Рішення № 10248319, 31.05.2010, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-762/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області

у складі: головуючої - судді Негоди О.М.

при секретарі Пугач І.О.

за участю представника позивача Кравцової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АРМА» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу ТА стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2010 року закрите акціонерне товариство « Страхова компанія «АРМА» (далі ЗАТ « СК «АРМА») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу ТА стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги спричиненням протиправними діями відповідача матеріальної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача юрисконсульт Донецького регіонального управління ЗАТ «СК «АРМА» Кравцова Н.В., що діє за довіреністю юридичної особи, підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини і факти, викладені в позовній заяві, та зазначила, що 29.07.2007 року між ЗАТ « СК «АРМА» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-2070080, згідно умов якого страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника автомобіль «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_1. 30 червня 2008 року в місті Макіївка на перехресті вулиць генерала Данилова Лебедєва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_3, та транспортного засобу «ВАЗ 2170», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який порушив п.10.1 Правил дорожнього руху. Унаслідок зіткнення автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні ушкодження. Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, підтверджується постановою суду. На підставі страхового акту № 2453-А-Д від 13.08.2008 року та акту автотоварознавчого дослідження № 1319/08-06 від 04.07.2008 року позивачем відповідно до умов договору № 022-2070080 страхувальнику на ремонт пошкодженого транспортного засобу 21.08.2008 року виплачено страхове відшкодування в розмірі 7540,42 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на його поточний рахунок.

На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «СК «АРМА» понесені витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі 7540,42 грн., по оплаті автотоварознавчого дослідження - 350 грн. та судові витрати - 198,90 грн.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки, у звязку з чим за згодою представника позивача, суд відповідно до правил ч.1 ст.224 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Відповідно до вимог п.6 ч.4 ст.6 Закону України “Про страхування” від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон N 85/96-ВР) 29 липня 2007 року між ЗАТ «СК «АРМА» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-2070080, згідно умов якого страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника автомобіль «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на термін 1 рік (а.с.9-11).

Частиною 2 ст.8 Закону N 85/96-ВР страховий випадок визначено як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій особі.

Пунктом 6.1 договору № 022-2070080 визначені страхові випадки: пошкодження чи знищення транспортного засобу, його частин, деталей, приладів і додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка кваліфікується відповідно до Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Постановою Кіровського районного суду міста Макіївки від 4 серпня 2008 року встановлено, що 30 червня 2008 року приблизно о 08.00 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-2170», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по проспекту генерала Данилова в Гірницькому районі м. Макіївки. На порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок, унаслідок чого на перехресті з вул. Лебедєва скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21124», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, спричинивши технічні пошкодження даному транспортному засобу.

Згідно довідки № 838 від 01.07.2008 року, виданої ДАЇ м. Макіївки, на автомобілі «ВАЗ-21124», реєстраційний номер НОМЕР_1, 30.06.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були технічно пошкоджені передній бампер, переднє ліве крило, капот, передні освітлювальні прибори (а.с.7).

Проведеним експертами “Центру незалежних експертиз», що мають дійсні сертифікати субєктів оцінної діяльності № 4963/06 та № 2668 Фонду Держмайна України, відповідну освіту та досвід експертної роботи виконавця, у відповідності до вимог «Методики товарознавчої експертизи і оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України й Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р., автотоварознавчим дослідженням № 1319/08-06 від 04.07.2008 року встановлено розмір заподіяної матеріальної шкоди. Експерти прийшли до висновку, що сума матеріальної шкоди дорівнює вартості відбудовного ремонту транспортного засобу «ВАЗ-21124», реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням його 34% фізичному зносу, що складає суму 7701,94 грн. (а.с.18-33).

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 30.06.2008 року за участю транспортного засобу страхувальника - ОСОБА_3, обґрунтовано ЗАТ «СК «АРМА» визнана страховим випадком, про що 13.08.2008 року страховиком був складений страховий акт № 2453-А-Д (а.с.15).

Стаття 990 ЦК України встановлює, що страховик здійснює страхову виплату відповідно умов договору.

Згідно ст.9 Закону N 85/96-ВР, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Як убачається з тексту договору страхування № 022-2070080, укладеному 29 липня 2007 року між ЗАТ «СК «АРМА» та ОСОБА_3, при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, із суми відшкодування вираховується сума франшизи у розмірі 225 грн., відшкодування непрямих збитків договором не передбачено.

До прямої дійсної шкоди відносяться витрати, повязані: з проведенням відбудовного ремонту та на отримання в органах ДАІ довідки про ДТП 83,00 грн. За винятком суми франшизи - 225 грн. та витрат, що не відносяться до страхового випадку 19,52 грн., сума страхового відшкодування складає 7540,42 грн. із розрахунку:

7701,94 грн. - 19,52 грн. - 225 грн. + 83,00 грн. = 7540,42 грн.

На виконання умов зазначеного договору, діючи у відповідності до вимог ст.25 Закону N 85/96-ВР на підставі заяви страхувальника про відшкодування шкоди та страхового акту № 2453-А-Д від 13.08.2008 р. позивач ЗАТ «СК «АРМА» платіжним дорученням № 2479 від 21.08.2008 року перерахував потерпілому ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 7540,42 грн. (а.с.16).

Крім того, позивачем при встановленні розміру шкоди, завданої страхувальнику, понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2008 року № 2620 (а.с.17).

На підставі ст.27 Закону N 85/96-ВР, статей 993, 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Особа, що відшкодувала шкоду, яка заподіяна іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі сплаченого відшкодування.

Вина відповідача ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху визнана постановою Кіровського районного суду міста Макіївки від 4 серпня 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Вказана постанова суду набрала законної сили, ОСОБА_2 постанову не оскаржував.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідальність власників джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну в результаті зіткнення таких джерел, вирішується за правилами цивільного законодавства.

Приписами ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджена належність автомобіля «ВАЗ 21124» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві приватної власності ОСОБА_3, автомобіля «ВАЗ 2170», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2

Пленум Верховного суду України в пунктах 2,3 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6 (із змінами та доповненнями) розяснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 під час керування автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху і це має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (позивача) вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди (відповідача), тобто у регресному порядку, а також, встановлені всі підстави цивільної відповідальності самого відповідача.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що збитки, понесені позивачем по договору страхування, підлягають стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2, який під час керування автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху, і це має прямий причинний зв'язок з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у виді пошкодження транспортного засобу страхувальника - ОСОБА_3, тому визнає позовні вимоги ЗАТ «СК «АРМА» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданих суду платіжних документів, позивач поніс судові витрати: по сплаті судового збору у сумі 78,90 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення позову - 120 грн., а взагалі в сумі 198,90 грн., яку повинен відшкодувати відповідач.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 88 ЦПК України, статтями ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 993 ЦК України, Законом України “Про страхування”, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АРМА» (розрахунковий рахунок № 26509290058000 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 21265671) витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі 7540,42 грн., проведення автотоварознавчого дослідження 350 грн., судові витрати - 198,90 грн., а всього суму 8089,32 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя