Ухвала суду № 102485730, 10.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

10 січня 2022 р. Справа № 520/19475/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Дводненка С.В. від 12.07.2021 № 52, щодо накладення на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, дисциплінарного стягнення - суворої догани;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області розглянути питання щодо присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання старшого лейтенанта поліції з 30.08.2021;

- стягнути з відповідача судові витрати на правову (професійну правничу) допомогу адвоката у сумі 12000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 22.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

31.12.2021 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що копію оскаржуваного наказу ОСОБА_1 не отримував, а лише був формально ознайомлений з його змістом 12.07.2021, коли перебував на лікарняному. Копію вказаного наказу представник ОСОБА_1 отримав лише 10.08.2021 у відповідь на адвокатський запит. У зв`язку з запровадженими карантинними обмеженнями та перебуванням у відпустці ОСОБА_1 отримав копію спірного наказу від представника лише 30.09.2021. Враховуючи викладене, представник позивача вважає, що ОСОБА_1 не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, в даних спірних правовідносинах застосовується місячний строк звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

В заяві, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача вказує, що копію оскаржуваного наказу ОСОБА_1 не отримував, а лише був формально ознайомлений з його змістом 12.07.2021, коли перебував на лікарняному. Копію вказаного наказу представник Довганя М.В. отримав лише 10.08.2021 у відповідь на адвокатський запит. У зв`язку з запровадженими карантинними обмеженнями та перебуванням у відпустці ОСОБА_1 отримав копію спірного наказу від представника лише 30.09.2021.

Поряд з цим, суд вказує на те, що до клопотання про залишення позову без руху представником відповідача долучено копію спірного наказу, на якому міститься напис "Ознайомлений лейтенант поліції Марк Довгань". Також, зазначено дату - 12.07.2021 та поставлено підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на лікарняному з 01.07.21 по 14.07.21, проте у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зазначено про обставини, які позбавили позивача можливості звернення до суду у місячний строк, перебіг якого розпочався з моменту фактичного ознайомлення позивача зі спірним наказом.

Посилання представника позивача на існування карантинних обмежень та перебування позивача у відпустці, суд розцінює як посилання на неповажні причини, оскільки дані обставини не позбавляли позивача можливості звернутись до суду вчасно, враховуючи його обізнаність щодо існування спірного наказу ще 12.07.21. Також суд бере до уваги, що позивачем укладено договір про надання правової допомоги ще 30.06.2021.

Враховуючи викладене, представник позивача в поданій заяві від 31.12.2021 не довів та не аргументував поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частина третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, у зв`язку з чим, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись положеннями ст. ст. 123, 171, 240, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Мороко