
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/12219/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4, відсоткового значення розміру пенсії позивача з 75% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язання провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 75% відповідних сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4 та здійснити виплату (з урахуванням виплачених сум).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію за вислугу років починаючи з 01 січня 2018 року у розмірі 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Також, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 по справі 140/5318/21 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 30.12.2020 №356/4 про розмір грошового забезпечення, із обов`язковим урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення.
На виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак відповідач протиправно обчислив і зменшив розмір належної йому пенсії з 75 % до 70 % розміру грошового забезпечення.
Вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області грубо порушило норми Конституції України та іншого чинного законодавства України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.
Не погоджуючись із такими діями уповноваженого органу, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивачу, застосовано чинну норму Закону - частину другу статті 13 Закону №2262, в редакції на час проведення перерахунку пенсії (по рішенню суду) з 01.04.2019 з розміром про не перевищення 70 відсотків.
Представник відповідача зазначив, що зміна проценту в статті 13 за час дії Закону №2262 проводилась 4 рази та застосовувалась, і при призначенні пенсій вперше, і при перерахунках з підвищеного грошового забезпечення в зміненому розмірі на час проведення перерахунків: 75 відсотків - з 09.04.1992 по 31.12.1995 (з часу набуття чинності Закону №2262); 85 відсотків - з 01.01.1996 по 30.07.2002 (Закон №103 від 25.03.1996); 90% - з 31.07.2002 по 30.09.2011 (Закон №51 від 04.07.2002); 80 відсотків - з 01.10.2011 по 30.04.2014 (Закон №3668 від 08.07.2011); 70 відсотків - з 01.05.2014 по теперішній час (Закон №1166 від 27.03.2014). У перерахунку з 01.04.2019, ГУ ПФУ у Волинській області керуючись статтею 19 Конституції України, по довідці Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4 застосувало законодавчу вимогу, передбачену частиною другою статті 13 Закону №2262: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення».
Представник відповідача вважає, що для перерахунку пенсії з 01.04.2019 застосуванню підлягає чинна на 01.04.2019 норма частини другої статті 13 Закону №2262 про не перевищення розміру 70 відсотків.
З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 по справі №140/15821/20 позивач отримував пенсію у розмірі 75 відсотків сум грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 по справі 140/5318/21 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 30.12.2020 №356/4 про розмір грошового забезпечення, із обов`язковим урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення.
На виконання вказаного рішення суду відповідач при перерахунку пенсії зменшив її розмір з 75 до 70 відсотків.
Вважаючи такі дії уповноваженого органу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103) встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено у розмірі 75 відсотків від суми грошового забезпечення.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 відсотків, до категорії 2, - 95 відсотків.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у наступному.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останні не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства. Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 75 відсотків від суми грошового забезпечення, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 75 до 70 відсотків грошового забезпечення під час її перерахунку.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано неправомірність відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4 виходячи з розрахунку 75 відсотків від розміру грошового забезпечення, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 75 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01 квітня 2019 року у розмірі 75 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 30.12.2020 №356/4.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.В. Дмитрук
Судове рішення № 102478798, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 10.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/12219/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: