Вирок № 102487474, 11.01.2022, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/476/21

Провадження № 1-кп/347/55/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючої - судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

прокурора: Бойчук Т.,

захисника: Козар Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12021095190000029 від 15.02.2021 року за обвинуваченням - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, депутатом не являється, раніше не судимого,

- обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Згідно рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2019 року справа №347/2411/19 ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (тисячу двісті) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини до досягнення нею повноліття, починаючи з 10 грудня 2019 року.

Однак, ОСОБА_1 від сплати аліментів злісно ухиляється у визначеному судовим рішенням порядку грошові кошти на утримання дитини не виплачував, внаслідок чого, станом на 16.02.2021, заборгованість по сплаті аліментів складає 17099 (сімнадцять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень.

Законопроектом №4928 від 25.01.2017 Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», згідно якого розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та І і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»). Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно положень, визначених ч.І ст.З Конвенції ООН, ч.ч. 7, 8 ст.7 СК України - при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст.51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі (ст. 180) та гарантується Державою, в свою чергу, ст.15 Сімейного кодексу чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Однак, ОСОБА_1 впродовж згаданого періоду від сплати аліментів злісно ухиляється у визначеному судовим рішенням порядку грошові кошти на утримання дитини не виплачує, не працевлаштувався та заходів щодо працевлаштування з метою погашення заборгованості зі сплати аліментів не вживав, на попередження державного виконавця про необхідність сплачувати аліменти не реагував, в результаті чого в період з 10 грудня 2019 року по 16 лютого 2021 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 17099 (сімнадцять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень.

ОСОБА_1 грубо порушує обов`язки, покладені на нього судовим рішенням та визначені нормами Конституції України і Сімейного кодексу України, та посягає на нормальний розвиток і здоров`я дитини.

Своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) ОСОБА_1 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 Кримінального кодексу України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що через важке матеріальне становище, оскільки він ніде не працює, хворіє у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини. На даний час він частково оплатив заборгованість по сплаті аліментів та просить долучити відповідні квитанції до матеріалів справи. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що через несплату аліментів обвинуваченим вона не має можливості належним чином утримувати неповнолітню дитину, а також не має можливості працювати, оскільки дитина знаходиться на її повному утриманні. А тому, вважає, що обвинувачений повинен сплачувати аліменти.

Крім визнання вини самим обвинуваченим його винність доводиться матеріалами справи, а саме:

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 15.02.2021р. про те, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2021р. та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

Копією виконавчого провадження, де міститься виконавчий лист виданий Косівським районним судом 19.05.2020р., рішення Косівського районного суду від 10.01.2020р. по справі №347/2412/19, постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2020р., постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.05.2020р., запити до Пенсійного фонду України, постанова про арешт коштів боржника від 18.02.2021р., постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 18.02.2021р., постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною зброєю від 18.02.2021р., постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 18.02.2021р., постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 18.02.2021р., розрахунок із сплати аліментів.

Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що передбачено ч.1 ст.164 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини справи й особу обвинуваченого.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння рокриттю кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений проживає у важких матеріальних умовах, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах, згідно довідок Косівської районної поліклініки №64 та №66 від 22.02.2021р. не знаходиться, хворіє, згідно представленої медичної документації.

Відповідно до характеристики виданої Старокутською сільською радою ОТГ від 22.02.2021р. ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, скарги на нього до виконкому сільської ради не поступали.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України. обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

А тому, покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст. 164 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Що стосується твердження сторони захисту про порушення строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, то жодних заяв з приводу даних обставин через канцелярію суду не надходило.

Крім цього, мотиви наведені захисником в судових дебатах нічим не підтверджені, не мотивовані та дані із метою уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та спростовуються в судовому засіданні поясненнями самого обвинуваченого, який вину у вчиненому проступку визнав повністю та просить його суворо не карати.

Витрати пов`язані із залученням експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1ст.164 КК України та призначити йому покарання -у виді 80 ( вісімдесят) годин громадських робіт.

Речові докази: копію виконавчого провадження №АСВП:62138500, яке приєднане до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторонам вручити негайно.

Суддя: М.І. Крилюк