Ухвала суду № 102478394, 05.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

05 січня 2022 р. Справа № 120/14725/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участі:

секретаря судового засідання: Базилишеної С.Б.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Середенка М.М.,

представника відповідача: Косенка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в ході проведення підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05.01.2022 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити поданий адміністративний позов шляхом зупинення дії наказу начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №171-ОС/ДСК від 23.07.2021 року.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що оскаржуваний наказ начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №171-ОС/ДСК від 23.07.2021 року має очевидні ознаки протиправності, порушує його права та інтереси, оскільки існує загроза неможливості виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позову та відновлення прав позивача. Позивач вказує, що, на його думку, не забезпечення позову може значно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, у разі скасування наказу, що оскаржується.

Також, позивач зазначає, що після оскарження ним вищенаведеного наказу відповідач вчиняє недобросовісні, протиправні дії щодо нього та створює штучні підстави для накладення на нього дисциплінарних стягнень з метою дискредитації як військовослужбовця СБ України, а можливо і передчасного звільнення його зі служби в дисциплінарному порядку. Зокрема вказує, що відповідно до наказу начальника УСБУ у Вінницькій області №326-ос/дск від 29.12.2021 року на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді зауваження за неприбуття до Тульчинського РВ (м. Ямпіль Вінницької області) УСБУ у Вінницькій області. Враховуючи вказані недобросовісні дії відповідача, які вчиняються після звернення позивача до адміністративного суду із даним позовом, початок накладення на нього безпідставно дисциплінарних стягнень задля можливого подальшого звільнення на їх підставі, можливого ініціювання перед правоохоронними органами притягнення його до кримінальної відповідальності, здійснення психологічного тиску задля відмови від позову, тривалого ігнорування та ненадання відповідей на його звернення, у сукупності, на думку позивача, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, що призведе до не поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову подано до суду 05.01.2022 року, а підготовче судове засідання в справі призначено на 05.01.2022 року, суд вважав за доцільне розглянути подану заяву в підготовчому засіданні 05.01.2022 року.

У підготовчому засіданні 05.01.2022 позивач та його представник заяву про забезпечення позову підтримали, посилаючись на мотиви, викладені в ній.

Представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечував, вважаючи її необгрунтованою, при цьому наголосив, що, на його думку, доводи позивача грунтуються виключно на припущеннях щодо можливого ускладнення ефективного захисту або поновлення прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову. Крім того наголосив, що оскарження позивачем наказу начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №171-ОС/ДСК від 23.07.2021 року не звільняє його від обов"язку його виконанн. В той же час, дисциплінарне стягнення у виді зауваження було накладено на позивача не протиправно, а відповідно до наказу начальника УСБУ у Вінницькій області №326-ос/дск від 29.12.2021 року саме за неприбуття до місця дислокації Тульчинського РВ (м. Ямпіль Вінницької області) УСБУ у Вінницькій області для виконання тимчасових функціональних обов"язків, визначених вказаним наказом. Також представник відповідача заперечував щодо доводів позивача про очевидну протиправність оскаржуваного наказу, вважаючи їх необгрунтованими.

Надаючи оцінку доводам заяви позивача про забезпечення позову та визначаючись щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Відтак при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а не припущень щодо можливих порушень прав позивача чи завдання йому матеріальних збитків.

Вирішуючи подану заяву, суд зауважує, що доводи заяви позивача про забезпечення позову в першу чергу зводяться до очевидної, на думку позивача, протиправності прийняття наказу начальником Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №171-ОС/ДСК від 23.07.2021 року, яким на позивача покладено виконання окремих завдань, що визначаються тимчасовими функціональними обов`язками, і для виконання таких ОСОБА_1 наказано прибути до місця дислокації Тульчинського районного відділу ( м. Ямпіль Вінницької області ).

Щодо вказаного суд зазначає, що фактично вирішення питання правомірності прийняття наказу начальником Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №171-ОС/ДСК від 23.07.2021 року є предметом позову в даній справі, а надання оцінки вказаному наказу при вирішенні питання про забезпечення позову не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Суд зауважує, що вирішення питання правомірності оскаржуваного рішення індивідуальної дії можливе лише за наслідком з`ясування усіх фактичних обставин справи при розгляді її по суті, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, суд вважає, що вирішення такого питання є фактично вирішенням спору по суті, що є неприпустимим при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд доходить висновку, що внаслідок зупинення дії оскаржуваного наказу буде продовжено проходження позивачем служби на умовах, які існували до винесення оскаржуваного наказу, в зв"язку з чим спір між сторонами фактично буде вирішений без розгляду справи по суті. Разом з тим, на думку суду, ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни оскаржуваних правовідносин.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості забезпечення позову в подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 5 вересня 2019 року в справі №01-07/12/18, від 18 лютого 2021 року в справі №ЗД/380/35/20, від 17 березня 2021 року в справі №640/19167/20, від 31 березня 2021 року в справі №560/6068/20, від 19 травня 2021 року в справі №ЗД/380/54/20.

Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, згідно з якими рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

В той же час, у суду відсутні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності оскаржуваного акта на перший погляд, без з"ясування доводів сторін, встановлення фактичних обставин, дослідження доказів в справі та надання їм відповідної оцінки. Як було зазначено вище, питання правомірності оскаржуваного наказу має бути досліджено та вирішено судом саме в ході розгляду справи по суті.

Натомість заявник не навів достатнього обґрунтування щодо очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Доводи позивача, що не вжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання рішення суду в даній справі, якщо воно буде прийнято на його користь, а ефективний захист порушених прав буде унеможливлений, є лише суб`єктивною думкою позивача, яка не знайшла свого підтвердження відповідними доказами під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Щодо доводів позивача, що, відмова суду в забезпеченні даного позову, яка викладена в ухвалі від 05.11.2021 року, і не зупинення дії оскаржуваного наказу призвели до того, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зауважує, що такі доводи є надуманими та необгрунтованими.

На думку суду, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді зауваження стало можливим не в зв"язку з не забезпеченням позову, як вважає позивач, а внаслідок небажання позивача виконувати оскаржуваний ним наказ № 171 - ОС/ДСК від 23.07.2021, в зв"язку з чим він не прибув до місця дислокації Тульчинського РВ (м. Ямпіль Вінницької області) УСБУ у Вінницькій області для виконання тимчасових функціональних обов"язків, визначених вказаним наказом. При цьому, суд зауважує, що незгода позивача з оскаржуваним наказом не є підставою для його не виконання.

Отже, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в забезпеченні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області в адміністративній справі №120/14725/21-а.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 06.01.2022.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна