Постанова № 102487842, 11.01.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6794/21

Провадження 3/362/160/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2022 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , громадянки України, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНДА», яке знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 23, квартира (офіс) 1, м. Васильків Київська область, РНОКПП НОМЕР_1 , –

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 з Головного управління ДПС у Київській області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 5264/10-36-07-02 від 13.12.2021, ОСОБА_1 , як посадова особа ТОВ «ПАНДА», вчинила порушення в частині ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме: не визначила та не відобразила фінансовий дохід за отримані кошти від ТОВ «ІТАКА ТРЕЙД», ТОВ «СУДУВА», ТОВ «ОПТІМА СЕЙЛІНГ», ТОВ «СПЕКТР-ПРО», ТОВ «МАЙНКАР», ТОВ «ВІННЕКСПЕРТ», ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД-ЦЕНТР», ТОВ «ДІОНІК», ТОВ «ДЕМІНІС», ТОВ «АНАСТЕРЕС», ТОВ «ІНТЕРБЛЕК», ТОВ «МИТ ТОРГ», ТОВ «БІЛД ТРЕЙДИНГ», ТОВ «ЛЕВЕЛ АП УКРАЇНА», ТОВ «ЮРІВІК», ТОВ «СПУТНІК НК», ТОВ «ТРЕНДЛАЙН ЛТД», ТОВ «ІНКОМ-ТОРГ», ТОВ «ФАСТУТА», ТОВ «РОСКФІТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ-СТРОЙ», ТОВ «ФЕНДІ КОМПАНІ», ТОВ «ТК АГРО-ІНВЕСТ», ТОВ «РАЙТОН-ТРЕЙД, ТОВ «СНАБТРЕЙД АЛЬЯНС», ТОВ «КОМ-ТРЕК», ТОВ «ЛІОДЕН», ТОВ «ВАРТОН ПЛЮС» до складу рядка 2240 «Інші доходи» звіту про фінансові результати податкової декларації з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 20090209 грн., в тому числі за 3 квартал 2017 року в сумі 285318 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 455400 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 178524 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 1725786 грн., за 3 квартал 2018 року в сумі 5326668 грн., за 4 квартал 2018 року в сумі 1229076 грн., за 1 квартал 2019 року в сумі 865638 грн., за 2 квартал 2019 року в сумі 2527713 грн., за 3 квартал 2019 року в сумі 2003296 грн., за 4 квартал 2019 року в сумі 2092356 грн., за 1 квартал 2021 року в сумі 3400434 грн., а також занизила та завищила податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 18602045 грн.

Захисник Таначевої Л.І. в судовому засіданні просила справу провадженням закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, пояснив, що кошти отримані ТОВ «ПАНДА» від спірних контрагентів правомірно визначено як дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати форми №2), оскільки такі кошти отримані від основної діяльності (реалізації власної продукції). У товариства відсутні законні підстави відносити зазначені доходи до складу інших доходів, а тому будь-які ознаки порушення правил бухгалтерського чи податкового обліку в діях головного бухгалтера товариства ОСОБА_1 відсутні.

Суд, заслухавши пояснення захисника Таначевої Л.І., дослідивши наявні в справі письмові докази, посвідчені копії документів первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку та податкової звітності ТОВ «ПАНДА», надані захисником ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_2 – директора ТОВ «ПАНДА» (справа № 362/6793/21; 3/362/159/22), приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Положеннями ст. 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Абзацом 1 п. 44.1. ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з вимогами п.14.1.36. та п.14.1. ПК України господарська діяльність – діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО 15 «Дохід»), визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

-дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-інші операційні доходи;

-фінансові доходи;

-інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

До складу доходу від будь-якої діяльності (код рядка 01 податкової декларації з податку на прибуток) відносяться:

-дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати форми №2);

-інші операційні доходи (рядок 2120 Звіту про фінансові результати форми №2);

-фінансові доходи (рядок 2220 Звіту про фінансові результати форми №2);

-інші доходи (рядок 2240 Звіту про фінансові результати форми №2).

Протокол про адміністративне правопорушення № 5264/10-36-07-02-07 від 13.12.2021 складено ГУ ДПС у Київській області на підставі висновків акта № 20159/10-36-07-02-07/31189253 від 22.11.2021 документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПАНДА» за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2021 з встановлення дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого операції з ТОВ «ПАНДА» і зазначеними в акті підприємствами-покупцями цукру мають ознаки нереальних операцій, що фактично не здійснювалися, а супроводжувалися лише документальним оформленням. Разом з тим ТОВ «ПАНДА» отримало кошти від даних покупців, однак фінансовий дохід за отримані кошти не відображено як «інші доходи» в розумінні п.7 П(С)БО 15 «Дохід» (справа № 362/6793/21 а.с. 9-245).

Судом встановлено, що ТОВ «ПАНДА» зареєстроване як юридична особа 06.11.2000 за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 23, офіс 1. Товариство є власником Селищанського та Тальнівського цукрових заводів розташованих у Звенигородському районі Черкаської області, основний вид діяльності – виробництво цукру (код КВЕД 10.81).

Протягом 2017-2021 років в ході власної господарської діяльності, реалізуючи власну продукцію, товариство (як продавець) здійснювало господарські операції з контрагентами (покупцями), які в подальшому стали предметом перевірки з боку контролюючого органу.

Усі господарські операції, що були поставлені податковим органом під сумнів є для ТОВ «ПАНДА» типовими та не виходять за межі звичайної господарської діяльності. Усі операції з постачання цукру, зокрема і операції із спірними контрагентами, проводяться за типовим алгоритмом та оформлюються належними для даного виду операцій документами, а саме: письмовий договір з визначенням істотних умов купівлі-продажу, які є аналогічними для всіх покупців (зокрема 100% попередньої оплати та франко-склад); рахунок-фактура на оплату товару; платіжні доручення з посиланням на рахунок-фактуру в призначенні платежу; податкові накладні на відповідні партії товару; довіреності-інструкції покупця на відвантаження товару; видаткові накладні; пропуски на вивіз вантажу з території заводу.

Бухгалтерський та податковий облік проведених операцій підтверджується доказами: довідки-зведення до журналу-ордеру №11 з реєстром усіх відвантажень із зазначенням найменування покупця, ціни, кількості товару, реквізитів видаткових накладних тощо; відомості №29 (зокрема за Рахунком 70 «Доходи від реалізації»), у якій методом подвійного запису інформації, наростаючим підсумком відображається інформація про рух активів та факти фінансово-господарської діяльності; звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) форми №2; податкові декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином достовірно прослідковується факт включення до складу податкової звітності з податку на прибуток операцій постачання спірним контрагентам-покупцям, а також включення отриманих коштів до річного оподаткованого доходу ТОВ «ПАНДА».

Суд критично оцінює посилання податкового органу на неможливість придбання цукру-піску контрагентами-покупцями ТОВ «ПАНДА». Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності не містять жодних належних доказів такої обставини.

Суд критично оцінює посилання податкового органу на те, що кошти від спірних контрагентів-покупців надходили на рахунок ТОВ «ПАНДА» в якості оплати за інші товари/послуги не пов`язані з основною діяльністю. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності не містять жодних належних доказів такої обставини.

При цьому в ході перевірки задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість перевіркою встановлено: «Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних сума податкових зобов`язань з урахуванням коригувань відповідає задекларованим показникам податкової звітності.» (абз.3 стор.150 Акта перевірки)

Також, при дослідженні конкретних операцій з контрагентами (п.3.1.1.1. Акта перевірки), податковим органом щодо кожного з покупців зазначено наступні обставини: «В ході проведення перевірки встановлено надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ПАНДА» від ТОВ «…» за продукцію. … За результатами інвентаризацій, на підставі наказів наданих до перевірки, залишків вказаних товарів на балансі ТОВ «ПАНДА» не встановлено.».

Зазначене свідчить про суперечливість висновків Акта перевірки, оскільки самим податковим органом достовірно встановлено факт відвантаження цукру та факт перерахування коштів в якості оплати від контрагентів-покупців згідно переліку, тобто зміну структури активів товариства. При цьому, маючи належні документальні докази виконання господарських операцій з відповідними покупцями, податковий орган все одно припускає відвантаження цукру іншим невстановленим особам, без будь-яких доказів таких фактів.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Продавець не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що за результатами проведення операцій, в яких ТОВ «ПАНДА» виступало в якості продавця, товариство отримувало дохід та, як наслідок, у нього виникали податкові зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Отже, в даному випадку, здійснення ТОВ «ПАНДА» з його контрагентами господарських операцій не сприяло мінімізації податкових зобов`язань. Кошти, отримані ТОВ «ПАНДА» від спірних контрагентів, у відповідності до п.7 П(С)БО 15 «Дохід» правомірно визначено як дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати форми №2), оскільки такі кошти отримані від основної діяльності (реалізації власної продукції). У товариства відсутні законні підстави відносити зазначені доходи до складу інших доходів, оскільки таке віднесення суперечить п.7 П(С)БО 15 «Дохід» на який посилається податковий орган. В подальшому, суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати форми №2 включено до відповідних податкових декларацій.

Отже, будь-які ознаки порушення правил бухгалтерського чи податкового обліку в діях головного бухгалтера товариства ОСОБА_1 відсутні.

Натомість, додаткове віднесення операцій в рядок інші доходи (рядок 2240 Звіту про фінансові результати форми №2), призвело б до подвоєння суми доходу та подвоєння суми податкових зобов`язань з тих самих операцій, оскільки вони уже включені до складу рядка 2000.

З урахуванням того, що кошти отримані від реалізації цукру було правомірно віднесено до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), проведені господарські операції та виконаний за ними податковий облік жодним чином не суперечить п. 44.1., п. 44.2., п. 44.3. ПК України.

Враховуючи наведене, з урахуванням викладеного, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Сухарева О.В.