Рішення № 102485567, 10.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2022 року № 520/23652/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (просп. Любомира Гузара, буд. 7, м. Київ, ЄДРПОУ 22886300) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нездійснення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Київський міський центр нарахування та здійснення соціальних виплат нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у розмірі 7354.00 грн. з урахуванням попередньо виплачених коштів; стягнути з Київського міського центру нарахування та здійсненню соціальних виплат витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн. 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.11.2021 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в порядку ст. 263 КАС України.

22.11.2021 р. до канцелярії суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру нарахування та здійснення соціальних виплат в частині ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 8845 грн., тобто п`яти мінімальних пенсій за віком; стягнути з Київського міського центру нарахування та здійсненню соціальних виплат недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у сумі 7354.00 грн.; стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн. 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 01.12.2021 заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до провадження.

В обґрунтування позову зазначено, що він має статус учасника бойових дій та 07.05.2021 року відповідачем виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій у сумі 1491,00 грн. Зазначає, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в порядку ст.240 КАС України, зазначивши, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з позовними вимогами про виплату грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Ухвалою суду від 10.01.2022 вказане клопотання залишено без задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України, відповідно до посвідчення НОМЕР_2 та перебуває на обліку у відповідача як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, у 2021 році виплачена разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 1491.00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги в тому числі до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та листом від 28.05.2021 № 051-Г-822-02-044 позивача повідомлено, що Управлінням здійснено нарахування та виплату допомоги у межах , визначених постановою КМУ від 08.04.2021 № 325

Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у 2021 році, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Так ч.4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у ред Закону України від 25.12.1998 визначала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В подальшому пунктом 20 Розділу ІІ Закону України № 107-VI від 28.12.2007 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вказана норма викладена у новій редакції та передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення ст.12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 (далі - Постанова №325) затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань відповідно до якого разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій виплачується у розмірі 1491.00 грн.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині четвертій ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у ст.12-15, 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком….. встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень. Згідно із частиною четвертою ст. 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу. Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1491.00 грн. з урахуванням приписів постанови КМУ № 325, а не статті 12 Закону №3551-XII, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Вказана позиція узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 (провадження № пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що відповідачем здійснено нарахування разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу у розмірі 7354,00 грн.

Тобто, в даному випадку заборгованість не виникла, отже, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, що свідчить про передчасність таких вимог.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі, передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 року та зобов`язати вчинити означені дії, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

За приписами ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн., суд зазначає наступне. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 01.10.2021 року, додаток до договору від 01.10.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2021 року, яким визначено що представником надано позивачеві послуги щодо попереднього ознайомлення з матеріалами справи, вивчення судової практики, аналіз судових рішень , складання позовної заяви, збирання доказів та інших, загальна вартість наданих послуг 6000,00 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу, суд заважає на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 813/481/18 згідно якого …зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, судом касаційної інстанції констатовано помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже договором про надання правової допомоги сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних послуг, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є незначної складності та розглядалася в спрощеному провадженні, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 2000,0 грн. є співмірною та вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2000,0 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.