Рішення № 102474098, 10.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22500/21

Провадження № 2/752/3695/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.

з участю секретаря - Венгерчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з наведеним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 29.04.2021 р., реєстровий номер 25231, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. при вчиненні вказаного виконавчого напису встановив, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним, укладеним з ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», разом з тим вказаний кредит вона з відповідачем не укладала.

Про вчинення спірного виконавчого напису ОСОБА_1 дізналась, з постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 66523014 від 16.08.2021 року.

У позові зазначається, що приватним нотаріусом при вчинення оспорюваного виконавчого напису було порушено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерстві юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595. Також, порушено норми ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до п.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або інша відповідальність боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Надані приватному нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірність боргу.

Позивачка стверджує, що оспорюваний виконавчий напис є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.09.2021р. позовну заяву забезпечено шляхом зупинення виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса (а.с.29-30).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.09.2021р. відкрито провадження, розгляд справи розглядається в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 27-28).

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження,не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 29.04.2021 р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 25231, відповідно до якого ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 296951 від 14.03.2019 р., укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», яке на підставі договору факторингу № 1-31/08-Д від 31.08.2020 року відступило право вимоги заборгованості за кредитним договором № 296951 від 14.03.2019 року у розмірі 25198,20 грн. ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Стягується сума повної заборгованості за період з 30.08.2020 р. по 28.04.2021 р., яка становить 26198,20 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту - 3600,00 грн; заборгованість за процентами та пенею - 21598,20 грн.

Також, стягується плата за вчинення виконавчого напису - 930,00 грн. (а.с.6).

16.08.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. за виконавчим написом № 25231, вчиненим 29.04.2021 р., відкрито виконавче провадження № 66523014 (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв`язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Сума заявлених відповідачем вимог є спірною і не визнається позивачем.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

За ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

У відповідності до ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1, 3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662.

Постановою Кабміну № 662 до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:

«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність порушень при вчиненні виконавчого напису від 29.04.2021 р. № 25231.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р.).

Таким чином особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Враховуючи викладене, зважаючи на допущені порушення Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 29.04.2021 р. № 25231, таким, що не підлягає виконанню, з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в цій частині.

Позивач просить стягнути на його користь понесені ним судові втрати.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн (а.с. 9), за подання заяви про забезпечення позову сплачено 454,00 грн. (а.с. 19).

Ухвалою суду за заявою позивача забезпечено позов.

Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позиву справляється у розмірі 0,2 відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» становить 2270,00 грн. Відтак, оплата за подання заяви про забезпечення позову становить 454,00 грн.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне у зв`язку із задоволенням позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню, стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову в сумі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову 454,00 грн.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За матеріалами справи, позивачем 06.09.2021 р. укладено договір №06/09 про надання юридичних послуг з ФОП ОСОБА_2 (диплом спеціаліста а.с. 13). 09.09.2021 року, між сторонами укладено акт приймання-передачі надання послуг № 1, який містить опис видів наданих послуг із визначенням їх вартості, загальна вартість яких становить 5000,00 грн. (а.с.11). Правова допомога вважається наданою після підписання акту прийому - передачі наданої правової допомоги.

В акті наданих послуг зазначається, що підписанням цього акту виконавець підтверджує отримання від замовника оплати в повному обсязі. До позову додана копія прибуткового касового ордеру № 98 від 09.09.2021 року (а.с. 12).

На підтвердження оплати за надання юридичних послуг, позивачем надано копію квитанції від 09.09.2021 року із вказівкою на Договір про надання юридичних послуг №06/09 (а.с. 12).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надано документ, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмову у задоволенні вимог відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду України від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас/18).

За таких обставин, наявні підстави для задоволення вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позову в сумі 908,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову - стягнути 454,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., що загалом становить 6362,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Остапенком Євгеном Михайловичем 29 квітня 2021 року за реєстровим номером 25231 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за кредитним договором № 296951 від 14 березня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», в сумі 25198,20 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ідентифікаційний код 40966896, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1362,00 грн. та 5000,00 грн. за надання правничої допомоги, а всього стягнути 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк