Ухвала суду № 102487671, 11.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3753/16-ц

4-с/357/4/22

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ковальчук Ю. В.,

За участю представника заявника – Коваль О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гончаренко Вікторії Олександрівни,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Коваль Олександра Петровича звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із скаргою на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Гончаренко Вікторії Олександрівни.

В обґрунтування скарги вказувала, що 03 грудня 2021 року вона звернулася до адвоката Коваль О.П. за правовою допомогою для консультації щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/3753/16, згідно якої з неї, як з поручителя стягнуто кошти в розмірі 451 172,20 грн. Адвокату надано копію виконавчого листа у справі № 357/3753/16-ц та копію постанови державного виконавця Гончаренко В.О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 12.07.2021, виконавче провадження № 64766384 Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби, отриману з місця роботи скаржника у ТОВ «Віп Майстер». На думку скаржника, дії державного виконавця по виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду є незаконними так як судом у справі № 357/3753/16-ц 23.08.2016 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 451 172,20 грн. З відмітки на виконавчому листі слідує, що виконавчий лист було повернуто стягувачу 30.01.2020 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. З автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що виконавче провадження № 64766384 по виконанню виконавчого листа від 23.08.2016 було відкрито 10.03.2021, тобто через 13 місяців 10 днів з моменту повернення виконавчого документа стягувачу. Скаржник вважає, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки у виконавчому листі від 23.08.2016 встановлений строк для виконання протягом одного року з дня вступу рішення в законну силу, тобто останній день пред`явлення виконавчого документа до виконання 01.02.2021. Також, в порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець на надсилав на адресу скаржника будь-яких документів виконавчого провадження про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення суду у справі № 357/3753/16-ц. У постанові державного виконавця по ВП № 64766384 від 12.07.2021 містяться помилки, так як до виконання повинен підлягати виконавчий лист, виданий 23.08.2016, а не від 13.08.2016 та невірно зазначено прізвище боржника ОСОБА_3 так як згідно паспорту скаржник носить прізвище ОСОБА_4 .

До своєї скарги представником скаржника подано клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що скаржник дізналася про порушення свого права державним виконавцем лише 03 грудня 2021 року, коли звернулася за юридичною допомогою до адвоката Коваль О.П. так як скаржник не має юридичної освіти, а державний виконавець не надсилав скаржнику будь-яких документів щодо відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин представник скаржника – адвокат Коваль О.П. просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Гончаренко В.О. по виконавчому провадженню № 64766384 по виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/3753/16 та просить суд зобов`язати державного виконавця повернути виконавчий лист № 357/3753/16-ц стягувачу.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року вказану скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні 29 грудня 2021 року о 14.00 годині.

У зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 11 січня 20212 року.

04 січня 2021 року на адресу суду з відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області надійшов відзив (заперечення) на заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, в якому державний виконавець Вікторія Тітова просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква та проводити розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби.

В обґрунтування відзиву (заперечення) зазначено, що згідно частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Так як виконавчий документ було повернуто 30.01.2020 строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання має закінчуватися 30.01.2023. Щодо неправильного зазначення даних боржника зі слів ОСОБА_1 , у виконавчому документі вказані дані боржника як ОСОБА_2 . На момент подачі виконавчого документа до виконання від боржника не було долучено копії паспорта боржника. При перевірці матеріалів виконавчого провадження встановлено, що при реєстрації виконавчого документа в АСВП було допущено помилку, а саме, замість видачі виконавчого листа 23.08.2016, оператором комп`ютерного набору було внесено дату 13.08.2016.

В судовому засіданні представник скаржника – адвокат Коваль О.П. просив суд поновити строк на звернення до суду із скаргою у зв`язку з тим, що скаржниця не отримувала з відділу державної виконавчої служби копії постанови про відкриття виконавчого провадження і не маючи юридичної освіти, дізналася про порушене право лише після звернення до адвоката за наданням правничої допомоги, що мало місце 03 грудня 2021 року. Скаргу ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі у зв`язку з численними порушеннями допущеними працівниками виконавчої служби, зокрема пропуском строку на подання виконавчого документу до примусового виконання, невірно зазначеним прізвищем боржника та невірно зазначеною датою виготовлення виконавчого документу.

Державний виконавець, дії якої оскаржуються, в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, про що свідчить лист міського відділу Білоцерківського міського відділу ДВС, отриманий судом 29.12.2021 засобами електронного зв`язку. Відповідно до відзиву (заперечення) відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква, представник даного відділу просила проводити розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч.2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України - неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконанні в Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 64766384 з примусового виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київській області у справі № 357/3753/16-ц, провадження № 2/357/1868/16.

Виконавчий лист у даній цивільній справі видано судом 23 серпня 2016 року.

Відповідно до даного листа стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № КІА3GА00000006 від 20.03.2007 в сумі 444 172, 73 грн. та 6 999, 47 грн. судових витрат, всього 451 172, 20 грн.

На зворотній стороні виконавчого листа мститься запис державного виконавця Левенець Є.С. про те, що 30.01.2020 виконавчий лист повернуто згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Гончаренко В.О. від 10.03.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64766384 за виконавчим листом, № 2/357/1868/16, виданого 13.08.2016 Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 451 172, 20 грн.

Постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Гончаренко В.О. від 12.07.2021 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням виконавчого документу № 2/357/1868/16, виданого 13.08.2016 Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 451 172, 20 грн.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, сформованої 13.12.2021, 10.03.2021 ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області відкрито виконавче провадження № 64766384, боржником у якому є ОСОБА_3 , стягувачем є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Приймаючи до уваги те, що в клопотанні представника скаржника про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зазначено про те, що державним виконавцем не направлялися на адресу боржника документи про відкриття виконавчого провадження, вказані твердження Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не спростовано, з урахуванням можливості доступу громадян до правосуддя, суд вважає за можливим клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду поновити.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду

із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України виконавчий лист є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент набрання законної сили судовим рішення у справі № 357/3753/16-ц (08 серпня 2016 року) та видачі відповідного виконавчого листа (23 серпня 2016 01 листопада 2011 року), були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року, а на час пред`явлення його до виконання (10 березня 2021 року) - Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Судом установлено, що виконавчий лист у справі № 357/3753/16-ц, провадження № 2/357/1868/16 двічі пред`являвся до виконання. Державним виконавцем Леванець Є.С. 30.01.2020 виконавчий лист повернуто стягувачу відповідно до положень ст. 37 Закону № 1404-VIII.

Частина перша статті 37 Закону № 1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу

у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону 1404-VIII).

Аналогічні положення були передбачені у частині третій статті 23 Закону № 606-XIV.

Із системного аналізу указаних норм чинного Закону України «Про виконавче провадження» можна зробити висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13, постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року в справі № 804/2721/15, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року в справі № 336/1023/20.

Ураховуючи, що виконавчий лист у справі № 357/3753/16-ц, провадження № 2/357/1868/16 було повернуто стягувачеві 30 січня 2020 року, повторно пред`явивши виконавчий лист у березні 2021 року стягувач не пропустив строк пред`явлення його до виконання.

Встановивши, що виконавчий лист було повторно пред`явлено до виконання протягом трьох років після його повернення стягувачу, що відповідає вимогам Закону № 1404-VIII, та що державний виконавець при прийнятті його до виконання діяв у межах повноважень і у спосіб, що передбачений законом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Коваль Олександром Петровичем щодо визнання протиправними дій державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Гончаренко Вікторії Олександрівни по виконавчому провадженню № 64766384 по виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/3753/16-ц згідно виконавчого листа від 23.08.2016.

Так як державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби при відкритті ВП № 64766384 діяв у спосіб та в порядку, які передбачені чинним законодавством, заявлені вимоги про зобов`язання державного виконавця повернути виконавчий лист по справі № 357/3753/16-ц стягувачу є похідними від вимог про визнання протиправними дій державного виконавця по виконавчому провадженню № 64766384, а тому також не підлягають задоволенню.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі № 2-5827/2010, провадження № 61-9472св21

Посилання скаржника на допущені помилки державним виконавцем у постанові від 12.07.2021 щодо невірної дати виконавчого листа – 23.08.16, а не 13.08.2016, суд вважає технічною помилкою, яка не впливає на обов`язковість виконання судового рішення.

Посилання скаржника на невірність зазначення прізвища боржника ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_4 , не є помилкою державного виконавця, так як згідно виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом 23 серпня 2016 року судом вирішено стягнути заборгованість по кредитному договору саме з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн № НОМЕР_1 . Відповідно до даних скарги, ОСОБА_1 має іпн № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що державним виконавцем винесено постанову від 12.07.2021 про звернення стягнення на заробітну плату саме із скаржника. Разом з цим, на момент відкриття виконавчого провадження 10.03.2021, у державного виконавця були відсутні дані про зміну прізвища боржника за виконавчим документом суду.

Керуючись ст. 258-261, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника скаржника – адвоката Коваль Олександра Петровича про поновлення пропущеного строку для звернення до суду – задовольнити.

Поновити строки для подання скарги на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , поданої через свого представника – адвоката Коваль Олександра Петровича, про визнання рішень (дій) посадової особи державної виконавчої служби протиправним та його скасування – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяМ. М. Бебешко