Ухвала суду № 102485685, 10.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

10 січня 2022 року № 642/2881/21

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Сучасне місто», в якому просить суд зобов`язати відповідача продовжити договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності №2508/Т5/20 від 19.05.2020 р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про зобов`язання вчинити певні дії передано до Харківського окружного адміністративного суду, яку, відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Ю.В. Бадюкову.

Ухвалою ХОАС від 24.06.2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснено позивачу, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 по справі № 642/2881/21 скасовано. Справу № 642/2881/21 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд вказав, що оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спір про зобов`язання відповідача продовжити договір тимчасового користування майном безпосередньо пов`язаний із захистом позивачем свого цивільного права, що має приватноправовий характер, а тому висновки суду першої інстанції є передчасними.

На виконання вказаної постанову суду другої інстанції ухвалою ХОАС від 22.11.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Сучасне місто” про зобов`язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство «Сучасне місто» безпідставно та незаконно відмовило йому у продовженні договору тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності №2508/Т5/20 від 19.05.2020 р., у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом своїх порушених прав з цим позовом в порядку, передбаченому КАС України.

Під час розгляду справи у суду постало питання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Між комунальним підприємством «Сучасне місто» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності від 19.05.2020 № 2508/Т5/20.

Предметом вказаного договору є надання виконавцем – КП «Сучасне місто» замовнику – ОСОБА_1 права тимчасової експлуатації (управління) окремим елементом благоустрою комунальної власності міста Харкова з метою задоволення соціально-економічних потреб шляхом розміщення тимчасового об`єкта підприємницької або іншої діяльності (п. 1.1. договору).

Вид елемента встановлено п. 2.1. Договору – частина покриття вулиці. Місцезнаходження елементу – поблизу будинку № 106 по вул. Великій Панасівській у м. Харкові (п. 2.2.). Площа/розміри елемента 37, 00 кв.м. (п. 2.3.).

Вид об`єкта – тимчасова споруда (павільон без логотипу) (п. 3.1.).

Згідно п. п. 3.1.1. договору функціональне призначення – продаж тютюнових виробів, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, продаж продовольчих товарів.

Підпунктом 5.4.2. Договору встановлено, що замовник має право на продовження строку дії договору – при належному виконанні умов Договору.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що зміни та доповнення, що вносяться до цього Договору, розглядаються Сторонами в місячний строк з дня отримання відповідного письмового звернення від однієї Сторони до іншої. Усі зміни та доповнення до Договору за погодженням Сторін оформлюються письмовими угодами.

У відповідності до п. 6.3. Договору внесення змін до нього в односторонньому порядку не допускається.

У відповідності до п. 8.1. Договору останній набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 18.05.2021.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з наданих копій документів представником відповідача позивач тричі звертався із заявами до КП «Сучасне місто» заява від ОСОБА_1 (вх. 1352/01-09 від 03.03.2021, вх. № 2189/01-09 від 07.04.2021, вх. № 3037/01-09 від 17.05.2021) щодо продовження строку дії Договору, але у пролонгації договору йому відмовлялось.

Згідно п. 16 ч. 1 ст. 4 КАСУ - адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень;

б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;

в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;

г) замість видання індивідуального акта;

ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг

Таким чином, договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності від 19.05.2020 № 2508/Т5/20, укладений між комунальним підприємством «Сучасне місто» та фізичною особою ОСОБА_1 не є адміністративним договором в розумінні приписів вищенаведеної норми КАСУ.

Суд, розглянувши вказану заяву позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацами 2, 3 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник у зв`язку з відмовою комунального підприємства «Сучасне місто» позивачу у продовженні договору тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності №2508/Т5/20 від 19.05.2020 р.

Суд зазначає, що користування - закріплена нормами права можливість власника або інших осіб вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб та інтересів.

Право користування - передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. Право користування пов`язане із правом володіння. Право користування є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону або договору. В разі порушення права користування власники і особи, що користуються майном, речами, можуть звертатися до суду з негаторним позовом за захистом їхнього права.

Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.05.1997, № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 цього Кодексу).

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права користування об`єктом нерухомого майна – частини покриття вулиці, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про продовження користування майном на підставі договору, тобто, що виникають із права користування.

Суд вважає, що вказаний спір не є публічно-правовим, а стосується захисту цивільних прав позивача щодо користування комунальним майном, тож цей спір з приводу продовження договору, згідно якого комунальне майно було передано позивачу у користування не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відтак, такі вимоги виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Крім того, суд відзначає, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2019 року у справі № 820/2583/16 за аналогічною справою, а також Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17, 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 238, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сучасне місто» про зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 10.01.2022 р.

Суддя Бадюков Ю.В.