Ухвала суду № 102482584, 10.01.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.01.2022 Єдиний унікальний номер 205/102/22

Провадження № 2/205/553/22

У Х В А Л А

10 січня 2022 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року голова правління КС «Взаємний кредит» Козаков К.А. засобами поштового зв`язку направив до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 06 січня 2022 року, а передана канцелярією суду судді 10 січня 2022 року.

Одночасно головою правління КС «Взаємний кредит» Козаковим К.А. було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з тим, що станом на момент подачі позову КС «Взаємний кредит» знаходиться у важкому фінансовому стані, оскільки на всі її грошові кошти на банківському рахунку накладено арешт, а відтак позивач позбавлений можливості за рахунок своїх коштів сплатити судовий збір.

Розглянувши заяву та з`ясувавши фактичні підстави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто фактичною підставою для відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при розстроченні сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача.

Разом з тим, згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів і не подано належних доказів на підтвердження його важкого матеріального стану, що перешкоджає сплати ним судового збору у встановленому законом порядку розмірі. Долучена до клопотання про відстрочення сплати судового збору постанова про арешт коштів боржника від 05 березня 2019 року не дає достатніх підстав для висновку, що КС «Взаємний кредит» й наразі перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.

Таким чином, підстави для відстрочення від сплати судового збору відсутні.

Зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для КС «Взаємний кредит», яка потребує судового захисту, не є перешкодою в її доступі до правосуддя.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Більш того, 13 жовтня 2020 року голова правління КС «Взаємний кредит» Козаков К.А. вже звертався до суду із вищевказаною позовною заявою та також заявляв клопотання про відстрочення сплати судового збору з цих самих підстав, у задоволенні якого було судом відмовлено, а позовну заяву залишено без руху, але 29 жовтня 2020 року до суду надійшла заява від ОСОБА_3 про повернення позовної заяви на доопрацювання.

Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання голови правління КС «Взаємний кредит» Козакова К.А. про відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання голови правління Кредитної спілки «Взаємний кредит» Козакова Костянтина Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко .