Вирок № 102482876, 10.01.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8087/17

Провадження № 1-кп/185/287/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Юдіної С.Г., суддів - Бондаренко В.М., Мицака М.С., за участю секретаря судових засідань - Мінарської О.А., за участю сторони обвинувачення - прокурора Жикіної Я.В., Зейналової О.П, Жернового А.М., Ступника І.С., Петльованого В.В., захисників - Матвєйцева В.І., Бєлякова А.Ф., обвинуваченого - ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017200000000022 від 01 квітня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, не одруженого, з середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

На початку квітня 2014 року на території Донецької області під видом псевдодержавного утворення рядом осіб, котрі в подальшому стали її лідерами і керівниками структурних підрозділів, була створена терористична організація «Донецька народна республіка». Метою діяльності указаної злочинної організації є зміна меж території України всупереч порядку, встановленого Конституцією України, і утворення на території Донецької області окремої самостійної держави шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей або завдання значної майнової шкоди з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, з метою впливу на прийняття рішення офіційними органами влади України про визнання самостійності псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» та територіальних претензій вказаного утворення на частину території України, тобто досягнення кінцевої мети через вчинення ряду тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі методами терористичної діяльності.

Указана терористична організація має стійку, організовану структуру військового типу, позиціоновану керівниками терористичної організації як органи влади (глава ДНР - голова ради міністрів, народна рада ДНР, рада міністрів ДНР, міністерства (у тому числі міністерства силового блоку - міністерство державної безпеки, міністерство внутрішніх справ, міністерство оборони), чітку ієрархічність, дисципліну, члени якої мають у своєму розпорядженні сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовуються для ураження живої сили, техніки, споруд та інших цілей, у тому числі вогнепальну зброю, важке військове озброєння та техніку.

Керівниками терористичної організації «Донецька народна республіка» та її окремих структурних підрозділів, що забезпечували досягнення мети терористичної діяльності, у різні періоди з часу її створення були ОСОБА_2 - глава «ДНР», голова ради міністрів «ДНР» і верховний головнокомандувач збройними силами ДНР, ОСОБА_3 - перший заступник голови ради міністрів «ДНР», голова народної ради ДНР, ОСОБА_4 - голова народної ради ДНР, ОСОБА_5 - голова ради міністрів «ДНР», заступник голови ради міністрів «ДНР», ОСОБА_6 - командувач збройними силами «ДНР», міністр оборони «ДНР», ОСОБА_7 - міністр оборони «ДНР», ОСОБА_8 - міністр безпеки ДНР, ОСОБА_9 - начальник мобілізаційного управління міністерства оборони «ДНР», та інші.

Керівництвом терористичної організації для досягнення поставленої мети зміни території України методами терористичної діяльності створено підконтрольне так зване «ІНФОРМАЦІЯ_15» - озброєні формування по типу воєнної організації, куди в свою чергу входили підрозділи з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_18», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_21», «ІНФОРМАЦІЯ_22», « ІНФОРМАЦІЯ_23 », підрозділи «ІНФОРМАЦІЯ_24», «ІНФОРМАЦІЯ_25» та інші. Безпосереднє керівництво такими підрозділами здійснювали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та інші.

Створені терористичною організацією силові озброєні формування для досягнення мети її терористичної діяльності дислокувались у різних населених пунктах та місцевостях Донецької області, до яких, підтримуючи такі протиправні методи діяльності і бажаючи брати участь у терористичній організації «Донецька народна республіка» з метою досягнення зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, в серпні 2014 року виїхав та вступив до їх складу мешканець м. Одеса ОСОБА_1 .

У зв`язку з розгортанням навесні 2014 року терористичної загрози з боку терористичної організації «Донецька народна республіка» на підставі Указу виконувача обов`язків Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької області розпочалася і триває антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відносяться: м. Донецьк та Донецька область, де перебував ОСОБА_1 після прибуття в м. Донецьк у серпні 2014 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від ІНФОРМАЦІЯ_29 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» на території м. Донецьк та Донецької області, де ОСОБА_1 перебував з 05 серпня 2014 року, органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено, що район проведення АТО - Донецька та Луганська області з 07 квітня 2014 року.

Таким чином, за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей 07.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції, основним завданням якої є попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Громадянин України ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи усі вищенаведені обставини та з метою участі у силовому блоці терористичної організації «ДНР», будучи особою, яка має військову підготовку (проходив військову строкову службу в аеромобільних військах ЗС України в період з 23.11.2007 по 23.10.2008 роки), керуючись особистими переконаннями, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків від них, поділяючи погляди учасників вказаної терористичної організації, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди інтересам України, не сприймаючи органи державної влади України, підтримуючи сепаратистські настрої, з метою особистого збагачення, 04.08.2014 виїхав з м. Одеса до території проведення антитерористичної операції, а саме до м. Донецьк, де увійшов до новоутвореної представниками терористичної організації «ДНР» у своєму складі «ІНФОРМАЦІЯ_26» (далі - бригада «ІНФОРМАЦІЯ_26»), а саме до одного з підрозділів вказаної терористичної організації - підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_27» ( ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер в м. Донецьк) та отримав позивний «ОСОБА_12».

Восени 2014 року (точної дати та часу не встановлено) «Окрема бригада особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» терористичної організації «ДНР» була реорганізована у «1 артилерійську бригаду особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» Корпусу народної міліції Міністерства оборони «ДНР» (в/ч 08802), де в серпні 2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду бійця спецпідрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_16», з місцем розташування зазначеного підрозділу у приміщенні в/ч 3004 ВВ МВС України в м. Донецьк за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 116.

В період часу з 05.08.2014 по березень 2017, ОСОБА_1 , беручи участь у терористичній організації «ДНР» за попередньою змовою з іншими невстановленими учасниками терористичної організації брав участь в складі групи супроводження по населеним пунктам Донецької області (м. Макіївка, м. Ясинувата, м. Амвросіївка, м. Єнакієво, м. Харцизськ, м. Іловайськ, м. Новоазовськ, м. Комсомольське, м. Кутейніково, м. Кіровське, м. Зугрес, м. Горлівка, м. Сніжне, ін. населені пункти) та Луганської області (м. Красний Луч, м. Міусинськ, м. Антрацит, м. Олександрівськ, м. Зоринськ, смт. Дубівський, смт. Бокове-Платове, смт. Дубівський, ін. населені пункти) по супроводженню військової техніки та керівників незаконних військових формувань т.зв. «ДНР» та «ЛНР», в тому числі керівництво підрозділів збройних сил РФ, а згодом в особистій охороні одного з керівників терористичної організації «Донецька народна республіка» ОСОБА_12 . Всі ці дії вчинювалися ним за попередньою змовою з іншими учасниками терористичної організації «ДНР».

Протягом 2016 року (точної дати та часу не встановлено) у зв`язку з проведенням у структурі терористичної організації «ДНР» реорганізації, вказана вище бригада «ІНФОРМАЦІЯ_26» змінила назву на «ІНФОРМАЦІЯ_26» (в/ч 08802), з постійним місцем дислокації в м. Донецьк. У зв`язку з вказаним перейменуванням незаконного військового формування, з травня 2016 року ОСОБА_1 проходив службу в зазначеному підрозділі на посаді начальника розвідки.

За результатами участі у вказаних вище протиправних діях, ОСОБА_1 отримав військове звання «лейтенант», нагороджений медаллю «За боевые заслуги» з відповідним грошовим забезпеченням у розмірі 31500 рублів РФ щомісячно.

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що терористична організація, учасником якої він став, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.

Усвідомлюючи таку мету терористичної організації «ДНР», передбачаючи та бажаючи її настання, ОСОБА_1 , будучи її членом, разом з іншими учасниками, приймав участь в її діяльності, спрямованій на підготовку і вчинення терористичних актів на території Донецької області, незаконної протидії та перешкоджанню виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів й військовослужбовцями Збройних сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково, в наданих суду показаннях не заперечував фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, разом з цим не погоджується з тим, що він приймав участь у терористичній організації. Пояснив, що після подій які відбувалися в Одесі 02.05.2014 року та призвели до загибелі людей він з особистих переконань прийняв рішення поїхати до м. Донецьк для того, щоб подивитися що там насправді відбувається. 04.08.2014 він разом з другом виїхав потягом із м. Одеса. 05.08.2014 року прибувши до м. Донецьк, він з другом зустрівдвох чоловіків зі зброєю, у камуфляжній формі без розпізнавальних знаків, вказані чоловіки супроводили його разом з товаришем до будівлі СБУ, а в подальшому до будівлі інституту МВД, де набирали добровольців. Він залишив свої паспортні данні, та його розмістили в казармі. В ранці наступного дня особа у військовій формі без розпізнавальних знаків, який був громадянином Російської Федерації, забрав його до автобуса, на якому вони поїхали на АДРЕСА_2 до приміщення військової частини 3004 внутрішніх військ. У військовій частині він отримав посвідчення з гербом так званого ДНР та підписом так званого міністра оборони ДНР. В подальшому йому запропонували увійти до групи супроводження і він погодився. Група в якій перебував він мала назву « ІНФОРМАЦІЯ_28 », він виконував функції супроводження ОСОБА_17 . Особисто у нього був кулемет РПК в інших були автомати. 14.08.2014 його він був у с. Степанівка поряд з кордоном РФ, бачив, як через кордон заходили Російські війська.17.09.2014 він був у селищі Спартак , де він та інші особи охороняли Гради, після чого підрозділ в якому він перебував обстріляли Донецький аеропорт. Його задача була прикривати Гради від наземного нападу. В подальшому за наказом командира «ОСОБА_31» їздив в м. Сніжне за боєприпасами, які їм надавали росіяни. У жовтні 2014 року його групу перевели в реактивний дивізіон 1 Реактивна бригада «ІНФОРМАЦІЯ_26» де йому дали звання сержанта, командира відділення. З грудня 2014 року почали виплачувати заробітну плату 1500 гривень щотижня, а потім уже почали платити доларами. Спочатку служби опізнавальних знаків у нього не було, а у подальшому йому видали шеврони так званої бригади «ІНФОРМАЦІЯ_26». Після підписання Мінських угод у 2015 році бригаду «ІНФОРМАЦІЯ_26» перейменували в «ІНФОРМАЦІЯ_26», де він до грудня 2015 року був командиром відділення. З 2016 року він став начальником розвідки та отримав звання лейтенанта на військовій формі мав розпізнавальні знаки, а фактично виконував функції водія - возив командира підрозділу ОСОБА_17 та виконував інші вказівки ОСОБА_17 . Перебував у незаконних збройних формуваннях з 05.08.2014 року по 30.03.2017 року, за час служби отримав нагороду «За бойові заслуги». Після смерті ОСОБА_17 написав рапорт на звільнення та відправився до Москви звідки поїхав в Одесу . За весь час перебування на території ДНР він усвідомлював, що структури в яких він проходив службу є незаконним збройними формуваннями не передбачені законодавством України. Він розумів, що за участь у незаконних формуваннях він буде нести відповідальність і розуміючи це повернувся в Україну.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 258-3 КК України, на думку колегії суддів знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується дослідженими по кримінальному провадженню доказами.

Так, свідок ОСОБА_21 , будучи допитаним в судовому засіданні показав про те, що він проходив службу в ГВ КР УСБУ в Сумській області. При виконанні ним службових обов`язків у кінці 2016 початку 2017 року ним під час проведення оперативно-розшукових заходів була отримана інформація стосовно ОСОБА_1 , який приймав участь у незаконних збройних формуваннях. Останній потягом Москва-Одеса намагався потрапити в Україну. 01.04.2017 року ОСОБА_1 був затриманий. При особистому спілкуванні ОСОБА_1 підтвердив факт участі у військових формуваннях, пояснив що спочатку був у підрозділі «ІНФОРМАЦІЯ_16», а потім був водієм у командира підрозділу ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_22 показав, що у 2017 році проходив службу у Конотопському МВ УСБУ в Сумській області. Стосовно ОСОБА_1 була інформація про те, що він є членом незаконного збройного формування ІНФОРМАЦІЯ_26. 01.04.2017 року ОСОБА_1 був затриманий коли намагався потягом Москва-Одеса потрапити в Україну. Під час спілкування з ОСОБА_1 він підтверджував факт того, що він був членом незаконного збройного формування. Розповідав, що підтримував осіб які були організаторами Антимайдану в Одесі, а потім з цікавості поїхав до Донецьку.

Свідок ОСОБА_23 показала, що обвинувачений є її сином. Після подій які відбувалися в Одесі в 02 травня 2017 року син з другом поїхав до Донецьку, як йому здавалося захищати Одесу . Про те, що він поїхав до Донецьку він повідомив вже з поїзду до Донецька. За весь час його перебування там, він інколи телефонував однак зв`язок був поганий, він розповідав що працює водієм. Їй не відомо чи отримував він плату за роботу, однак весь час казав що немає грошей. Кошти вона йому не висилала. Розуміє що він в Донецьку був у армії і звісно не в українській, у незаконних формуваннях. Сина побачила вже після його затримання.

Свідок ОСОБА_24 показала, що 01.04.2017 року вона проходила службу на посаді інспектора прикордонної служби ВПС «Конотоп». 31.03.2017 року з Конотопського МВ УСБУ в Сумській області надійшло орієнтування на ОСОБА_1 щодо можливого в`їзду його на територію України. При перевірці потягу Москва-Одеса у вагоні № 8 ОСОБА_1 пред`явив свої документи, при їх перевірці виявила, що орієнтування співпадають та спрацювали індекси в базі «Гарт». Індекс «в» додаткове вивчення, індекс «і» інформування. Вона негайно доповіла старшому по наряду, в подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти з нарядом до підрозділу, вів він себе спокійно, без запитань зібрався і прослідував з нарядом.

Свідок ОСОБА_25 показала, що з квітня 2017 року проходила службу на посаді старшого інспектора прикордонної служби у ВПС «Конотоп». 01.04.2017 року заступила старшим зміни прикордонного наряду. При перевірці потягу Москва-Одеса у 8 вагоні спрацювали індекси «в» та «і» коли перевіряли документи ОСОБА_1 прикордонний наряд викликав її. Нею були провірені його документи і оскільки часу було обмаль, прийнято рішення зняти його з потягу. ОСОБА_1 був запрошений до Конотопського МВ УСБУ, на що він погодився і добровільно прослідував з нарядом.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також і письмовими доказами, зокрема:

- первинними матеріалами (повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення від 01.04.2017, рапорт про виявлення кримінального правопорушення), які стали підставою для реєстрації в ЄРДР кримінального правопорушення, відповідно до яких Конотопським МВ УСБУ в Сумській області отримана інформація щодо вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки з боку громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та встановлено, що вказаний громадянин в серпні 2014 року вступив до артилерійської бригади «ІНФОРМАЦІЯ_26», яка входить до складу незаконних збройних формувань терористичної організації, так званої ДНР, де особисто брав участь у військових діях проти Збройних Сил України та на зміну територіальної цілісності та недоторканості держави

- протоколом здійснення фотографування від 03.04.2017 року, в ході якого проведено фотографування підозрюваного ОСОБА_1

- протоколом огляду із застосуванням відеозапису від 01.04.2017 року, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Федіком В.С., відповідно до якого проведено огляд сторінки за адресою-посиланням мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщений відеоролик тривалістю 02 хв. 47 сек. з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », час опублікування ІНФОРМАЦІЯ_29, автор - « ОСОБА_26 », та коментар до нього за змістом: « ІНФОРМАЦІЯ_30.», на якому зображені чоловіки у військовій формі в польових умовах, які ведуть спілкування з приводу надходження ним допомоги з Росії - бензину та взуття. На 02 хв. 24 сек. з автомобіля «Газель» виходить ОСОБА_1 одягнутий у військову форму, показує одягнуте на ньому нове військове взуття та говорить декілька фраз. Крім того, за посиланням за інтернет-адресою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », оглянуто розміщений відеоролик з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », тривалістю 5 хв. 10 сек., час опублікування ІНФОРМАЦІЯ_10 , автор - « ІНФОРМАЦІЯ_11 », та коментар до нього «ІНФОРМАЦІЯ_31 », на якому зображені чоловіки, які відпочивають у кімнаті, у якій мається вогнепальна та інша зброя та символіка незаконних збройних формувань. На 59 сек. відеоролику, чоловік який коментує ролик показує на ОСОБА_1 , одягнутого у військові штани та смугасту майку (тільняшку), який відпочиває на верхньому ярусі ліжка з одягненим на голові кулеметною стрічкою з набоями у вигляді «корони» та називає його одеситом грузинської національності. Наприкінці вказаного відеоролику, чоловік, який коментує відеозапис, показує карту України, яка розділена і виказує погрози українській владі та українцям від «ДНР» та присутні викрикують «ІНФОРМАЦІЯ_32».

- протоколом огляду від 28.04.2017 року складеним оперуповноваженим 1 відділу ГВ КР УСБУ в Сумській області ОСОБА_21 , вході якого оглянуто вказаний вище, відеоролик розміщений на відеохостінгу YouTube тривалістю 02 хв. 47 сек. з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », час опублікування ІНФОРМАЦІЯ_29, автор - « ОСОБА_26 », в ході якого встановлено, що на відео зображений ОСОБА_1 у військовій формі зі зброєю, при зйомці обвинуваченого називають « ОСОБА_28 » та « ОСОБА_29 ». Також на рукавах військової форми ОСОБА_1 спостерігаються шеврони, які належать до не передбачених законом збройних формувань, а саме бригади «ІНФОРМАЦІЯ_26», крім того в ході відеозапису, невстановлена особа повідомляє, що вони знаходяться на території так званої «ДНР», поблизу кордону з Російською Федерацією.

- протоколом огляду від 24.04.2017 року складенимстаршим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Ткаченком С.В., відповідно до якого проведено огляд стільникового телефону «Doogee», моделі «Doogee X5»м зносієм інформації марки «MicroSD» з позначенням «4GB C04G TAIWAN», який вилучений у підозрюваного ОСОБА_1 під час його особистого обшуку 01.04.2017. В ході огляду на носії інформації містилися:

1) файл формату №3GP, з назвою VID_20160728_125622_converted.3gp, створений 28.07.2016, при його відтворенні встановлено що він містить відеозапис тривалістю 19 сек. на якому зображений ОСОБА_1 , який стріляє з автоматичної вогнепальної зброї на узбіччі траси, вогонь ведеться в напрямку поля. На початку запису чутно голос за кадром «По укропам»;

2) файл формату №3GP, з назвою VID_20160728_125712_converted.3gp, створений 28.07.2016, при відтворенні вказаного файлу встановлено, що він містить відеозапис на якому зображений ОСОБА_1 , який стріляє з автоматичної вогнепальної зброї на узбіччі траси, вогонь ведеться в напрямку поля;

3) 11 файлів формату «JPG File», при відтворенні яких встановлено, що це фотознімки на яких зображений ОСОБА_1 у військовій формі не ЗС України, з вогнепальною зброєю на фоні бойової техніки, крім того маються фотознімки обвинуваченого на фоні зруйнованих будівель та зруйнованої військової техніки.

- протоколом огляду від 10.04.2017 складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Ткаченком С.В., відповідно до якого проведено огляд інтернет ресурсу, соціальної мережі «Вконтакте», встановлено, що на сторінці за адресою-посиланням мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_33 з «нік-неймом» « ОСОБА_30 », в розділі «Фотографии» розміщені цифрові фотознімки ОСОБА_1 , де він зображений у військовій формі (не ЗСУ) зі зброєю в руках та на ремні, разом з іншими вдягненими у військову форму особами, які знаходились у приміщенні. На одній із виставлених фотографій на кітелі військової форми мається нашивка з написом: «ДНР».

- висновком експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/119/6-8/41е від 10.05.2017 року, відповідно до якого встановлено, що на цифрових фотознімках, які отримані під час огляду мобільного телефону вилученого у обвинуваченого та оглядуінтернет ресурсу, соціальної мережі «Вконтакте» та на цифровому фотознімку, зробленому після затримання ОСОБА_1 зображена одна і таж особа.

- відповіддю Міжрайонного оперативно-розшукового відділу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.05.2017 №5/5-746 та витягом з бази даних про осіб, які перетнули державний кордон України, відповідно якої встановлено, що ОСОБА_1 державний кордон України через встановлені пункти пропуску перетинав лише один раз 01.04.2017 року на потязі Москва - Одеса (в день його затримання). Вказане доводить факт перетину кордону обвинуваченим зі сторони України до Російської Федерації поза встановленими пунктами пропуску України.

- протоколом огляду із застосуванням відеозапису від 24.05.2017 року, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Федіком В.С., в ході якого встановлено, за період з 04.08.2017 року по 31.12.2015 року обвинувачений ОСОБА_1 мав телефонні з`єднання по абонентському номеру НОМЕР_1 , прибуваючі в населених пунктах Донецької області, які тимчасово не підконтрольні Україні.

- протоколом огляду від 24.05.2017 року, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Ткаченком С.В., в ході якого встановлено, що за період з 12.08.2014 року по 01.04.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 мав телефонні з`єднання по абонентському номеру НОМЕР_2 , прибуваючі в населених пунктах Донецької та Луганської областей, які тимчасово не підконтрольні Україні.

Вказані обставини доводять перебування ОСОБА_1 на непідконтрольній Україні території у 2014 - 2017 роках.

- протоколом огляду від 27.04.2017 року, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Ткаченком С.В., вході якого, шляхом огляду веб-сайту«ІНФОРМАЦІЯ_34» встановлено, що на ресурсі мається інформація про не передбачене законом збройне формування Окрема «артилерійська бригада «ІНФОРМАЦІЯ_26», її підпорядкування Корпусу народної міліції так званого Міністерства ДНР, її структуру та озброєння, участь в боях з ЗС України, про проведенні навчання, розпізнавальні нашивки (шеврони) незаконного збройного формування (ідентичні з шевронами, які були на військовій формі ОСОБА_1 на відеоролику, який розміщений на відеохостінгу YouTube з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_35» від ІНФОРМАЦІЯ_29), тощо. Також зазначена інформація про керівників незаконного збройного формування, зокрема, містяться відомості про командира бригади ОСОБА_12 , з позивним «ОСОБА_12».

- протоколом огляду від 24.05.2017 року, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області Ткаченком С.В., вході якого, шляхом огляду веб-сайту «uacrisis.org» встановлено, що в структурі незаконних збройних формувань так званих ЛНР та ДНР відбулись реорганізація та оновлення командного складу, так армійські корпуси незаконних збройних формувань, перейменували в «оперативно-тактичні управління», а «Окрема бригада особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» так званого 1- го Корпусу народної міліції Міністерства оборони ДНР», яка входила до складу так званого Міністерства оборони ДНР, була перейменована в «Гвардійську оперативно-тактичну групу «ІНФОРМАЦІЯ_26» Міністерства оборони «ДНР».

Вказане доводить, що «Окрема бригада особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» 1 Армійського корпусу народної міліції Міністерства оборони ДНР», яка змінила назву на «ІНФОРМАЦІЯ_26» та мала назву «Гвардійська оперативно-тактична група «ІНФОРМАЦІЯ_26» Міністерства оборони «ДНР» (в/ч 08802) та в діяльності якої приймав участь ОСОБА_1 є організованою структурою військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність і дисципліну, а також в ній проводиться військова та фізична підготовка, а учасники озброєні придатною для використання вогнепальною, вибуховою зброєю та мають у користуванні тяжке військове озброєння (танки, бойові броньовані машини різних типів та видів, важку артилерію та інше).

Наведені вище докази, на думку колегії суддів, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Таким чином, сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, колегія суддів прийшла до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 - 3 КК України доведена і вірно кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 258 - 3 КК України, як участь у терористичній організації.

Доводи обвинуваченого в частині того, що особисто він не вчиняв терористичних актів та не був членом терористичної організації, спростовуються дослідженими доказами.

Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Також, відповідно до ст. 1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1 - 3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року № 13 роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Таким чином, державним обвинуваченням доведено, що діяльність «ДНР» у складі якого діяло незаконне збройне формування «Окрема бригада особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» в подальшому реорганізована у «1 артилерійську бригаду особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_26» Корпусу народної міліції Міністерства оборони «ДНР» є терористичною.

При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_1 усвідомлював, що «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР» «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди, що призводить до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений приймав участь у вищевказаних терористичних організаціях.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатись не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зазначені конституційні положення та положення чинних міжнародних договорів закріплюють такі найважливіші засади кримінального провадження, серед яких і верховенство права, і презумпція невинуватості та і забезпечення доведеності вини.

Отже, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , оцінюючи наведені докази в їх сукупності як допустимі, безпосередньо досліджені в судовому засіданні і несуперечливі між собою, колегія суддів при призначенні останньому покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують його покарання.

Обставинами, що в силу вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів визнає часткове визнання вини.

Обставин, згідно вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Зокрема, досліджуючи дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , встановлено, що за даними паспорту (т. 1 а.с. 177) останній має постійне зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, про що свідчить дані ДІАЗ ГУНП в м. Києві (т. 2 а.с. 186), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 2 а.с. 148); на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( т. 2 а.с. 196). Не одружений, офіційно не працює, неповнолітній дітей не має, проживає з матір`ю ОСОБА_23 , 1957 року народження.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Зважаючи на наведене, з урахуванням фактичних обставин справи, доказів досліджених в їх сукупності та обставин, що пом`якшують і відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 його особи, колегія суддів, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 є не можливим без ізоляції його від суспільства і останньому слід призначити реальну міру покарання, передбачену санкцією ч. 1 ст. 258 - 3 КК України, у вигляді позбавлення волі в розмірі нижчої межі санкції, передбаченої ч.1 ст. 258-3 КК України та не вбачає підстав до застосування вимог ст. ст. 69, 75 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 із врахуванням вищенаведеного, на думку колегії суду відповідає принципу необхідності й достатності для його виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Процесуальні витрати, цивільний позов в рамках кримінального провадження - відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід залишити застосовану у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 367 - 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, не одруженого, з середньою освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі, з конфіскацією майна, крім житла.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової портретної експертизи №19/119/6-8/41е від 10.05.2017 року в сумі 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.04.2017 року, на майно, вилучене у ході проведення затримання ОСОБА_1 , скасувати.

Речові докази:

- договір про надання фінансового кредиту № 3149; проїзний документ № 20072356109674 на потяг сполученням Москва-Одеса;

- стільниковий телефон марки «DOOGEE» модель «Doogee X5», ІМЕІ1 : НОМЕР_3 ; ІМЕІ 2 : НОМЕР_4 з SIM картою оператора стільникового зв`язку «МТС» серійний НОМЕР_7 абонентський номер НОМЕР_5 , та SIM картою оператора стільникового зв`язку «life» абонентський номер НОМЕР_6 ; з`ємним носієм інформації марки «MicroSD» з позначенням «4GB C04G TAIWAN»

- бляху ременя з металу жовтого кольору з емблемою військ повітряно-десантних військ - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.

В строк відбування покарання зарахувати строк тримання обвинуваченого під вартою з 01.04.2017 року по 22.12.2017 року із розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також строк з моменту затримання ОСОБА_1 після оголошення його в розшук з 14.11.2021 року.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, а засудженим в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку вручити сторонам під розписку.

Головуючий суддя: С.Г. Юдіна

Судді: В.М. Бондаренко

М.С. Мицак