Ухвала суду № 102489654, 10.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 січня 2022 року Справа № 580/236/21

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря Овсієнко Г.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі № 580/236/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [позивач не прибув]

до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00032684) [представник відповідача не прибув]

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) [представник третьої особи не прибув]

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

06.01.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду за вх. № 632/22 надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення від 18.03.2021 у справі №580/236/21 в частині дій, що відповідач зобов`язаний вчинити на виконання судового рішення.

Заява мотивована тим, що під час задоволення позову суд не вказав, які саме основні та додаткові види грошового забезпечення мають бути включені до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.12.2019.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Враховуючи, що рішення суду від 18.03.2021 у справі №580/236/21 прийнято за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, суд вирішив розглянути заяву в порядку письмового провадження. Оцінивши доводи заяви, зважаючи на статус і повноваження відповідача, суд зазначає про таке. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №580/236/21, яке набрало законної сили 16.06.2021, позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.12.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, що викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Суд зазначає, що роз`ясненню належать рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, позаяк високою є ймовірність неправильного виконання унаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суть рішення і не торкаючись питань, що не були предметом судового розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За висновками Верхового Суду в ухвалі від 11.02.2019 у справі №800/306/17, виходячи із системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, що розуміється в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його неналежного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснено може бути виключно рішення, яке належить виконанню.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі № 580/236/21 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх передбачених чинним законодавством для грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються під час визначення розміру щомісячного грошового утримання (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, тобто виключень чи обмежень у резолютивній частині рішення не зазначено.

Заявником не обґрунтовано у контексті змісту, причин і підстав необхідність роз`яснення судового рішення, де йдеться про надання відповідачем довідки відповідно до вимог конкретно зазначених нормативно-правових актів.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).

Суд не підміняє інший орган влади і не виконує повноваження суб`єкта публічної адміністрації під час складання довідки і формування її складових, проте перевіряє стан виконання рішення на завершальній стадії судового розгляду.

Роз`яснення ухваленого судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України), є одним із способів усунення такого недоліку, як невизначеність (неясність і незрозумілість судового рішення), що створює перешкоди або унеможливлює його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі (постанова Верховного Суду у справі №520/11829/17 від 27.11.2018).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, позаяк примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404 у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа. Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (постанова від 21.11.2018 у справі № 816/2016/17 К/9901/50946/18 ЄДРСР 79365485).

Із загальновідомої інформації: Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України був структурним підрозділом, відповідальним за подання до органів, що призначають пенсію, документів для призначення (перерахунку) пенсії. Міністерством внутрішніх справ України були делеговані Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України повноваження щодо організації та координації роботи в апараті Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу ІІ Положення про Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №440 від 24.05.2018 (далі – Положення №440), до основних засад вказаного Департаменту відносились загальне методичне керівництво роботою з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та отримання пільг пенсіонерами з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнених зі служби у зв`язку з виходом на пенсію. Згідно з пп. 53 п. 2 розділу ІІ Положення №440 Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань організовує та координує роботу в апараті МВС, територіальних органах і підрозділах системи МВС з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з пп. 55 п. 2 розділу ІІ Положення №440 Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України оформляє та подає до територіальних органів Пенсійного фонду України документи для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до наказу МВС України від 25.02.2019 №129 структурним підрозділом МВС України з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку пенсій) визначено Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань. Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності забезпечує, координує та контролює роботу з питань управління персоналом в апараті МВС, територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (далі - територіальні органи), закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління МВС (далі - підрозділи системи МВС), Національній гвардії України та за дорученням Міністра, у межах повноважень, - центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (далі - ЦОВВ), здійснює організацію освітньої та наукової діяльності закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, що залежать до сфери управління МВС. Департаменти підпорядковуються державному секретареві Міністерства внутрішніх справ України. Під час розгляду питання щодо підготовки довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» можуть бути задіяні не лише Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності (перейменований в Департамент персоналу), а також інші підрозділи - Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України та/або їх правонаступники.

У справі № 560/1250/20 ЄДРСР 90648986 (дата набрання законної сили 28.07.2020) зазначено: твердження відповідача про те, що до МВС не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, апеляційний суд відхиляє, так як з аналізу наведених правових норм вбачається наявність у позивача п р а в а на звернення щодо надання відповідної довідки для перерахунку його пенсії. Доводи відповідача про те, що раніше, відповідно до положень Постанови КМУ № 103, ним була підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії з 01.01.2016, що на думку МВС України, відповідає вимогам чинного законодавства, судова колегія не враховує з підстав, наведених в постанові. Колегія суддів вважає протиправними дії МВС України, які полягають у відмові скласти та подати до ГУ ПФУ в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача з 05.03.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та необхідності відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ в Хмельницькій області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019, у відповідності до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та з урахуванням Порядку № 45, Постанови № 988 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 05.03.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (№Пз/9901/20/19).

Суд дійшов висновку про невідповідність заяви про роз`яснення рішення суду у адміністративній справі №580/236/21 вимогам частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту питання, яке має бути розглянуто судом, де прохання заявника якщо є очевидно безпідставним і необґрунтованим, про повернення заявнику без розгляду.

Водночас за правилами частини третьої статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

У постанові від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом абзацу першого ч. 1 ст. 45 КАС України такий перелік не є вичерпним.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 КАС України).

Суд вважає за необхідне повідомити заявника про неприпустимість зловживання процесуальними правами, позаяк повторність поданої заяви про роз`яснення судового рішення за вирішеної тотожної за змістом заяви і не оскарженого судового рішення може розцінюватись як вплив на суд у справі, що судом розглянута по суті, що свідчить про зловживання процесуальними правами без використання інших процесуальних прав позивача: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ст.287 КАС України); особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ст.383 КАС України).

До заяви від 06.01.2022 вх.632/22 усупереч вимог частини 1 статті 167 КАС України не зазначено прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. До заяви не надано ні додатків, ні копії матеріалів виконавчого провадження щодо неналежного виконання та/або клопотань про зміну способу виконання та/або звернень про заміну сторони виконавчого провадження у контексті ліквідаційних процедур, тощо. Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 2, 6-16, 167, 241-248, 254, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 18.03.2021 у адміністративній справі №580/236/21 повернути заявнику без розгляду.

Повідомити заявника про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Суддя Лариса ТРОФІМОВА