Рішення № 102485218, 10.01.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Справа № 480/5129/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5129/21 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить:

- визнати неправомірною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля Сергія Павловича про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області штрафу в розмірі 5100 грн. від 27 травня 2021 року за невиконання рішення суду;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля Сергія Павловича про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області штрафу в розмірі 5100 грн. від 27 травня 2021 року за невиконання рішення суду.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є такою, яка не узгоджуються з положеннями Закону України “Про виконавче провадження”, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VI та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, оскільки при прийнятті постанови про накладення штрафу головний державний виконавець зазначені обставини не оцінив, доводи про наявність поважних причин невиконання судового рішення не спростував, про що свідчить текст постанови. Зокрема, рішення суду було частково не виконано з поважних причин, оскільки 16 лютого 2021 року управління звернулося з листом № 651 до Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, яким для здійснення виконання рішення у справі 480/8476/20 в частині виплати стягувачу ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік просило Департамент здійснити перерахування державних коштів, передбачених за бюджетною програмою на виконання рішення суду, головним розпорядником яких є Державна казначейська служба України. Проте кошти на виконання рішення суду надані не були. Крім того, на виконання рішення суду управлінням було зроблено стягувачу ОСОБА_1 перерахунок та нарахування йому суми недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 8306,00 грн., про що повідомлено державного виконавця.

Ухвалою від 15.06.2021р. у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Також того ж дня судом винесено ухвалу про повернення без розгляду клопотання позивача про забезпечення позову у цій справі внаслідок не надання документа про сплату судового збору та не відповідності поданого клопотання вимогам ст.152 КАС України.

02.07.2021р. провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що на дату відкриття виконавчого провадження виплата стягувачу нарахованих грошових коштів здійснена не була проведена, отже рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/8476/20 від 25.01.2021р. повністю не було виконано. Винесення державним виконавцем відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» 27.05.2021 постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., призначення нового строку виконання та попередження боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Твердження позивача про те що, виконання рішення суду в частині виплати нарахованих коштів підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 № 845, є безпідставним, оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не встановлює порядку виконання рішень, боржниками за якими є органи місцевого самоврядування в тому числі і Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області. В той же час, виходячи з системного аналізу норм, викладених в Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», можна зробити висновок, що за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою, проводиться виконання рішень суду про стягнення коштів, тобто рішень майнового характеру. Натомість виконавчий лист № 480/8476/20, виданий 14.04.2021р. Сумським окружним адміністративним, зобов`язує боржника вчинити дії і в силу вищевикладених правових норм є рішенням немайнового - зобов`язального характеру і не може виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, та підлягає виконанню безпосередньо органом державної виконавчої служби. Поряд з цим, Управлінням праці та соціального захисту населеним Шосткинської міської ради не надано державному виконавцю належних та допустимих доказів, що свідчили б про неможливість виконання боржником рішення суду в частині виплати перерахованих коштів. Відтак, враховуючи обставини справи та подані докази, слід дійти до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому, на думку представника відповідача, у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10 лютого 2021 року Управління отримало рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 480/8476/20, яким було зобов`язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення набрало законної сили 25 лютого 2021 року.

На виконання рішення у справі 480/8476/20 Управлінням було зроблено стягувачу ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи та нарахувало йому суму недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, що склала з урахуванням раніше проведеної виплати суму в розмірі 8306,00 грн.

16 лютого 2021 року на адресу стягувача ОСОБА_1 . Управлінням направлений лист № 650, яким він був повідомлений про суму нарахованої згідно з рішенням суду щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та про те що, вказана сума йому буде виплачена відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VІ, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45).

Разом з цим Управління 16 лютого 2021 року звернулося з листом № 651 до Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, яким для здійснення виконання рішення у справі 480/8476/20 в частині виплати стягувачу ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік просило Департамент здійснити перерахування державних коштів, передбачених за бюджетною програмою на виконання рішення суду, головним розпорядником яких є Державна казначейська служба України.

Кошти на виконання рішення суду надані не були.

12 травня 2021 року Управління отримало від відділу примусового виконання рішень постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля Сергія Павловича від 06.05.2021р. про відкриття виконавчого провадження ВП№ 65326265.

Також головний державний виконавець у цій постанові постановив, що Управлінню необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (п.2).

20 травня 2021 року Управління своїм листом № 2535 повідомило головного державного виконавця про те, що Управлінням, ще до вступу в законну силу (набрання чинності) рішення у справі 480/8476/20, частково виконало рішення суду в частині нарахування недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

01 червня 2021 року Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області отримало постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля Сергія Павловича від 27.05.2021р. ВП№ 65326265 про накладення на Управління штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок виконання рішень, за якими боржник повинен вчинити певні дії визначений ст.63 Закону № 1404-VIII, частина перша якої передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до частини другої цієї статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст.75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен був встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що рішення суду боржником не виконане повністю, в тому числі і на момент прийняття рішення про накладення штрафу, а також це не заперечується позивачем.

При цьому, на переконання суду, державним виконавцем не були встановлені причини такого не виконання рішення суду та не надана належна оцінка поважності таких причин.

Тому суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 1 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією Законів України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Також, п.4 цього ж Порядку передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому норми, які вводяться Законом „Про Державний бюджет України діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.

Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, в тому числі і на соціальний захист та соціальне забезпечення (ст. 30, 87 Бюджетного кодексу).

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

Відповідно до цього бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Статтями 21, 22 Бюджетного кодексу України визначено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Згідно з додатком № 3 „Розподіл видатків державного бюджету України Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік головним розпорядником коштів по бюджетній програмі 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» визначено Міністерство соціальної політики України.

Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 Мінпраці є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики та соціального захисту населення. Мінпраці організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України (підпункт 41 пункту 4 Положення).

Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань» Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.

Відповідно до підпункту 2.1. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 «Про Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України. Зобов`язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються (підпункт 4.1 Порядку).

Тобто, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. Будь-які зобов`язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та цим Законом (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини четвертої цієї статті), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не збільшено фінансування на реалізацію норм Законів України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань". Також вищезазначеними Законами не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов`язань по судових рішеннях щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відтак, вчинити дії щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до рішення суду за відсутності фінансування управління не мало можливості. При цьому, Управлінням соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації вживалися заходи, направлені на виконання рішення суду, зокрема, у лютому 2021 року управління звернулося з листом № 651 до Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, яким для здійснення виконання рішення у справі 480/8476/20 в частині виплати стягувачу ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік просило Департамент здійснити перерахування державних коштів, передбачених за бюджетною програмою на виконання рішення суду, головним розпорядником яких є Державна казначейська служба України. Проте кошти надані не були.

Наведені обставини не досліджувалися відповідачем під час прийняття рішення про накладення на позивача штрафу, а постанова про накладення штрафу не містить належних обґрунтувань, мотивів та висновків, що вказують на правомірність застосування до позивача штрафу. Тобто, зазначена постанова не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та наведені положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля Сергія Павловича від 27 травня 2021 року ВП № 65326265 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова