Рішення № 102485328, 10.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/7529/21

10 січня 2022 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №927 від 09 липня 2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 ",

визнати протиправним та скасувати рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ",

зобов`язати Хоростківську міську раду Чортківського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передачу безоплатно у власність земельної ділянки) та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, кадастровий номер 6121685700:02:002:0103, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та передати земельну ділянку у власність.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 08.06.2021 звернулася до Хоростківської міської ради з письмовою заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га та передачу земельної ділянки у власність, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Однак Хоростківською міською радою Чортківського району Тернопільської області прийнято рішення №927 від 09 липня 2021 року та №1323 від 28 вересня 2021 року, якими позивачу відмовлено у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, що знаходиться в АДРЕСА_1 без обґрунтування підстав відмови.

Позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 03.12.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначає, що у поданій документації відповідне погодження суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 було відсутнє. Також в ході виготовлення технічної документації на земельні ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 , остання та залучені нею виконавці, грубо порушили вимоги Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Інструкції, що і були враховано Хоростківською міською радою при прийнятті рішення.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки №281377471 від 26.10.2021, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74100183 від 28.11.2016 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259923469 від 04.06.2021. (арк.спр.9-14)

26.10.2017 позивач звернулась із заявою до Перемилівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність загальною площею 0,9178 га.(арк.спр.15-16)

Рішенням Перемилівської сільської ради від 13 листопада 2017 року №145 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок гр. ОСОБА_1 " вирішено надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність загальною площею 0,9178 га, а саме:

площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ,

площею 0,2687 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ,

площею 0,2091 га для ведення особистого селянського господарства в с. Перемилів, Гусятинського району, Тернопільської області,

площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства в с. Перемилів, Гусятинського району, Тернопільської області,

площею 0,0700 га для ведення особистого селянського господарства в с. Перемилів, Гусятинського району, Тернопільської області.

Вищевказаним рішенням позивачу рекомендовано розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та подати вказану технічну документацію на затвердження до сесії Перемилівської сільської ради.

На виконання вказаного рішення, позивач звернулася із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицькі землі" для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).(арк.спр.40)

ТОВ "Галицькі землі" була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 .(арк.спр.31-98)

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3222598272021 від 26.04.2021 зазначену земельну ділянку зареєстровано 16.04.2021 та присвоєно кадастровий номер 6121685700:02:002:0103, загальна площа земельної ділянки становить 0,2500 га.(арк.спр.18)

08.06.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила затвердити технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передати її у власність.(арк.спр.21)

Рішенням Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №927 від 09 липня 2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 " відмовлено у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, що знаходиться в АДРЕСА_1 .(арк.спр.22)

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач 30.07.2021 звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.(арк.спр.23-24)

За наслідками звернення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 16.08.2021 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1175-ДК/1093/АП/09/01/-21, в якому зазначено, що в рішенні сесії Хоростківської міської ради від 09.07.2021 №927, відсутня мотивація на підставі якої приймалась відмова ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,25 га з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, яка розташована в АДРЕСА_1 , чим порушено вимогу пункту 2 статті 118 Земельного кодексу України.(арк.спр.25)

Крім того, 18.08.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на адресу голови Хоростківської територіальної громади направлено клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства в якому, зокрема, зазначено:

"... сесією Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області, восьмого скликання, рішенням від 09.07.2021 №927 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 " - відмовлено ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Згідно частини 2 статті 118 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Однак в згаданому рішенні таке обґрунтування відсутнє.

За результатами розгляду клопотання вимагаємо (пропонуємо): привести у відповідність рішення сесії Хоростківської міської ради від 09.07.2021 №927 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 ", у відповідність до частини 2 статті 118 Земельного кодексу України..."(арк.спр.26)

10.08.2021 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га кадастровий номер: 6121685700:02:002:0103, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що в АДРЕСА_1 та передачу вищевказаної земельної ділянки у власність.(арк.спр.27)

Рішенням Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, що знаходиться в АДРЕСА_1 .(арк.спр.28)

11.10.2021 позивач подала до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області скаргу на рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".(арк.спр.29)

Листом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 25.10.2021 №Б-269/0-604/6-21 "Про розгляд звернення" позивачу рекомендовано звернутися до суду.(арк.спр.30)

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

За змістом пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац 1 частини першої статті 116 ЗК України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, право власності на який зареєстроване за нею в установленому законом порядку, і цей житловий будинок розташований на земельній ділянці, яку позивач бажає отримати у власність.

Відповідно до частин першої та другої cтатті 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої cтатті 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів; в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України "Про землеустрій".

Статтею 25 Закон України "Про землеустрій" визначено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Одним з видів документації з землеустрою є зокрема технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідно до cтатті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої cтатті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до cтатті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Приписами частини восьмої статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Згідно частини десятої cтатті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною одинадцятою cтатті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

З наведених норм права можна дійти висновку, що після розроблення технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 186 ЗК України погодженню не підлягає, а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову. При цьому, підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Натомість, як вбачається з оскаржуваних в даній справі рішень відповідача, позивачу було відмовлено у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення і відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки у власність площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6121685700:02:002:0103, що знаходиться в АДРЕСА_1 без належного обґрунтування причини відмови.

Також суд звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Щодо посилання відповідача у відзиві, що у поданій документації відповідне погодження суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 було відсутнє, суд зазначає таке.

Як вбачається з пояснювальної записки, яка міститься в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.2500 га за адресою: с. Перемилів Гусятинського району Тернопільської області при встановленні меж земельної ділянки суміжний землекористувач ОСОБА_2 відмовилась погоджувати межі і надала лист з інформацією про причини відмови.

На вимогу замовника технічної документації із землеустрою, а саме необхідності врахування рішення (постанову) Тернопільського апеляційного суду від 23.12.2019 в частині того, що аргументи суміжного землекористувача гр. ОСОБА_2 , щодо порушення її межі є голослівними, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини що відповідачка здійснила будівництво бетонного фундаменту та паркану між їхніми земельними ділянками, захопивши при цьому її частину земельної ділянки, до технічної документації долучено копію даного рішення (постанови).

Суд звертає увагу, що з положень частини другої статті 198 ЗК України вбачається, що саме на етапі здійснення кадастрової зйомки відбувається погодження меж сформованої земельної ділянки із власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Таке погодження є обов`язковим при передачі земельної ділянки у власність, оскільки здійснюється формування меж земельної ділянки, яка до цього хоч і перебувала у фактичному користуванні, проте не була сформована та межі не були закріплені межовими знаками.

Суд також вважає за необхідне вказати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 вказала на те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц та №514/1571/14-ц, які суд в силу положень частини п`ятої статті 224 КАС України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Разом з цим, як зазначено вище, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №927 від 09 липня 2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 " та рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " є протиправними.

Щодо способу поновлення прав позивача, порушення яких визнано судом, то необхідно зазначити наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо затвердження технічної документації із землеустрою чи надання мотивованої відмови у її затвердженні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні технічної документації із землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити технічну документацію із землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити технічну документацію або відмовити у її затвердженні. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 у справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у її затвердженні, які передбачені частиною восьмою статті 186 ЗК України, а саме: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у її затвердженні, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження технічної документації із землеустрою з порушенням закону.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для затвердження технічної документації із землеустрою.

Проте наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішень стосувалася лише тих мотивів, які наведено в рішеннях Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №927 від 09 липня 2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 " та рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".

Однак суд, в межах даної справи, не має повноважень досліджувати чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для затвердження технічної документації із землеустрою. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.06.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України")

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією №0.0.2326354122.1 від 03.11.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №927 від 09 липня 2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 ".

Визнати протиправним та скасувати рішення Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області №1323 від 28 вересня 2021 року "Про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Хоростківську міську раду Чортківського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 і передачу її у власність.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 січня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Хоростківська міська рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Князя Володимира, 17, м. Хоростків, Чортківський район, Тернопільська область, 48240, код ЄДРПОУ: 21157740).

Головуючий суддя Мартиць О.І.