13 впав, після чого ОСОБА_14 наніс ще кілька ударів в ОСОБА_13 . Після цього ОСОБА_15 чи ОСОБА_16 сказав ОСОБА_14 , щоб той викинув пляшку, при цьому ОСОБА_13 не дихав та ОСОБА_14 почав робити йому масаж серця. Потім зайшла ОСОБА_4 і сказала, що викликала швидку та поліцію. Після цього ОСОБА_14 залишив критий павільйон. Обвинувачений вказав, що не хотів убивати ОСОБА_13 , прицільного не бив, а лише захищався від його дій. Також обвинувачений висловив жаль з того, що так вийшло.

Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, не дивлячись на невизнання ним вини, доведена прокурором у повному обсязі і підтверджується встановленими судом фактичними даними, у розумінні вимог статей 84, 85, 86, 87, 94 КПК України, які містяться в:

- показаннях свідка ОСОБА_17 , даними в ході судового розгляду про те, що 27.02.2019 вона перебувала на роботі в магазині ПП « ОСОБА_4 ». Вийшовши з магазину в двір, вона побачила в бесідці п`ятьох чоловіків, яких знала: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які просто сиділи за столом у бесідці. До магазину заходив ОСОБА_19 , але нічого не купляв. Більше ніхто із них до магазину не заходив. Знаходячись за прилавком вона через вікно в магазині помітила як ОСОБА_5 намагався нанести тілесні ушкодження ОСОБА_18 , а останній пішов до додому. Близько 16 години до неї зайшов в магазин ОСОБА_5 та попросив в неї серветки, які вона йому дала. Вона запитала, навіщо йому серветки, ОСОБА_5 відповів, що вони йому потрібні «кров витерти». Приблизно через 10-15 хвилин вона вийшла з магазину та виявила труп останнього на підлозі в бесідці та поблизу нього знаходився ОСОБА_1 , який робив ОСОБА_13 масаж серця. Вона зателефонувала на 103 до швидкої медичної допомоги. Після цього ОСОБА_14 вийшов з бесідки;

- показаннях свідка ОСОБА_18 , даними в ході судового розгляду про те, що 27 лютого 2019 року приблизно о 16 годині він перебував у павільйоні магазину, де знаходилися декілька осіб, в тому числі його зять ОСОБА_11 та ОСОБА_20 . Потім хтось покликав свідка і він вийшов, при цьому чув як у палатці упав стілець. Через деякий час ОСОБА_18 зайшов у палатку у побачив ОСОБА_13 , який лежав на підлозі у крові, у нього не було пульсу та поряд з ним сидів ОСОБА_14 ;

- протоколі огляду місця події від 27.02.2019 та фототаблицею до нього, проведеного на території ФОП « ОСОБА_4 » за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено: змив речовини бурого кольору з поверхні рами дверей до павільйону, змиви речовини бурого кольору з підлоги павільйону, змив речовини бурого кольору з поверхні стільця в павільйоні, змив речовини бурого кольору з поверхні столешниці в павільйоні, недопалок цигарки «Київ» з попільничкі на столі в павільйоні, з пачки «Сонце в бокалі» було виявленого та вилучено сліди папілярних візерунків на восьми відрізках липкої стрічки, два полімерні стакани зі столу в павільйоні, сліди папілярних візерунків вилучені зі скляної пляшки «Жигулі Барное» два відрізки наклеєні на аркуш паперу, змиви речовини бурого кольору з підлоги павільйону, фото фрагменту сліду низу підошви взуття на підлозі в павільйоні, два змиви речовини бурого кольору на підлозі в павільйоні, пляшки із-під шампанського з нашаруванням бурого кольору, змив речовини бурого кольору з поверхні павільйону із зовнішньої сторони, два змиви речовини бурого кольору на поверхні шиферного паркану біля павільйону, два змиви речовини бурого кольору за павільйоном, змив речовини бурого кольору з поверхні уламку пошкодженого столу в павільйоні, шапка сірого кольору з трупу ОСОБА_5 , чотири відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків які були виявлені та вилучені з трьох пляшок;

- протоколі освідування особи від 28.02.2019 з фототаблицею до нього, відповідно до якого було проведено освідування ОСОБА_1 ;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 28.02.2019 з відеозаписом за участю свідка ОСОБА_3 , який вказав на механізм нанесення ударів ОСОБА_5 ;

- постанові про визнання речовими доказами від 28.02.2019, відповідно до якої змив речовини бурого кольору з поверхні рами дверей до павільйону; змиви речовини бурого кольору з підлоги павільйону (об`єкт № 1; об`єкт № 2); змив речовини бурого кольору з поверхні стільця в павільйоні(об`єкт № 3); змив речовини бурого кольору з поверхні столешниці в павільйоні (об`єкт № 4); недопалок цигарки «Київ» з попільнички на столі в павільйоні(об`єкт № 5); з пачки «Сонце в бокалі» було виявлено та вилучено за допомогою дактилоскопічного поролену «Рубін» та магнітного пензля сліди папілярних візерунків на 8 - ми відрізках липкої стрічки які нанесені на аркуш паперу; два полімерні стакани зі столу в павільйоні(об`єкт № 7); сліди полімерних візерунків вилучені із пляшки скляної «Жигулі Барноє» два відрізки наклеєні на аркуш паперу(№ 9; № 10); змиви речовини бурого кольору з підлоги(№ 1; № 2; № 3) павільйону (об`єкт №9); фото фрагменту сліду низу підошви взуття на підлозі в павільйоні; фото сліду здійснено із судовою фотографією за допомогою масштабної лінійки; два змиви речовини бурого кольору на підлозі в павільйон(об`єкт № 11); пляшка із - під шампанського із ящика, із нашаруванням бурого кольору, виявлено в павільйоні(об`єкт № 12); змив речовини бурого кольору з поверхні павільйону із зовнішньої сторони (об`єкт № 13); два змиви речовини бурого кольору на поверхні шиферного паркану біля павільйону(об`єкт № 14); два змиви речовини бурого кольору за павільйоном(об`єкт № 15); змив речовини бурого кольору з поверхні уламку пошкодженого столу в павільйоні(об`єкт № 16); шапка сірого кольору яка була виявлена на трупі; чотири відрізки липкої стрічки під номерами 11-14 зі слідами попелярних візерунків, які були виявлені та вилучені з-за допомогою вказаного вище порошку та пензля на трьох пляшках із-під пива «Жигулі Барноє» які стояли в ящику на столі в павільйоні біля трупа, що були вилучені 27.02.2019 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; носки чорного кольору, труси чорного кольору із малюнком, светр сірого кольору, джинси сірого кольору, футболка сірого кольору, кросівки різнокольорові із переливанням кольорів чорного та синього, куртка чорного кольору із малюнком червоного кольору, - визнано речовими доказами;

- постанові про визнання речовини доказами від 16.04.2019 відповідно до якої речі, що були вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_1 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору з сім - карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_1 ; куртку чорного кольору з написом на ворітнику «Louis Vuitton paris»; шапку чорного кольору; светір сірого кольору розміру XL на ворітнику мається напис «STRETCH»; футболку білого кольору із синіми смужками з написом D2; сапожки чорного кольору із синтетичного матеріалу; спортивні штани чорного кольору, труси білого кольору із хлопка без написів; носки чорного кольору із напівсинтетичного матеріалу, - визнано речовими доказами;

- постанові про визнання речовини доказами від 16.04.2019 відповідно до якої труси чорного кольору із малюнком та носки чорного кольору, які належали ОСОБА_5 , визнано речовими доказами;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 12.04.2019 з відеозаписом за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який вказав обставини події, яка мала місце 27.02.2019 в приміщенні тентового павільйону біля магазину ФОП « ОСОБА_4 » за адресою: АДРЕСА_2 ;

- висновку експерта № 12-17/5-Ват/19 від 13 квітня 2019 року відповідно до якого, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелома в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки з крововиливами в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки; чотири забійні рани на обличчі-на слизовій оболонці нижньої губи зліва (1), на слизовій оболонці нижньої губи справа (1), на підборідді справа (1), на підборідді зліва (1); п`ять саден в лобній ділянці з лівака одне садно в проекції лівої надбрівної дуги. Відкрита черепно-мозкова травма, враховуючи її характер та об`єм, в комплексі утворилась по механізму - удар, з місцем прикладання травмуючої сили в потиличну ділянку, від дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, яка згідно висновку експерта № 17-81-МК/12-17/5-Ват/19 від 11.04.2019, вірогідніше за все мала циліндричну поверхню та з урахуванням кількості ушкоджень (двох забійних ран в потиличній ділянці), діяла не менше двох разів, з місцем прикладання сили що травмувала в потиличну ділянку у напрямку переважно ззаду наперед, відносно площин тіла постраждалого. Чотири забійні рани на обличчі, п`ять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги утворилися від ударної та ударно-ковзаючої дії тупого предмета (предметів), що з урахуванням кількості ушкоджень, діяв неодноразово, з місцем прикладання сили що травмувала в ділянку підборіддя, нижньої губи, лобну ділянку зліва та ділянку лівої брови у напрямку переважно спереду назад, та дещо справа наліво, відносно площин тіла постраждалого. Судово-медичних даних, які б вказували на послідовність нанесення тілесних ушкоджень немає. Вказані ушкодження, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, з`явилися прижиттєво та у короткий проміжок часу, який обчислюється хвилинами, першими десятками хвилин. Враховуючи морфологічні та мікроскопічні дані, можна сказати, що смерть ОСОБА_5 настала в проміжок часу, між отриманням ушкоджень та настанням смерті, який обчислюється хвилинами, першими десятками хвилин. Причиною смерті ОСОБА_5 з`явилася вказана вище відкрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилась розвитком гострого порушення; мозкового кровообігу. Таким чином, відкрита черепно-мозкова травма, встановлена при експертизі трупа ОСОБА_5 , має прямий причинно-наслідковий зв`язок зі смертю. Тілесні ушкодження, встановлені при експертизі трупа ОСОБА_5 , за ступенем тяжкості мають ознаки: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелома в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки - яка ускладнилась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу, - тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.3. «а» і 2.1.3. «б» «Правил» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6); чотири забійні рани на обличчі, кожна окремо, - легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але небільше як 3 тижні (21 день); п?ять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги, кожне окремо, - легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів. Враховуючи кількість та локалізацію ушкоджень, знайдених під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 , можна сказати, що положення потерпілого під час нанесення йому тілесних ушкоджень, а також взаєморозташування потерпілого та нападника, могло бути різним. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг здійснювати самостійні дії у обмеженому обсязі, до втрати свідомості. Згідно «Висновку експерта» № 16/1770-Дм/19 від 01.03.2019 р., при судово-медичній токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_9 , виявлений етиловий спирт в кількості: в крові - 3.57%о, в сечі - 3.51%. 3азначена концентрація етилового спирту в крові трупа, згідно методичних рекомендацій Міністерства охорони здоров`я України («Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем», Київ, 2004р.), відповідає його вмісту при тяжкому ступеню алкогольної інтоксикації;

- висновку експерта № 12-14/2-Важ/19 від 13 березня 2019 року відповідно до якого, на тілі ОСОБА_1 встановлені наступні тілесні ушкодження: садно на носі, два синці на обличчі, садно на пальці правої руки. Садно на носі, враховуючи його характер, утворилося за механізмом тертя-ковзання (або тиску-тертя) від локальної дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів) з обмеженою поверхнею, що контактувала, індивідуальні та конструктивні особливості якої не відобразилися, й могло виникнути в період 5-7 днів до моменту проведення судово-медичної експертизи. Синці на обличчі, враховуючи їх характер, утворилися за механізмом удару або тиску від локальної дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів) з обмеженою поверхнею, що контактувала, індивідуальні та конструктивні особливості якої не відобразилися, й могло виникнути в період 5-7 днів до моменту проведення судово-медичної експертизи. Садно на пальці правої руки, враховуючи його характер, утворилося за механізмом тертя-ковзання (або тиску-тертя) від локальної дії тупого (их) твердого (их) предмета (ів) з обмеженою поверхнею, що контактувала, індивідуальні та конструктивні особливості якої не відобразилися, й могло виникнути в період 12 год. до моменту проведення судово-медичної експертизи. Тілесні ушкодження (садна та синці), встановлені при експертизі ОСОБА_1 , кожне окремо, за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, питання про самоспричинення включає в себе юридичне поняття, та не входить в компетенцію судово-медичного експерта. Малоймовірно, що дані садна та синці, враховуючи їх характер та локалізацію могли утворитися в умовах однократного падіння ОСОБА_1 з ударом о тупі тверді предмети («з висоти власного зросту»);

- висновку судово-психіатричного експерта № 133 КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про те, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

- висновку експерта № 12-17/1-Ват/19 від 04 липня 2019 року відповідно до якого, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 , виявлено: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелома в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки з крововиливами в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки; чотири забійні рани на обличчі - на слизовій оболонці нижньої губи зліва (1), на слизовій оболонці нижньої губи справа (1), на підборідді справа (1), на підборідді зліва (1); п`ять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги. Тілесні ушкодження, встановлені при експертизі трупа ОСОБА_5 , за ступенем тяжкості мають ознаки: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній' ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої, кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелома в ділянці передньої та середньої' черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонка головного мозку в ділянці лівої лобної частки - яка ускладнилась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу, - тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; чотири забійні рани на обличчі, кожна окремо, - легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але небільше як 3 тижні (21 день); пять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги, кожне окремо, - легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів. Показання підозрюваного ОСОБА_1 дані в ході проведення допиту та слідчого експерименту не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення тілесних ушкоджень («два удари пляшкою по голові») та отриманням ОСОБА_5 відкритої черепно-мозкової травми у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелома в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки. Механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення допиту та слідчого експерименту за його участю - не відображає. Таким чином, відкрита черепно-мозкова травма, встановлена при експертизі трупа ОСОБА_5 , має прямий причинно-наслідковий зв`язок зі смертю. Показання свідка ОСОБА_3 дані в ході проведення допиту та слідчого експерименту не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення тілесних ушкоджень («нахилив його корпус на себе та тримаючи в правій руці пляшку скляну, наніс два удари нею по затилочній частині голови Бондаренка.) та отриманням ОСОБА_5 відкритої черепно-мозкової травми у вигляді - двох забійних ран в потиличній ділянці, крововиливом в м`які тканини голови в потиличній ділянці, багатооскольчатого перелома потиличної кістки та правої скроневої кістки з переходом на кістки основи черепа у вигляді лінійного перелама в ділянці передньої та середньої черепної ямки справа, клаптевими розривами твердої мозкової оболонки в проекції багатооскольчатих переломів з ділянкою розчавлення речовини мозку правої потиличної частки, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку в ділянці лівої лобної частки. Та не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення тілесних ушкоджень («від ударів пляшкою голова ОСОБА_9 поверталась правіше та лівіше, в залежності від попереднього удару») та отриманням ОСОБА_5 чотирьох забійних ран на обличчі, п`ятьох саден в лобній ділянці зліва та одного садна в проекції лівої надбрівної дуги. Таким чином, відкрита черепно-мозкова травма, встановлена при експертизі трупа ОСОБА_5 , має прямий причинно-наслідковий зв`язок зі смертю. Тілесні ушкодження, а саме: відкрита черепно-мозкова травма, враховуючи її характер та об`єм, в комплексі утворилась по механізму - удар, з місцем прикладання травмуючої сили в потиличну ділянку, від дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, яка згідно висновку експерта № 17-81-МК/12-17/5-Ват/19 від 11.04.2019, вірогідніше за все мала циліндричну поверхню та з урахуванням кількості ушкоджень (двох забійних ран в потиличній ділянці), діяла не менше двох разів, з місцем прикладання сили що травмувала в потиличну ділянку у напрямку переважно ззаду наперед, відносно площин тіла постраждалого. Чотири забійні рани на обличчі утворилися від ударної дії тупого предмета (предметів), обмеженою поверхнею, індивідуальні та конструктивні особливості якого в ушкодженнях не "відобразились, не виключено, що забійні рани могли утворитися від предмету що мав циліндричну поверхню. Та з урахуванням кількості ушкоджень, діяв не менше чотирьох разів, з місцем прикладання сили що травмувала в ділянку підборіддя та нижньої губи у напрямки переважно спереду назад, відносно площин тіла постраждалого. П`ять саден в лобній ділянці зліва та одне садно в проекції лівої надбрівної дуги утворилися від ударно-ковзаючої дії тупого предмета (предметів), з обмеженою поверхнею, індивідуальні та конструктивні особливості якого в ушкодженнях не відобразились. Та з урахуванням кількості ушкоджень, діяв неодноразово, з місцем прикладання сили що травмувала в лобну ділянку зліва та ділянку лівої брови у напрямку переважно спереду назад, та дещо справа наліво, відносно площин тіла постраждалого. Речовий доказ - пляшка, по даному випадку, не надана на судово-медичну експертизу. Всі тілесні ушкодження, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, з`явилися зажиттєво та у короткий проміжок часу, який обчислюється хвилинами, першими десятками хвилин. Виходячи з динаміки розвитку ранніх трупних явищ, що були встановлені при огляді трупа на місці його виявлення (21 год. 25 хв. 27.02.2019), слід вважати, що смерть ОСОБА_5 могла настати в період часу не менше ніж за 4-6 годин до огляду трупа на місці його виявлення. Судово-медичних даних, які б вказували на послідовність нанесення тілесних ушкоджень - немає. Враховуючи кількість та локалізацію ушкоджень, знайдених під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 , можна сказати, що положення потерпілого під час нанесення йому тілесних ушкоджень, а також взаєморозташування потерпілого та нападника, могло бути різним. Будь-яких ушкоджень, які могли утворитися при самообороні, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 , не виявлено. Враховуючи морфологічні та мікроскопічна дані, можна сказати що смерть ОСОБА_5 настала в проміжок часу, між отримання ушкоджень та настанням смерті, який обчислюється хвилинами, першими десятками хвилин;

- висновку експерта № 9/433СЕ-19 від 21.06.2019 відповідно до якого: встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілого ОСОБА_5 , (об`єкт № 1); встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт № 2); на наданій на дослідження пляшці зеленого кольору в об`єктах №№ 3, 4, 8, 9 виявлено кров людини та клітини з ядрами, в об`єктах №5-7 виявлено клітини з ядрами, кров не виявлено; встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові потерпілого ОСОБА_5 , та підозрюваного ОСОБА_1 , (об`єкти №№ 1, 2 відповідно), слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкти №№ 3, 4, 8, 9), та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкти №№5-7); генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами виявлених на пляшці зеленого кольору (об?єкти №№4,8), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об?єкт №2); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкти №№ 4, 8), та зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт №2), складає 3,80 х 10-33; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 263 нонильйонів осіб (2,63 х 1032); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 7), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем; генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на пляшці (об`єкт № 7), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка підозрюваного гр. ОСОБА_1 (об`єкт №2); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 5), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи, серед яких містяться генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт № 2); генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 3), не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 , (об`єкт № 2); генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 9), та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 6), є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем; генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 9), та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 6), не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт № 2); генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт №3), збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_5 (об`єкт № 1); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 3), та зразка крові потерпілого гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1), складає 3,16х10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3 децильйонів осіб (3,16х1033); генетичні ознаки сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об?єкт №9) та клітин з ядрами, виявлених на пляшці (об`єкт № 6), є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем; генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 9), та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 6), збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові потерпілого ОСОБА_5 (об`єкт № 1); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 5), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи, серед яких містяться генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_5 (об`єкт № 1); генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкти №№ 4, 8), збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_5 (об`єкт №1); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт №7), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем; генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на пляшці зеленого кольору (об`єкт № 7), не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_5 (об?єкт №1);

- висновку експерта 14/№520-ДМ/19 відповідно до якого групова приналежність крові від трупу ОСОБА_5 - В з ізогемаглютиніном анти-А. Крім того в його крові мається супутній антиген Н. Групова належність крові ОСОБА_1 - О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На парі черевиків чоловічих демісезонних (об`єкти №№1,4,7,9), вилучених під час обшуку ОСОБА_1 , знайдена кров людини, виявлені антигени В та Н. Таким чином, можна вважати, що кров в указаних об`єктах, в разі походження від однієї людини, належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н і походження даної крові від ОСОБА_5 не виключається. Однак, неможна виключити в даних об`єктах можливості домішку крові групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається, при наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею на момент вказаних подій. На вищевказаних черевиках кров не знайдена;

- висновку експерта 15/№208-ДМ/19 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи двох «змивів речовини бурого кольору на підлозі № 1,2» встановлена наявність слідів крові людині. При серологічному дослідженні виявлені антигени В та Н, ізогемаглютинін анти-А. При цитологічному досліджені статева належність крові не встановлена в зв?язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Ядровмістимі клітини не знайдені. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли походити від будь-якої людини з групою крові В(III) з ізогемагглютиніном анти-А, з супутним антигеном Н, в тому числі і від ОСОБА_5 ;

- висновку експерта 15/№205-ДМ/19 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи «речовини бурого кольору з поверхні столешниці об`єкт №4 (в павільйоні)» встановлена наявність слідів крові людині. При серологічному дослідженні виявлені антигени В та Н. При цитологічному досліджені статева належність крові не встановлена в зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Ядровмістимі клітини не знайдені. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли походити від будь-якої людини з групою крові В(III) з ізогемагглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, в тому і від ОСОБА_5 ;

- висновку експерта 15/№207-ДМ/19 відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи трьох «змивів речовини бурого кольору з підлоги №1,2,3, об`єкт №9 (в павільйоні» встановлена наявність слідів кров людині. При серологічному дослідженні виявлені антигени В та Н, ізогемаглютинін анти-А. При цитологічному досліджені статева належність крові не встановлена в зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для даного дослідження. Ядровмістимі клітини не знайдені. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли походити від будь-якої людини з групою крові В(III) з ізогемагглютинінсм анти-А, з супутнім антигеном Н, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_5 ;

- висновку експерта 15/201-ДМ/19 відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи змива з лівої долині громадянина ОСОБА_1 , виявлені сліди крові людини. При неодноразово проведених дослідженнях був виявлений антиген В. При цитологічному досліджені статева належність крові не встановлена в зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли походити від будь-якої людини з групою крові В(III) з ізогемагглютиніном анти-А, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_5 . Клітини чужорідного епітелію, не знайдені;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 29.07.2021 з відеозаписом слідчого експерименту у відповідний час доби за участю обвинуваченого ОСОБА_1 відтворення дій, обстановки та обставин подій 27 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 ;

- висновку експерта № 08-310/2021 від 18 грудня 2021 року відповідно до якого за даними медичної документації ОСОБА_1 страждає на хронічну патології органу зору - ускладнену міопію високого ступеню з астигматизмом обох очей (дистрофічна форма). Давність захворювання з наданої медичної документації встановити не можливо, однак можна припустити, що вона складає декілька років. На час його огляду ОСОБА_1 , проведеного 03.11.2021 лікарем-офтальмологом Міської клінічної лікарі № 14, гострота його зору на обидва ока складала по 0,06, що в побутових умові відповідає можливості рахувати кількість пальців руки на відстані трьох метрів. Визначення можливості ОСОБА_1 «повноцінно захищатися від нападів» навіть з урахуванням існуючої у нього патології зору, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії. Визначення можливості ОСОБА_1 «наносити точні прицільні удари», містить поняття наміру, що також унеможливлює експертний підхід до вирішення даного питання. Безумовно, гострота зору у ОСОБА_1 без використання окулярів приміщенні із «слабким» освітленням, не могло забезпечити чітке візуальне сприйняття об`єктів. Незрячі з залишковим зором і особи з слабким зором можуть в тій чи іншій мірі сприймати візуальну оточуючу інформацію, але ці образи, як правило, розмиті і неточні. Якість зорового сприйняття також корелює із ступенем освітленості, однак цей параметр щодо приміщення, в якому відбувались події 27.02.2019, не віддзеркалений в наданих матеріалах в люксах (лк), а надається в якості суб`єктивної оцінки («слабка»), що також обмежує експертний підхід до вирішення цього питання. Разом із тим, в протоколі допиту підозрюваного від 05.03.2019 ОСОБА_1 достатньо чітко пояснює місця прикладання сил до лівого плеча і голови ОСОБА_5 , що можна пояснити достатнім рівнем зорової адаптації до обстановки та оточуючих предметів, яка формується у слабозорих роками. Таким чином, рішення даного питання знаходиться в компетенції суду, ґрунтуючись на експертних висновках. Вирішення питання ухвали, яке стосується правильності підбору окулярів ОСОБА_1 , не входить до компетенції експертної комісії, тому не розглядалось.

Вищенаведені докази в сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні тав своїй сукупності є достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання невинуватим обвинуваченого ОСОБА_1 .

Частина 1 статті 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, тобто за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З об`єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

У разі коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року в справі № 739/1412/16-к.

Також у постанові від 07 грудня 2021 року в справі № 154/215/19 Верховний Суд вказав, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Питання про наявність умислу вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 своєї постанови №1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» зазначив, що слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Дії ОСОБА_1 були направлені не на відвернення нападу та захист, а бажанням спричинити шкоду потерпілому ОСОБА_5 та за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_5 , який би за своїми об`єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди ОСОБА_1 , що у свою чергу могло викликати в останнього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому.

Отже, доводи захисника про дії ОСОБА_1 в межах необхідної оборони є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

Також суд зазначає наступне.

Для розмежування умисного вбивства із умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть необхідно встановити ставлення винного до наслідку у вигляді смерті. При цьому потрібно враховувати те, що винний може вчинити умисне вбивство як з прямим, так і з непрямим умислом.

Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, то йдеться про вчинення нею відповідних діянь із прямим умислом.

Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання, то має місце вчинення відповідних діянь з непрямим умислом.

У разі вчинення діяння із непрямим умислом, особа хоч і не бажає настання суспільно небезпечних наслідків, однак припускає їх настання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 381/1869/18.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 стверджує, що він не бажав настання смерті потерпілого, а лише в момент захисту від протиправних посягань останнього наніс йому удари, суд оцінює як вияв позиції захисту останньої від пред`явленого обвинувачення, яка, на думку суду, полягає в бажанні пом`якшити покарання за вчинення дії.

Захисник обвинуваченого посилався на відсутність такого елементу складу злочину, як умисел на настання смерті потерпілого, оскільки обвинувачений зазначає, що він не бажав настання смерті ОСОБА_5 , керуючись лише наміром захиститись від неналежної поведінки останнього шляхом завдання йому тілесних ушкоджень.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» вказано, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, тощо.

Суб`єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому злочину характеризується умислом, це прямо випливає з найменування складу злочину, що передбачений ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто протиправне позбавлення життя іншої людини.

Дії, що охоплюються диспозицією частини першої ст.115 КК України можуть бути вчинені як з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо це припускає.

Позиція сторони захисту полягає в переконанні, що ОСОБА_1 , спричиняючи потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження, не бажав настання смерті ОСОБА_5 , керуючись лише наміром захиститись.

Суд не погоджується з такою позицією, враховуючи обставини спричинення шкоди.

Так, суд критично оцінює показання ОСОБА_1 , оскільки ці свідчення не підтверджуються належними доказами. Крім того, ОСОБА_1 навіть не намагався уникнути суперечки з потерпілим, хоча таку можливість мав, а навпаки, незважаючи на розпочатий конфлікт, продовжував перебувати поруч з ОСОБА_5 . Показання обвинуваченого у тій частині, що ініціатором конфлікту був ОСОБА_5 , на думку суду, не можуть свідчити про те, що спричиняючи удари в життєво-важливий орган ОСОБА_5 , обвинувачений діяв з метою захисту, оскільки такий захист був непропорційним діям ОСОБА_5 , у той час як дії самого ОСОБА_1 свідчать про його бажання (мету обвинуваченого) позбавити життя, що і було ним вчинено.

З урахуванням обстановки заподіяння шкоди життю потерпілого, за якої обвинувачений навмисно, свідомо та прицільно наніс скляною пляшкою не менше двох ударів в потиличну ділянку голови ОСОБА_5 , яку він заздалегідь приготував, суд дійшов беззаперечного висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх дій і якщо не бажати, то свідомо припускати наслідки у вигляді смерті ОСОБА_5 .

Сама ж по собі заява обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про відсутність умислу на вбивство потерпілого, не підкріплена будь-якими фактичними даними та у зіставленні з сукупністю наведених судом доказів і не звільняє від відповідальності за вчинене.

Суд не бере до уваги показання свідків захисту ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з таких підстав.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_21 та ОСОБА_22 показали, що свідками подій, які відбулися 27 лютого 2019 року, вони не були та про обставини дій ОСОБА_1 їм відомо зі слів свідка ОСОБА_3 .

З актового акту про смерть № 40 від 13.04.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також, з актового акту про смерть № 29 від 24.05.2019 вбачається, що свідок ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проте, з протоколу проведення слідчого експерименту від 28.02.2019 за участю свідка ОСОБА_3 вбачається, що останній вказав механізм нанесення ударів ОСОБА_5 .

У висновку експерта № 12-17/1-Ват/19 від 04.07.2019 зазначено, що показання свідка ОСОБА_3 дані в ході проведення допиту та слідчого експерименту не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення тілесних ушкоджень («нахилив його корпус на себе та тримаючи в правій руці пляшку скляну, наніс два удари нею по затилочній частині голови ОСОБА_13 ) та отриманням ОСОБА_5 відкритої черепно-мозкової травми.

Таким чином, зазначені докази не спростовують спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень

Отже, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку, що можливо у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, оскільки пред`явлене обвинувачення знайшло свої об`єктивне підтвердження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 та перебування на його утриманні малолітнього сина, визнається судом обставинами, яка пом`якшує його покарання.

Відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 67 КК України вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, визнається судом обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 .

Мотиви призначення покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 , встановлено, що він є таким, що не має судимості, перебуває на обліку у лікаря нарколога та не перебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, має вади зору.

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання..

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення до вчиненого та наслідків дій винного.

Також судом враховується очевидна віктимна поведінка ОСОБА_5 , який фактично безпричинно спровокував конфлікт, наслідком якого стало вчинення ОСОБА_1 вбивства і безпосередньо під час подій його дії були такими, що послідували у відповідь на дії потерпілого, який перший наніс удар, збивши його з ніг.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Коломацького районного суду Харківської області від 01 березня 2019 року (справа № 625/93/19, провадження № 1-кс/625/38/19) було накладено арешт на майно: недопалок цигарки «Київ» з попільнички на столі в павільйоні; два полімерні стакани зі столу в павільйоні; пляшку із під шампанського із ящика, із нашарування бурого кольору, виявлену в павільйоні; шапку сірого кольору.

Ухвалою слідчого судді Коломацького районного суду Харківської області від 01 березня 2019 року (справа № 625/93/19, провадження № 1-кс/625/37/19) було накладено арешт на майно: мобільний телефон марки «Самсунг», чорного кольору із сім - карткою мобільного оператора «Водафон», яка має номер НОМЕР_1 ; куртку чорного кольору з написом на комірці «Lous Vuitton paris»; шапку зимову, із полімерної тканини, чорного кольору; светер сірого кольору, розміру XL, де на комірці мається напис «STRETCH»; футболку білого кольору із синіми смужками з написом D2, де на комірці мається слід бурого кольору; 1 пару взуття - чобітки чорного кольору із синтетичного матеріалу, підошва із гуми, на підошві мається напис «SLAPS»; штани чорного кольору, спортивні із смужкам чорного, сірого і червоного кольорів, де на лівій холоші спереду в області коліна мається пляма бурого кольору; труси білого кольору із хлопка, без написів; носки чорно кольору із напівсинтетичного матеріалу.

Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.

Арештоване майно, яке належить ОСОБА_1 , підлягає поверненню йому, а інше майно не має ніякої цінності і не може бути використане, у зв`язку з цим підлягає знищенню.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

З урахуванням вимог статей 176, 177, 200, 377 КПК України у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, у зв`язку з цим до набрання вироком законної сили суд залишає незмінним запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 27 лютого 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвал слідчого судді Коломацького районного суду Харківської області від 01.03.2019 (справа № 625/93/19 провадження № 1-кс/625/38/19), та від 01.03.2019 (справа № 625/93/19, провадження № 1-кс/625/37/19), - скасувати.

Речові докази по справі:

-змиви речовини бурого кольору (об`єкти №№ 1-16), шапка сірого кольору, носки чорного кольору, труси чорного кольору із малюнком, светр сірого кольору, джинси сірого кольору, футболка сірого кольору, кросівки різнокольорові із переливанням кольорів чорного та синього, куртка чорного кольору із малюнком червоного кольору, труси чорного кольору із малюнком та носки чорного кольору, що знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Коломацького ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області - знищити;

- мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору з сім - карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_1 ; куртку чорного кольору з написом на ворітнику «Louis Vuitton paris»; шапку чорного кольору; светр сірого кольору розміру XL на ворітнику мається напис «STRETCH»; футболку білого кольору із синіми смужками з написом D2; сапожки чорного кольору із синтетичного матеріалу; спортивні штани чорного кольору, труси білого кольору із хлопка без написів; носки чорного кольору із напівсинтетичного матеріалу, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Коломацького ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення в Харківському НДЕКЦ МВС України експертиз: № 2/282СЕ-19 від 22.04.2019 у розмірі 3 768,24 грн та № 9/433СЕ-19 від 21.06.2019 у розмірі 20 031,28 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Є. А. Болибок