Рішення № 102495185, 10.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25139/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.

при секретарі Гожа Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжреогіанального управління міністерства юстиції (м.Рівне) про зняття арешту з нерухомого майна,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна. В обґрунтування вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 . Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії, оскільки під час видачі свідоцтва перевіркою заборони/арешту встановлено наявність обтяження №8429808 від 04.02.2009 на все нерухоме майно ОСОБА_2 . Відповідач на його заяву повідомив, що в них відсутні відкриті виконавчі провадження стосовно ОСОБА_2 . Зазначає, що наявний арешт перешкоджає позивачу прийняти спадщину після батька, і тому він звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача подав до суду письмову заяву в якій просить позов задовільнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду подав відзив, в якому просить суд відмовити в задоволені позову, оскільки відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідача відсутні підстави для знаття арешту.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області серія НОМЕР_1 від 09.09.2019 року.

Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на про право на спадщину за законом, оскільки нотаріусом було встановлено (заборони/арешту) наявність обтяження №8429808 від 04.02.2009 на все нерухоме майно ОСОБА_2 .

Відповідач Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Рівне) на заяву позивача про зняття арешту з усього нерухомого майна його батька, ОСОБА_2 , повідомив, що в базі даних АСВП та ЄДРВП відсутні, відомості щодо винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на нерухоме майно боржника б/н від 04.02.2009, тому однозначно ідентифікувати приналежність постанови про накладення арешту на нерухоме майно боржника б/н від 04.02.2009 до будь-якого виконавчого провадження, що на той час перебувало на виконанні у відділі неможливо.

Також, у відповіді зазначено, що на виконанні у державній виконавчій службі відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з нормами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наслідки завершення виконавчого провадження, серед яких, у разі завершення виконавчого провадження, обов`язковим є вирішення питання про зняття арешту з майна, накладеного під час здійснення цього виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.1,2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 56 Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі - Закон) встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Разом з тим, частина 5 статті 59 Закону № 1404-VIII передбачає, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 60 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи те, що у державній виконавчій службі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , тому є всі правові підстави для звільнення майна з-під арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжреогіанального управління міністерства юстиції (м.Рівне) про зняття арешту з нерухомого майна - задовільнити.

Скасувати арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , який було накладено на підставі постанови б/н від 04 лютого 2009 року відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження №8429808 від 04.02.2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідент.код. НОМЕР_2 .

Відповідач - Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Рівне), адреса м. Рівне, вул. Замкова, 22 а код ЄДРПОУ 35007146.

Суддя С.П. Харечко