Ухвала суду № 102487710, 11.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15096/21

2/357/457/22

У Х В А Л А

11 січня 2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» як особи, яка має незадовільний майновий стан та предметом позову є захист сімейних прав.

Ухвалою судді від 22 грудня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була залишена без руху, оскільки позивачкою не було надано жодного належного доказу про її незадовільний майновий стан та про те, який реальний дохід вона отримує, та запропоновано було надати до суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону для усунення недоліків позовної заяви.

06 січня 2022 року до канцелярії суду від позивача ОСОБА_1 за вх. № 225 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору з додатками.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в грудні 2021 року, то судовий збір повинен справлятись у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.00 коп.

Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, встановлений судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто становить 908 грн. 00 коп.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинна сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду у розмірі 908,00 грн.

Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

З наданої Білоцерківським об`єднаним управлінням ПФУ в Київській області довідки про доходи № 4570525058954519 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію за віком у розмірі 1957,00 грн. З відомостей з ДРФО-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 29.11.2021 року вбачається, що за період з 2 кварталу 2021 року по 3 квартал 2021 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, вбачається, що сума судового збору, який необхідно сплатити позивачу становить майже половину розміру її пенсії.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 (в редакції від 25.09.2015), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Саме такого висновку Європейський суд доходить у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року.

З оглядку на вищевикладене, суддя дійшов висновку про можливість відстрочити сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання вказаного позову до ухвалення судового рішення, а тому клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.133,136, 177, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, - задовольнити.

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до ухвалення судового рішення у даній справі.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. І. Орєхов