Рішення № 102480565, 11.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року м. Київ № 320/3950/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового

виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Київ)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту- позивач, ГУ ПФУ у Київській області) з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням уточненого адміністративного суду просить суд:

- визнати протиправною постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Амборського А.В. від 17.03.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) - ВП №64543662;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Амборського А.В. від 17.03.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) - ВП №64543662.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що прийнята відповідачем постанова про накладення на Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області штрафу в розмірі 5 100 грн. за невиконання рішення суду є незаконною, оскільки рішення суду, в рамках якого відкрито виконавче провадження, виконано в межах покладених судом зобов`язань у повному обсязі. Крім того, позивач зазначив, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанови відсутнє обґрунтування прийнятого державним виконавцем рішення щодо неналежного виконання боржником судового рішення. Так, вказав, що в зазначеному документі не наведені доводи, на підставі яких державний виконавець прийшов до висновку про відсутність у боржника поважних причин, які б унеможливлювали в повному обсязі виконання боржником судового рішення. Жодних дій щодо перевірки цього факту державним виконавцем не здійснено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі. Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Крім того, суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 64543662 в рамках якого було прийнято постанову про накладення штрафу на боржника та запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву до початку судового засідання.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 суд відклав розгляд справи на 01.07.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 суд замінив відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на належного відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32, ідентифікаційний код 43315602) та відклав судове засідання в адміністративній справі № 320/3950/21 на 20.07.2021.

Також суд витребував від Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 64543662 в рамках якого було прийнято постанову про накладення штрафу на боржника.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 суд замінив відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на належного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32). Також суд відклав судове засідання в адміністративній справі № 320/3950/21 на 02.08.2021.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, разом з тим, 06.07.2021 на адресу суду надійшли пояснення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.06.2021 №64543662/6. Так, відповідач зазначив, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.03.2021 №1000-0905-5/20928 Відділ повідомлено, Управлінням проведено перерахунок пенсії за період з 29.02.2016 по 03.12.2018. Сума доплати по перерахунку за цей період становить 101662,95 грн., яку буде виплачено згідно Постанови КМУ №649. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 по справі № 640/5248/19 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з Пенсійних виплат за рішеннями суду».

Відповідач наголосив, що станом на 17.03.2021 рішення суду боржником не виконано, з огляду на що 17.03.2021 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення без поважних причин, надано 10 робочих днів для повторного виконання рішення боржником та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення без поважних. Станом на 14.05.2021 боржником рішення не виконано.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову чи відзиву не скористалась. При цьому, 06.07.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі третьої особи. При цьому, третя особа зазначила, що у позові Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області просить відмовити, оскільки рішення суду від 10.03.2020 у справі № П/320/894/20 Пенсійним фондом України у Київській області не виконано.

У судове засідання, призначене у справі на 02.08.2021 сторони та третя особа не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Водночас, 02.08.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № П/320/849/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії адміністративний позов задовольнили.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з невиплати ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 включно.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в разі втрати годувальника за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 включно.

24.11.2020 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № П/320/849/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в разі втрати годувальника за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 включно.

16.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - виконавчого листа №П/320/849/20 виданого Київським окружним адміністративним судом від 24.11.2020.

19.02.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64543662 з примусового виконання виконавчого листа № П/320/849/20, виданого Київським окружним адміністративним судом 24.11.2020. Боржнику було надано десятиденний строк для виконання рішення суду.

Позивачем на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено державному виконавцю лист №1000-0905-5/20928 від 01.03.2021 із зазначенням того, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №П/320/894/20 Головне управління здійснило нарахування пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , в порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 року включно.

Сума доплати по перерахунку за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 року становить 101662,95 грн. та буде виплачена ОСОБА_1 в порядку визначеному Постановою №649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень, а саме: за період 29.02.2016 по 03.12.2018 року, сума 101662,95 грн. буде виплачена після прийняття відповідного рішення комісією Пенсійного фонду України, оскільки рішення взято на облік в окремому реєстрі.

Так, на підтвердження нарахування ОСОБА_1 суми пенсії в разі втрати годувальника за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 включно позивачем надано розрахунок пенсії ОСОБА_2 в разі втратити годувальника від 23.09.2020 року.

Згідно відомостей довідки про розмір призначеної і нарахованої пенсії гр. ОСОБА_1 згідно рішення Київського окружного адміністративного суду справі № П/320/849/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в разі втрати годувальника за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 включно, всього нараховано 101 662,95 грн.

Відповідно до відомостей витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №П/320/849/20 внесено до реєстру за № 1406455. Стягувач: ОСОБА_1 .

За невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, 17.03.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову ВП № 64543662 про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII).

Таким чином, з вищевказаних норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №П/320/894/20 Головне управління здійснило нарахування пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , в порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 року включно.

Так, у листі від 01.03.2021 №1000-0905-5/20928 адресованому старшому держаному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) ГУ ПФУ у Київській області зазначило про те, що сума доплати по перерахунку за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 року становить 101662,95 грн.

22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» №649 (далі - Постанова № 649), якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Постановою № 649 встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладем зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державною бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійсняється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Таким чином, сума доплати за період з 29.02.2016 по 03.12.2018 року буде виплачена ОСОБА_1 в порядку визначеному Постановою №649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень, а саме: за період 29.02.2016 по 03.12.2018 року, сума 101662,95 грн. буде виплачена після прийняття відповідного рішення комісією Пенсійного фонду України, оскільки рішення взято на облік в окремому реєстрі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/524819 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частити рішення викладено у наступній редакції: «Визнано протиправними та нечинними пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Також позивач у вказаному листі зазначив, що обставини скасування з 22 липня 2020 року в судовому порядку пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» не можуть бути враховані при прийнятті рішення щодо невиконання рішення суду, оскільки ці обставини не існували на час здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду (виникнення спірних відносин).

Додатково Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у листі від 01.03.2021 № 1000-0905-5/20928 зазначило про те, що фінансування пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться за рахунок коштів Державного бюджету (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», за рахунок коштів по перерозподілу власних надходжень, коштів розподіленого на загальнообов`язкові державне страхування єдиного внеску. Фінансування здійснюється відповідно до графіка фінансування, який складається з урахуванням щоденної потреби відповідно до сум у виплатних документах направлених до установ.

Тобто, виплати пенсії можуть бути здійснені ГУ ГІФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 16 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до відомостей витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № П/320/849/20 внесено до реєстру за № 1406455. Стягувач: ОСОБА_1 .

Щодо доводів позивача про те, що розмір доплати за період 29.02.2016 по 03.12.2018 включно у розмірі 101 662,95 грн. буде виплачена ОСОБА_1 в порядку визначеному Постановою № 649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649).

Відповідно до пункту 1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 649, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 649, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.

Постанова № 649 була прийнята саме з метою врегулювання проблеми невиконання судових рішень органами Пенсійного фонду України з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення.

Суд також зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Постановлено пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, станом на час інформування позивачем державного виконавця листом від 01.03.2021 № 1000-0905-5/20928 про те, що виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № П/320/849/20 в частині виплати пенсії стягувачу відбуватиметься згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, вказаний Порядок втратив чинність.

Враховуючи наведе суд дійшов висновку про те, що посилання позивача, як на підтвердження виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № П/320/849/20 в частині виплати пенсії стягувачу на виконання його згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 є необґрунтованими.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Суд наголошує, що органи Пенсійного фонду України лише здійснюють фактичну виплату громадянам коштів, які надходять з Державного бюджету України.

Так, суд зазначає, що у листі від 01.03.2021 № 1000-0905-5/20928, яким боржник повідомив державного виконавця про виконання рішення суду зазначив про те, що «…Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020-2021 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не переглядався.

Враховуючи викладене, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено з межах відповідних бюджетних призначень.

ГУ ПФУ у Київській області повідомило, що фінансування пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться за рахунок коштів Державного бюджету (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету -2506080) «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», за рахунок коштів по перерозподілу власних надходжень, коштів розподіленого на загальнообов`язкові державне страхування єдиного внеску. Фінансування здійснюється відповідно до графіка фінансування, який складається з урахуванням щоденної потреби відповідно до сум у виплатних документах направлених до установ.

Тобто, виплати пенсії можуть бути здійснені ГУ ГІФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.».

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що ненадходження відповідних коштів із Державного бюджету України є поважною причиною невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області вказаного судового рішення у частині виплати нарахованої пенсії.

Зазначене дає суду підстави вважати, що позивач у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконав усі необхідні дії для повного виконання вказаного рішення суду. Разом з тим, незважаючи на вчинення ним цих дій, рішення суду не було виконано у повному обсязі з підстав, що не залежали від позивача, про що відповідача було своєчасно поінформовано.

Суд констатує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Суд вважає, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в частині виплати суми боргу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14 та від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.

Судом установлено, що позивачем як органом ПФУ вживалися заходи щодо виконання судового рішення та було вчинено необхідні для його виконання дії. Проте рішення суду не було виконано у повному обсязі з підстав, що не залежали від позивача та були обумовлені виконанням інших процедур, про що відповідачу було достеменно відомо.

Ураховуючи те, що позивачем виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № П/320/849/20 не у повному обсязі з підстав, які від нього не залежали, суд дійшов висновку про безпідставне накладення державним виконавцем штрафу в розмірі 5100 грн.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його рішення.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Правом на подання відзиву відповідач також не скористався.

У підсумку з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.03.2021 ВП № 64543662, а відтак вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2270, 00 грн., що підтверджується відомостями платіжного доручення № 1468 від 06.05.2021.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2270, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Оскільки у спірних правовідносинах позивач не здійснював щодо відповідача передбачені законом владні управлінські функції, положення частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку не застосовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про накладення штрафу від 17 березня 2021 року у виконавчому провадженні № 64543662.

3. Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) судовий збір у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 43315602; місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого (Виборзька), буд. 32).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.