Рішення № 102472664, 10.01.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1127/21

Провадження №2/639/404/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третьою особою зазначивши Департамент реєстрації Харківської міської ради, і просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №430, посвідченого приватним нотаріусом Серветник А.Г. на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є колишнім чоловіком матері позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після одруження матері позивача з відповідачем, ОСОБА_2 зареєструвала ОСОБА_3 в своїй квартирі, проте, 20.12.2017 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Позивач вказує, що впродовж всього часу відповідач значиться зареєстрованим у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , місце перебування відповідача їй не відоме, однак самостійно з реєстрації відповідач не знявся, що в свою чергу ставить ОСОБА_2 у скрутне матеріальне становище через обов`язок сплачувати комунальні послуги за відповідача.

У зв`язку з викладеним позивач вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Призначено судове засідання.

14.04.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова заяву про виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволено. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала, в подальшому просила проводити розгляд справи в її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.06.2021 року, зазначеній у протоколі судового засідання, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Департаменту реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №152 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.02.1982 року. Батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.6).

02.07.2011 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №268 та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 02.07.2011 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 » (а.с.17).

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2009 року, зареєстрованому в реєстрі за №430, посвідченого приватним нотаріусом Серветник А.Г. на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13). Технічні характеристики квартири підтверджуються копією технічного паспорту на вищевказану квартиру (а.с.10-11).

Згідно з довідкою Департаменту реєстрації Харківської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який зареєстрований Ленінським відділом реєстрації актів громадського стану міста Харкова, актовий запис № 47. Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_4 залишено без змін « ОСОБА_11 » (а.с. 9).

З відповіді ВП №1 Харківського ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 13.08.2021 року вбачається, що згідно обліків ІПНП та канцелярії ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області звернень та повідомлень щодо перешкод у проживанні або користуванні житловим приміщенням розташованим, за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_3 , 1963 р.н. не надходило (а.с.70).

Свідок ОСОБА_4 , матір позивача, в судовому засіданні пояснила, що востаннє бачила свого колишнього чоловіка - відповідача у справі, 5 років тому, їх шлюб розірвано в 2017 році, відповідач зловживав спиртними напоями. Де на даний час фактично проживає відповідач - свідкові невідомо.

Свідок ОСОБА_12 , сусідка по квартирі, яка проживає по АДРЕСА_3 , надала показання про те, що востаннє бачила ОСОБА_13 років 6 назад. Зазначила, що він проживав в першому під`їзді на другому поверсі, а вона - в другому під`їзді на 5 поверсі, однак вона всіх у дворі добре знає, оскільки є інвалідом 3 групи і часто гуляла. На даний час в квартирі АДРЕСА_4 проживає лише ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (пункт другий вказаної статті). Право приватної власності, згідно частини четвертої наведеної статті Основного закону України, є непорушним.

Зазначені положення кореспондуються з вимогами статті 319 ЦК України, відповідно до якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною першою статті 321 вказаного кодексу визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Так, судом на підставі досліджених доказів встановлено, що власник квартири АДРЕСА_5 позивач ОСОБА_2 має певні перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження належною їй власністю, право позивача порушено, оскільки реєстрація місця проживання відповідача - ОСОБА_3 за даною адресою тягне додаткові витрати з боку позивача та порушує її конституційне право щодо розпорядження майном. При цьому, відповідач не має права власності на вищевказану квартиру, у спірній квартирі не проживає приблизно 5 років, в судове засідання не з`явився та протилежного не довів, відзив на позов не подавав та не повідомляв суд про поважність причин його непроживання за адресою реєстрації. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Враховуючи наведене, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підставі судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням органом реєстрації зняття з реєстрації особи проводиться без додаткового ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного і керуючись Конституцією України, ст. ст. 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст.ст.64, 150, 156 ЖК УРСР, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВ України в Харківській області 14.07.2011 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 07.09.1998 року, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, майдан Павлівський, буд. 4, ЄДРПОУ:40214227.

Повне рішення складено 10.01.2022 року.

Суддя Н.В. Баркова