Рішення № 102489629, 10.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року справа № 580/9333/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) в якому просить:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська. 57) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.05.2021 по 07.10.2021 на загальну суму 58 752 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні).

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідач протиправно не виплатив їй одноразову грошову допомогу при звільненні, у день звільнення з Національної Поліції, а саме - 07.05.2021р., натомість здійснив її виплату - 08.10.2021р., тобто із затримкою, у зв`язку із чим, на думку позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.05.2021 по 07.10.2021 на загальну суму 58 752 грн., згідно положень ст.ст 116,117 КзПП України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.12.2021р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 77134,30 грн. та платіжним доручення від 07.10.2021 №4759 перераховано позивачу. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 8 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські. Відповідачем вказано, що згідно виписки Державної казначейської служби України, фінансування на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаські області по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», з якого було здійснено виплату одноразової вихідної допомоги позивачу, надійшло 04.10.2021 року. Звернуто увагу, що оскільки одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, тому відповідач вважає безпідставними позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходила службу в поліції та наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.05.2021 №147 о/с позивача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції (через хворобу) з 12.05.2021р.

Вказаним наказом передбачено виплату згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 років, 00 місяців, 05 днів.

Згідно виписки по картковому рахунку позивача, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби у розмірі 77 134, 30 грн. позивачу виплачено - 08.10.2021р.

Вважаючи дії відповідача щодо несвоєчаної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно зі ст. 102 вказаного Закону пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У свою чергу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Положеннями абз. 2 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) також передбачено виплату, зокрема поліцейським, які звільняються із служби за станом здоров`я, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як встановлено вище судом, Головне управління Національної поліції в Черкаській області здійснило нарахування позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повні 14 років служби в розмірі 77134,30 грн.

Платіжним дорученням від 07.10.2021 року №4759 позивачу було перераховано одноразову грошову допомогу в сумі 77134,30 грн., з урахуванням відрахованого військового збору в сумі 1174,63 грн.

На час судового розгляду справи між сторонами відсутній спір щодо розміру нарахованої та фактично виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

Натомість підставами позовних вимог є саме несвоєчасна виплата відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні. Звертаючись до суду з вимогами про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що право на виплату таких коштів передбачене ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Надавши оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

У свою чергу ст. 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Питання субсидіарного застосування норм трудового законодавства до правовідносин, пов`язаних із проходженням та звільненням з публічної служби (до якої згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України належить, зокрема, військова служба) неодноразово розглядалися Верховним Судом.

Так, у постановах від 15 березня 2019 року у справі №814/2594/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 820/5122/17, від 16 квітня 2020 року у справі №2а-5178/12/1470 Верховний Суд зазначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому субсидіарне застосування загальних норм можливе в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Суд зазначає, що питання грошового забезпечення поліцейських регулюються ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з ч. 2 ст. 94 вказаного Закону порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання вказаної норми та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року було затверджено Порядок №260.

Особливості виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначні у розділі VI Порядку № 260.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

У наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.

У свою чергу п. 8 розділу VI Порядку № 260 передбачає, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

Таким чином питання щодо строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначені спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком №260, що прийнятий на виконання ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію».

Положення ч. 1 ст. 116 КЗпП України встановлюють інші строки розрахунку при звільненні ніж п. 8 розділу VI Порядку №260, а саме - в день звільнення, однак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, адже в питанні строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні перевага надається саме спеціальному нормативно-правовому акту.

Отже, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби не належить до виплат, що провадяться саме в день звільнення.

У свою чергу ст. 117 КЗпП України пов`язує виникнення обов`язку з нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум саме у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Враховуючи, що одноразова грошова допомога при звільненні зі служби підлягає виплаті у строки, визначені п. 8 розділу VI Порядку №260, а визначені цієї нормою строки відрізняються від встановлених ст. 116 КЗпП України, суд приходить до висновку про те, що положення ст. 117 КЗпП України також не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, судом враховано, що згідно виписки Державної казначейської служби України, наявної в матеріалах справи, фінансування на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаські області по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», з якого було здійснено виплату одноразової вихідної допомоги позивачу, надійшло 04.10.2021 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, виплативши одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, позивачу - 08.10.2021р. (про що свідчать відомості виписки по картковому рахунку позивача) тобто протягом п`яти робочих днів після їх надходження до відповідача (04.10.2021р.) з державного бюджету на утримання органу поліції, діяв у межах та спосіб встановлений п. 8 розділу VI Порядку №260, який є спеціальним у питанні щодо строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби поліцейському.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1,2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на що у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО