Рішення № 102478925, 11.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/11085/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 02.06.2016 №24218-03; від 27.06.2017 №3244-03; від 27.04.2018 №0499039-1301-0307; від 03.06.2019 №0033382-5013-0307; від 16.04.2020 №0003018-5033-0307.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за податковий період 2015 рік на суму 1025, 56 грн; за 2016 рік на суму 1430, 21 грн; за 2017 рік на суму 4041, 60 грн; за 2018 рік на суму 9404, 30 грн; за 2019 рік на суму 7027, 33 грн.

Позивач вказує, що ні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ні відповідні розрахунки до них не були надіслані на її адресу. Невідомо якими саме рішеннями сільської ради було встановлено ставки податку для об`єктів житлової нерухомості та який розмір податку передбачений вказаними рішеннями. Зазначає, що є особою з інвалідністю 2 групи, у зв`язку із чим має обмежену можливість працювати, а відтак позивач не має фінансової можливості сплатити податок на нерухоме майно

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Волинській області.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 15)

У відзиві на позовну заяву (а.с.18) та додаткових поясненнях (а.с.29-31) представник відповідача позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, фізична особа ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме - будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 288,4 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28707407224, дата державної реєстрації 25.03.2013, форма власності - приватна, розмір частки -1.

Згідно з п.п. 1 п.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів. Ставки податку для об' єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням- сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Ставки податку за рішенням Війницької територіальної громади для об`єктів житлової нерухомості:

на 2015 рік, рішення № 33/2 від 28.01.2015, встановлена у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати 1218,00 гривень (6,09 грн/1 кв.м);

на 2016 рік, рішення № 3/5 від 25.12.2015, встановлена у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати 1378,00 гривень (6,89 грн/1 кв.м);

на 2017 рік, рішення № 10/19 від 23.12.2016, встановлена у розмірі 0,75% від мінімальної заробітної плати 3200,00 гривень (24,00 грн/1 кв.м);

на 2018 рік, рішення № 17/10 від 21.12.2017, встановлена у розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати 3723,00 гривень (55,845 грн/1 кв. м);

на 2019 рік, рішення№ 21/3 від 12.06.2018, встановлена у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати 4173,00 гривень (41,73 грн./1 кв.м).

Відповідно до цього, позивачу нараховувався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010200) протягом 2016-2020 років і надсилались податкові повідомлення-рішення форми «Ф», згідно яких до сплати підлягав вказаний податок: у 2016 році (за 2015 рік) - ППР № 24218-03 від 02.06.2016 року на суму 1025,56 гривень; у 2017 році (за 2016 рік) - ППР №3244-03 від 27.06.2017 на суму 1430,21 гривень; у 2018 році (за 2017 рік)-ППР №0499039-1301-0307 від 27.04.2018 на суму 4041,60 гривень; у 2019 році(за 2018 рік) - ППР № 0033382-5013-0307 від 03.06.2019 на суму 9404,30 гривень; у 2020 році (за 2019 рік) - ППР № 0003018-5033-0307 від 16.04.2020 на суму 7027,33 гривень.

Також у 2018 році було виявлено факт невчасної сплати по податку на нерухоме майно і надіслано платнику податку податкове повідомлення-рішення форми «Ш» на суму 212,13 гривень.

Згідно даних ІС «Податковий блок» протягом усіх цих років було зафіксовано лише два випадки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

2017 рік (платіжне доручення від 25.07.2017) на суму 1430,21 гривень, код платежу 18010200;

2020 рік (платіжне доручення від 18.06.2020) на суму 1670,00 гривень, код платежу 18010300.

Станом на 21.04.2021 сума боргу по податку на нерухоме-майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010200) платника податків ОСОБА_1 становить 21848,83 грн.

З наведених підстав представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи здійснювати за участю представника ГУ ДПС у Волнинській області.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, а також зазначила, що відповідач не спростував доводів і аргументів наведених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відмовлено у клопотанні представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області нарахований ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, як фізичній особі, яка є власником житлової нерухомості, внаслідок чого винесені наступні податкові повідомлення-рішення зокрема: у 2016 році (за 2015 рік) - ППР № 24218-03 від 02.06.2016 на суму 1025,56 гривень; у 2017 році (за 2016 рік) - ППР №3244-03 від 27.06.2017 на суму 1430,21 гривень; у 2018 році (за 2017 рік)-ППР №0499039-1301-0307 від 27.04.2018 на суму 4041,60 гривень; у 2019 році(за 2018 рік) - ППР № 0033382-5013-0307 від 03.06.2019 на суму 9404,30 гривень; у 2020 році (за 2019 рік) - ППР № 0003018-5033-0307 від 16.04.2020 на суму 7027,33 гривень (а.с.35-41).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з яких вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме - будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 288,4 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28707407224, дата державної реєстрації 25.03.2013, форма власності - приватна, розмір частки -1 (а.с.43).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Нормами ПК України, встановлені пільги зі сплати вищезазначеного податку, зокрема, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України - база оподаткування об`єкта/об`єкті житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Як вбачається з листа ГУ ДПС у Волинській області від 21.04.2021 №95/В/03-20-50-07 (а.с. 7), а також з додаткових пояснень представника відповідача від 21.12.2021 (а.с.29-31) рішенням Війницької територіальної громади встановлені наступні ставки податку для об`єктів житлової нерухомості: на 2015 рік, рішення № 33/2 від 28.01.2015, встановлена у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати 1218,00 гривень (6,09 грн/1 кв.м);

на 2016 рік, рішення № 3/5 від 25.12.2015, встановлена у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати 1378,00 гривень (6,89 грн/1 кв.м);

на 2017 рік, рішення № 10/19 від 23.12.2016, встановлена у розмірі 0,75% від мінімальної заробітної плати 3200,00 гривень (24,00 грн/1 кв.м);

на 2018 рік, рішення № 17/10 від 21.12.2017, встановлена у розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати 3723,00 гривень (55,845 грн/1 кв. м);

на 2019 рік, рішення № 21/3 від 12.06.2018, встановлена у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати 4173,00 гривень (41,73 грн./1 кв.м).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові-повідомлення рішення винесені податковим органом у зв`язку із тим, що у приватній власності фізичної особи ОСОБА_1 перебуває нерухоме майно, а саме - будинок, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 288,4 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28707407224, дата державної реєстрації 25.03.2013, форма власності - приватна, розмір частки -1.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність винесених ГУ ДПС у Волинській області податкових повідомлень-рішень від 02.06.2016 №24218-03; від 27.06.2017 №3244-03; від 27.04.2018 №0499039-1301-0307; від 03.06.2019 №0033382-5013-0307; від 16.04.2020 №0003018-5033-0307, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2016 №24218-03; від 27.06.2017 №3244-03; від 27.04.2018 №0499039-1301-0307; від 03.06.2019 №0033382-5013-0307; від 16.04.2020 №0003018-5033-0307, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук