Ухвала суду № 102490142, 10.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 січня 2022 року м. Київ № 640/24087/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Міністерства цифрової трансформації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про залучення третьої особи в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства цифрової трансформації України

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства цифрової трансформації України (далі-відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/24087/21 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представником Міністерства цифрової трансформації України 21.09.2021 подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обгрунтовану тим, що особливістю спору по зазначеній справі є необхідність вивчення технічних питань інформації взаємодії між інформаційними системами співвідповідачів, потреба всіх етапів проходження інформації щодо заяви позивача, механізмів та каналів інформаційного обміну, процедури взаємодії інформаційних систем, обліку інформаційних файлів, безпосередньо через реалізацію учасниками справи процесуальних прав та обов`язків.

Розглянувши зазначену вище заяву представника відповідача 1, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання представника відповідача не є належним чином вмотивованими та обгрунтованими підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а доводи, на які останній послався у своєму клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в тому числі з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також, представником Міністерства цифрової трансформації України 21.09.2021 подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державне підприємство «ДІЯ».

Так, вказане клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до пункту 7 Порядку надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 №328 для заява для отримання допомоги застрахованим особам з державного бюджету у зв`язку із втратою частини заробітної плати (доходу) застрахованими особами, робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 ропі формується та подається застрахованою особою, яку ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації «Bank II)» чи іншого засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника, в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг « Портал Дія » (далі - Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (далі - мобільний додаток Дія). Вказано, що відповідно до пункту 10 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1137 «Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг», технічним адміністратором Порталу Дія є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри.

Вирішуючи питання щодо залучення до участі в справі третьої особи, суд зазначає наступне.

Згідно частин другої та п`ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Так, в ході розгляду даної справи, суд дійшов до висновку про необхідність залучення державного підприємства «ДІЯ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки результати розгляду даної справи можуть вплинути на його права та обов`язки, враховуючи предмет даного спору.

Керуючись статтями 241-243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Міністерства цифрової трансформації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Залучити до участі у справі №640/24087/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «ДІЯ» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 24, код ЄДРПОУ 43395033).

Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення даної ухвали направити Державному підприємству «ДІЯ» позовну заяву з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Запропонувати Державному підприємству «ДІЯ» надати пояснення щодо позовних вимог.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова А.В.