Постанова № 102473637, 05.01.2022, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05 січня 2022 рокуСправа №: 695/3868/21

Номер провадження 3/695/242/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області від 06.03.2007, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з Головного управління ДПС у Черкаській області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , директора ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 401/23-00-07-0521 від 16.12.2021, складеного головним державним інспектором ГУ ДПС у Черкаській області за результатами документальної позапланової перевірки ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» встановлено, що ОСОБА_1 о 15 год 00 хв 16.12.2021 вчинив правопорушення ведення податкового обліку ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме:

1) вимог п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та розділу V Наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2021 року в сумі 25 136661 грн 00 коп, в результаті чого у наданні такої суми бюджетного відшкодування відмовлено;

2) вимог п. 44.1 ст. 44, п. 201.1 ст. 201, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та розділу V Наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року) на загальну суму 15822 грн 00 коп.

У судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув. За підписом захисника ОСОБА_1 адвоката Голуба В.А. перед початком судового засідання надано заперечення, в яких останній просить закрити дану справу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

За такихобставин,враховуючи,що ОСОБА_1 завчасно таналежним чиномповідомлений промісце,час тадату розглядусправи,клопотань провідкладення судовогорозгляду досуду ненаправляв,з метоюдотримання вимогст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,яка гарантуєправо кожногона справедливийі публічнийрозгляд йогосправи впродовжрозумного строкунезалежним ібезстороннім судом,а такожприймаючи доуваги,що участьособи прирозгляді справза ст.163-1КУпАП неє обов`язковою,суддя вважаєможливим розглянутисправу завідсутності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку.

Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України та Наказ Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення № 401/23-00-07-0521 від 16.12.2021 додано витяг з акта документальної перевірки ТДВ Золотоніський маслоробний комбінат» від 16.12.2021 № 9784/23-00-07-0505/00447824, з якого вбачається, що у період з 06.12.2021 по 10.12.2021 головним державний інспектором ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову перевірку ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 № 9310955178 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 25 136 661 грн 00 коп, відповідно до затвердженого плану перевірки наведеного у додатку 1 до акта перевірки.

Примірник повного тексту акта документальної перевірки ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» від 16.12.2021 № 9784/23-00-07-0505/00447824 з додатками у матеріалах справи відсутній.

Водночас у силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Згідно з положеннями п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Заперечуючи проти притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, захисник Решетняка Сергія Андрійовича надав до суду заперечення, до яких додав копію заперечень на акт документальної перевірки ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» від 03.12.2021 № 9361/23-00-07-0505/00447824 складений за результатми проведеної документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» з дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2021 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, примірник якого отриманий ГУ ДПС у Черкаській області 16.12.2021.

Доказів звернення ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» із скаргою на акт документальної перевірки ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» від 16.12.2021 № 9784/23-00-07-0505/00447824 суду не надано.

У п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України зазначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п. 86.7.1. п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Відтак, враховуючи, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ґрунтується лише на висновках викладених у акті документальної перевірки від 16.12.2021 № 9784/23-00-07-0505/00447824, примірник повного тексту якого в матеріалах справи відсутній, а висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків, а також беручи до уваги, що у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ОСОБА_1 встановленого порядку ведення податкового обліку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Водночас ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутня подія і склад вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст. 163-1, п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 10.01.2022.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська