Ухвала суду № 102479541, 10.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2022 року Справа 160/13457/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (вул. Б.Хмельницького, 11, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 34984472), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22.09.2021 року, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Єлісєєвої Радміли Сергіївни про відкриття виконавчого провадження №65855443 від 23.06.2021 року;

- стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 року матеріали справи №160/13457/21 передані на розгляд судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року (суддя Тулянцева І.В.) позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог зазначеної ухвали 22.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року (суддя Тулянцева І.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

28.12.2021 року матеріали адміністративної справи №160/13457/21 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року матеріали справи №160/13457/21 передані на розгляд судді Віхровій В.С.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 7 ст. 44 КАС України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з ч.9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що позивачем через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, було подано до суду заяву про усунення недоліків позову від 22.09.2021 року, до вказаної заяви було долучено уточнену позовну заяву. Проте, суду не надано доказів направлення уточненої позовної заяви, поданої як додаток до клопотання про усунення недоліків позову, та доданих до неї документів, відповідачу.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом надання до суду копії позовної заяви з належним чином завіреними додатками для відповідача та третьої особи, або шляхом надання доказу направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача та третьої особи.

За приписами ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Єлісєєвої Радміли Сергіївни про відкриття виконавчого провадження №65855443 від 23.06.2021 року.

При цьому, відповідачем в уточненій позовній заяві визначено Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро).

Таким чином, позивачем заявлено позовну вимогу до державного виконавця в порушення ст. 287 КАС України, проте відповідачем визначено орган державної виконавчої служби.

Вказане не дає можливості суду встановити належний суб`єктний склад учасників справи та здійснити належне повідомлення про розгляд справи особи, до якої позивачем пред`явлено позовні вимоги.

Суд звертає увагу позивача, що у разі якщо на думку позивача рішення у даній справі вплине на права, обов`язки та інтереси саме державного виконавця, то відповідно до вимог ст. 49 КАС України суд може за клопотанням учасника справи залучити таку особу в якості третьої особи.

Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження №65855443 від 23.06.2021 року.

До суду з позовною заявою представник позивача Гудков Сергій Олексійович звернувся 09.08.2021 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

До уточненої позовної заяви, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Єдиною підставою, на яку посилається представник позивача в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду, є те, що він дізнався про порушення своїх прав 30.07.2021 року, коли на електронну пошту представника позивача було надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

До заяви про поновлення строку звернення до суду долучено роздруківку з електронної пошти представника позивача Гудкова Сергія Олексійовича про отримання копії оскаржуваної постанови.

Проте, суд зазначає, що в даному випадку учасником судового процесу та особою, на захист прав та свобод якої подано позовну заяву є не адвокат Гудков Сергій Олексійович, а позивач ОСОБА_1 , а тому суд з`ясовує не питання ознайомлення адвоката з матеріалами справи та документами, з якими він мав можливість ознайомитись після звернення за правовою допомогою особи, права якої порушено, а обізнаність позивача про існування оскаржуваної постанови, оскільки у відповідності до ст. 2 КАС України, саме права та інтереси позивача за даним позовом мають підлягати судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Частинами 1,2 ст. 42 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч.1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Пунктом 8 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду

Отже, особою, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду є ОСОБА_1 , а тому суд з`ясовує саме поінформаваність позивача про існування оскаржуваної постанови.

Суду не надано жодних доказів стосовно дати ознайомлення ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою, або дати, з якої ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваної постанови, що стало підставою для звернення за правовою допомогою до адвоката Гудкова Сергія Олексійовича та отримання в подальшому адвокатом на електронну пошту 30.07.2021 року матеріалів виконавчого провадження.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Позивачем не додано належних доказів та пояснень, в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду:

- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням всіх учасників спору, до яких пред`явлено позовні вимоги, та приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України;

- копії позовної заяви з належним чином завіреними додатками для відповідача та третьої особи, або доказу направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача та третьої особи;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску строку звернення та датою ознайомлення ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою.

У зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, ухвалу виготовлено в перший робочий день судді.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням всіх учасників спору, до яких пред`явлено позовні вимоги, та приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України;

- копії позовної заяви з належним чином завіреними додатками для відповідача та третьої особи, або доказу направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача та третьої особи;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску строку звернення та датою ознайомлення ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Віхрова