Рішення № 102480068, 10.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/4397/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, якою просить зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток, обчислений з урахуванням коефіцієнта коригування заробітної плати (відповідно до вимог пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 р. №100, який діяв станом на 20.02.2020 р.), за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 року у справі №260/1300/18 в частині поновлення на роботі, а саме: за період з 21.02.2020 року по 21.09.2021 року.

13 жовтня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.

29 листопада 2021 року ухвалою суду витребувано від ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію трудової книжки та витребувано від Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області докази щодо проведених розрахунків з позивачем на виконання рішення по справі №260/1300/18.

20 грудня 2021 року відповідачем подано до суду на виконання вимог ухвали від 29 листопада 2021 року платіжні доручення та виписки по рахунках ГУ ДФС у Закарпатській області.

20 грудня 2021 року позивачем на виконання вимог ухвали від 29 листопада 2021 року подано до суду заяву, в якій зазначає, що від нього було викрадено сумку з його трудовою книжкою, а відтак він не може надати витребувані докази.

20 грудня 2021 року ухвалою суду витребувано від Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області належним чином засвідчену копію наказу про поновлення на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018 року ОСОБА_1 на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року по справі №260/1300/18 та інші докази, що свідчать про виконання вказаного судового рішення. Відкладено розгляд справи на 10 січня 2022 року.

31 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 20 грудня 2021 року відповідачем подано до суду копію наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 01 квітня 2020 року № 22-0 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.11.2019 № 823-о «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (із змінами).

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головне управління ДФС у Закарпатській області має виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020року у справі №260/1300/18 в частині поновлення його на роботі. При цьому, виходячи із наведених правових позицій, неподання виконавчого листа до державної виконавчої служби з приводу примусового виконання даної постанови не є підставою для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Враховуючи позицію Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі №640/7825/19, вважає за правильне визначити кінцеву дату обрахунку періоду затримки виконання рішення суду день подання до суду даного позову (день подачі на пошту) - 21.09.2021 року. Себто, в даному випадку час затримки виконання рішення суду - це період з 21.02.2020 року по 21.09.2021року. Крім того, при обчисленні суми середнього заробітку, який відповідач має виплатити за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, необхідно врахувати вимоги пункту 10 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100. Адже, в 2020 році розмір посадового окладу за його посадою був більший на 65,6 відсотків в порівнянні із 2017 роком (5300/3200 = 1,65625). На необхідності такого коригування вказує усталена практика Верховного Суду. До прикладу, у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №0640/4691/18, 19.08.2020 року в справі №826/1444/15, від 29.09.2020 року у справі №826/1659/17 міститься висновок про те, що коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення. А постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №804/8042/17 містить методику розрахунку вказаного коефіцієнту.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 13 жовтня 2021 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2019 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/1300/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Хустської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №76-О від 15.11.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 15.11.2018 року. Зобов`язано Головне управління ДФС у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2018 року по 23.10.2019 року в сумі 34765,38 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 15.11.2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 3194,28 грн. підлягає до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено.

20 лютого 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №260/1300/18 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Хустської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №76-О від 15 листопада 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління ДФС у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 23 жовтня 2019 року в сумі 277 811 грн 04 коп з урахуванням коефіцієнту коригування заробітної плати. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 6537 грн 08 коп допущено до негайного виконання. Стягнуто з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000 грн 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01 квітня 2020 року наказом Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області №22-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.11.2019 № 823-о «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (із змінами), на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 260/1300/18, поновлено ОСОБА_1 з 30 березня 2018 року на рівнозначній займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів за позовами органів ДФС юридичного управління Головного управління ДФС у Закарпатській області. Рахувати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів за позовами органів ДФС юридичного управління Головного управління ДФС у Закарпатській області з 03 грудня 2019 року.

07 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №260/1300/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, позивач звернувся з даним позов щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 року у справі №260/1300/18 в частині поновлення на роботі за період з 21.02.2020 року по 21.09.2021 року.

Отже, предметом спору в цій справі є стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затримкою виконання судового рішення про поновлення на посаді.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Як зазначалося вище, 20 лютого 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №260/1300/18 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Хустської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області №76-О від 15 листопада 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління ДФС у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 23 жовтня 2019 року в сумі 277 811 грн 04 коп з урахуванням коефіцієнту коригування заробітної плати. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області Головному управлінні ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 6537 грн 08 коп допущено до негайного виконання. Стягнуто з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000 грн 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині поновлення ОСОБА_1 рішення суду допущено до негайного виконання.

Стаття 129-1 Конституції України закріплює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За правилами процесуального закону, що діяли як на час прийняття рішення про поновлення позивача на посаді, так і наразі, рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно із частиною третьою статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Судом встановлено, що судове рішення про поновлення позивача на посаді ВААС прийнято 20 лютого 2020 року, проте фактичне його виконання станом на час розгляду даної справи судом так і не відбулося.

01 квітня 2020 року наказом Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області №22-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.11.2019 № 823-о «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (із змінами), на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 260/1300/18, поновлено ОСОБА_1 з 30 березня 2018 року на рівнозначній займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів за позовами органів ДФС юридичного управління Головного управління ДФС у Закарпатській області. Рахувати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів за позовами органів ДФС юридичного управління Головного управління ДФС у Закарпатській області з 03 грудня 2019 року.

Однак, даний наказ не може свідчити про виконання рішення суду по справі № 260/1300/18, оскільки з наказом позивач не був ознайомлений, доказів нарахування та виплати заробітної плати з моменту поновлення на посаді або наказу про звільнення з роботи у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин суду не було надано та іншого на підставі наданих доказів судом не встановлено.

Усвідомлюючи те, що виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора юридичного сектору або на рівнозначній займаній на час звільнення посаді в Хустській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області Головному управлінні ДФС у Закарпатській області не відбулося і невідомо, чи буде виконане взагалі, позивач кінцевою датою обрахунку часу затримки виконання рішення суду визначив день подання до суду вказаного позову – 21 вересня 2021 року.

Верховний Суд у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 640/7825/19 погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що самостійне визначення позивачем кінцевої дати обрахунку часу затримки виконання рішення суду є правом позивача та не вимагає очікування настання виконання судового рішення, адже, у протилежному випадку, нівелювалась би сама суть даної компенсації.

За таких обставин суд вважає, що невиконання відповідачем судового рішення про поновлення позивача на роботі зумовлює право останнього на отримання середнього заробітку за час затримки виконання в силу приписів статті 236 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

За змістом пункту 10 Порядку № 100 ( який діяв до 12 грудня 2020 року) обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

Отже, до 12 грудня 2020 року, у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення при обчисленні середньої заробітної плати.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік" кількість робочих днів у лютому – 7 днів, у березні – 21 день, у квітні – 21 день, у травні – 19 днів, у червні – 20 днів, у липні – 23 дні, у серпні – 20 днів, у вересні – 22 дні, у жовтні – 21 день, у листопаді - 21 день, у грудні – 22 дні. Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" кількість робочих днів у січні – 19 днів, у лютому – 20 днів, у березні – 22 дні, у квітні – 22 дні, у травні – 18 днів, у червні – 20 днів, у липні – 22 дні, у серпні – 21 день, у вересні – 15 днів.

Таким чином, загальна кількість робочих днів за період затримки з 20 лютого 2020 року по 21 вересня 2021 року складає 396 робочих днів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №260/1300/18 встановлено, що згідно довідки ГУ ДФС Закарпатській області №36/07-16-05-02-09 від 18.02.2020, середня заробітна плата за останні два робочі місяці ОСОБА_1 становила 6 388,51 грн. Середньоденна заробітна плата позивача становила 297,14 грн.

Таким чином, загальна кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 20 лютого 2020 року по 21 вересня 2021 року складає 396 днів, а загальна сума середньої заробітної за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі в розмірі 117 667,44 грн (396 роб. днів х 297,14 грн).

Суд вважає, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах штатних розписів окладу посади головного державного інспектора юридичного сектору ГУ ДФС у Закарпатській області, у зв`язку з введенням в дію урядового акту постанови Кабінету Міністрів України №16 від 15.01.2020, з 20 лютого 2020 року по 12 грудня 2020 року застосуванню підлягають посадові оклади, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України №16 від 15.01.2020 р .

З метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів, постановою Кабінету Міністрів України №16 від 15.01.2020 встановлені посадовий оклад за посадою головного спеціаліста державного органу у розмірі 5 300 грн.

Отже, суд погоджується із доводами позивача, що при обчисленні суми середнього заробітку, який відповідач має сплатити за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі необхідно враховувати вимоги пункту 10 Порядку обчислення заробітної плати, затв. Постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100, оскільки у 2020 році розмір посадового окладу за його посадою був значно більший в порівнянні із 2017 роком (5300/3200=1,66).

Водночас, відповідно до абзацу 5 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до частини третьої пункту 3 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Враховуючи, що за час затримки виконання судового рішення відбувалося зміни в оплаті праці, а тому стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення повинно проводитись з врахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу з 20 лютого по 12 грудня 2020 року, тобто згідно п.10 Порядку 100, (чинного до 12.12.2020 року) .

Отже, середній заробіток, з урахуванням коефіцієнту коригування, з 20 лютого 2020 року по 12 грудня 2020 року слід розрахувати наступним чином: 204 роб. днів х 297,14 грн х 1,66 = 100 623,48 грн.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20 лютого 2020 року по 21 вересня 2021 включно складає: 218 290,92 грн (117 667,44 грн +100 623,48 грн), із утриманням із цієї суми належних податків та зборів.

На підставі викладеного, Суд приходить до висновку, що позивач без поважних причин на час звернення до суду не поновлений на посаді, тому має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, відповідно до статті 236 КЗпП України, з обчисленням середнього заробітку для визначення оплати вимушеного прогулу згідно з нормами Порядку N 100.

Такої ж правової позиції дотримався Верховний Суд у постановах від 06 серпня 2019 року у справі N 0640/4691/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/15725/17 та від 16 вересня 2020 року у справі № 140/3020/19, від 9 грудня 2020 року у справі №2340/3865/18 провадження К/9901/12454/19.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 229, 242-246, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду- задовольнити повністю.

2. Стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток в розмірі 218 290,92 грн (двісті вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто гривень, 92 коп), із утриманням із цієї суми належних податків та зборів, за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №260/1300/18 в частині поновлення на роботі за період з 20 лютого 2020 року по 21 вересня 2021 року, з урахуванням коефіцієнту коригування заробітної плати з 20 лютого 2020 року по 12 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 січня 2022 року.

Суддя Т.В.Скраль