Рішення № 102495378, 11.01.2022, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/2917/21

№ 2/610/44/2022

11.01.2022 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: Стригуненка В.М.

за участі

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, про визнання права власностіна житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

10.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з усіма будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вказує про те, що у свідоцтві про право власності на житловий будинок відсутній підпис голови виконкому та печатка цього ж органу, а тому отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса він не може.

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи.

Позивач надав письмову заяви про підтримку позову, розгляд справи за його відсутності (а.с. 85).

Представник відповідача надав письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності (а.с. 83).

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Морозівка Балаклійського району Харківської області у віці 85 років (а.с. 10).

ОСОБА_2 03.03.1994 р. склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, за яким на випадок своєї смерті дала таке заповітне розпорядження: належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в с. Морозівка Балаклійського району Харківської області вона заповіла своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 19.02.1993 р., посвідченого Морозівською сільською радою, ОСОБА_2 належить цілий житловий будинок з належними до нього прибудинковими спорудами, зареєстрованого у Балаклійському БТІ з реєстровим № 56 (а.с. 19).

Рішенням від 13.04.1994 року Морозівської сільської ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області ОСОБА_2 надано дозвіл на газифікацію житлового будинку та літньої кухні, які належать їй на праві особистої власності (а.с. 20).

Відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 076536, виданого 29 серпня 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010668300025, ОСОБА_2 на підставі рішення XXIII сесії IV скликання Морозівської сільської ради від 30.12.2004 року передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0056 гектара (а.с. 21).

Відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 076535, виданого 29 серпня 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010668300024, ОСОБА_2 на підставі рішення XXIII сесії IV скликання Морозівської сільської ради від 30.12.2004 року передано у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2500 гектара (а.с. 22).

Згідно довідки Морозівської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 19.11.2020 року ОСОБА_1 дійсно проживав з матір`ю ОСОБА_2 разом, вів сумісне господарство, єдиний бюджет та здійснював за нею догляд по день смерті (а.с. 12).

На замовлення ОСОБА_2 31.08.2017 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в якому у розділі характеристики будинку, господарських будівель та споруд рік побудови житлового будинку зазначений 1957 (а.с. 14-18).

Згідно із звітом про оцінку майна від 27.09.2021 р. ринкова вартість житлового будинку складає 31900 гривень (а.с. 31-59).

26.03.2021 року Балаклійською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 90/2021 (номер у спадковому реєстрі 67409997) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 75).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із відповіді державного нотаріуса Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Носової М.В. вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки свідоцтво про право власності на житловий будинок не відповідає вимогам законодавства, а саме в ньому відсутній підпис голови виконкому та печатка цього ж органу та йому було рекомендовано звернутися до суду (а.с. 6).

Згідно до правил статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до відповіді Балаклійської ДНК Харківської області після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.03.2021 р. із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_1 та була заведена спадкова справа № 90/2021 р. (а.с. 81, 82).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері.

Осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині, не встановлено.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3акону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який діє на момент звернення до суду, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Оскільки вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями був побудований до 2003 року, то на момент виникнення цих правовідносин діючий Цивільний Кодекс УРСР 1963 року не передбачав обов`язкової реєстрації права власності та з законодавства, яке регулювало виникнення права власності у спадкодавця, не вбачається, що виникнення права власності на житловий будинок залежало від державної реєстрації цього права.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

В даному випадку документами, які служать належним підтвердженням права власності ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є: технічний паспорт на вказаний житловий будинок; рішення від 13.04.1994 року Морозівської сільської ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області про дозвіл на газифікацію житлового будинку та літньої кухні; Держакти на право власності на земельні ділянки; довідки сільської ради про проживання в зазначеному домоволодінні позивача та його матері (а.с. 12, 14-18, 20, 21, 22).

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з положень ст. 1261 ЦК України, констатуючи наявність у позивача прав, як спадкоємця першої черги за законом, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами - спадщину, що залишилась після смерті матері, яку він прийняв шляхом своєчасної подачі відповідної заяви до нотаріуса, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовна заява містила одну вимогу майнового характеру – визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, вартість якого згідно висновку ТОВ «ОЦІНКА24» становить 31900 грн., то розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем при поданні до суду позовної заяви, становить 908 гривень.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 1659,20 гривень судового збору (а.с. 1).

Таким чином судовий збір був внесений позивачем у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір», а саме за правилом ч. 2 ст. 7 цього Закону, у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Тому позивачу необхідно повернути переплачену суму судового збору у розмірі 751,20 гривню (1659,20 – 908 = 751,20).

Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача в розмірі 908 грн., апозивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 751,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Зобов'язати Головне Управління Державної Казначейської служби України в Харківській області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 751,20 гривню судового збору, переплаченого при поданні позовної заяви за квитанцією № 68_12 від 10.09.2021 р., видавши позивачу з матеріалів справи завірену копію з оригіналу вказаної квитанції.

4.Стягнути з Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 908 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, 64270, Харківська область, Ізюмський (кол. Балаклійський) район, смт. Савинці, вул. Соборна, б. 49, код ЄДРПОУ 04397106.

Головуючий В.М. Стригуненко