Ухвала суду № 102472187, 10.01.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.01.2022 Справа № 554/8224/21

У Х В А Л А

10 січня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі:

головуючого судді - Микитенка В.М.,

суддів - Савченка А.Г., Січиокно Т.О.,

за участю секретаря - Голубицької І.А.,

прокурора - Коваленка Д.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - Бовдира С.І., Матвійця В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження (справа №554/8224/21) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтави, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.313, ч.3 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтави, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка смт. Диканька, Полтавської області, громадянка України, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Полтави, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Полтави, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачуються у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах та їх незаконному збуті, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою (ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах та їх незаконному збуті, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 307 КК України); у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні прекурсорів в особливо великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинених повторно, за попередньою групою осіб ( ч. 3 ст. 311 КК України); у незаконному придбанні (виготовленні) та зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 313 КК України); у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 306 КК України).

ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах та їх незаконному збуті, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб ( ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 306 КК України).

ОСОБА_3 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах та їх незаконному збуті, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст.307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 306 КК України).

ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах та їх незаконному збуті, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 307 КК України); у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів у особливо великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 311 КК України); у незаконному придбанні (виготовленні) та зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст. 313 КК України).

Прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, мотивуючи, що на теперішній час продовжують існувати ризики ухилення обвинуваченого від суду, бо той обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та іншого обвинуваченого ОСОБА_5 , який дав викривальні показання. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився на засідання Полтавського апеляційного суду для розгляду апеляції прокура щодо нього. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Також прокурор просив обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяця, з покладенням на них обов`язків, раніше визначених ч. 5 ст.194 КПК України, а також просив продовжити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 2 місяці строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України, виходячи з викладених вище міркувань.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор відмовився заявляти клопотання про обрання будь-якого запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також їх захисники не заперечували проти заявленого щодо них клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Бовдир С.І. і Матвієць В.М. заперечили проти задоволення заявленого клопотання за безпідставністю. Мотивували тим, що з моменту зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на заставу, останній виконує покладені на нього обов`язки. Неявку ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду мотивували станіонарним лікуванням останнього, про що надано офіційну довідку. Впливу на ОСОБА_5 ОСОБА_1 не чинив і такого наміру не має. Раніше посилались також на те, що відсутні ризики, на які послався прокурор, оскільки ОСОБА_1 утримує двох малолітніх дітей, страждає на тяжке захворювання, має постійне місце проживання, працевлаштований, має легальні доходи, а тому підстав вважати, що він буде переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, вплинути на свідків у цьому кримінальному немає. І ці обставини прокурором жодним чином не спростовані.

Крім того, захисник Матвієць В.М. надав суду отримане ним від прокурора клопотання про продовження строку дії обмежень ОСОБА_1 у зв`язку з обраним йому запобіжним заходом заставою, яке винесено пізніше за часом та спростовує попереднє клопотання прокурора щодо ОСОБА_1 .

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їхні захисники не заперечували проти задоволення заявлених стосовно них клопотань прокурора, зазначивши, що вони належним чином виконують покладені на них обов`язки.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому має враховуватись практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні.

Виходячи з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. У рішенні ЄСПЛ «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року констатовано порушення вимог п. 3 ст. 5 Конвенції, оскільки національні суди продовжували тримання під вартою, посилаючись восновному на тяжкість вчиненого злочину, та використовували стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи. Відповідно до рішення у справі «Пічугін проти України» від 23.10.2012 року, ЄСПЛ констатував порушення Конвенції через невмотивованість у рішення суду продовження існування ризиків втечі обвинуваченого і чи виправдовують вони позбавлення волі протягом усього часу кримінального провадження. У справах «Цигоній проти України» від 24.11.11 року, «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року, «Дейнеко проти України» від 21.05.2019 року ЄСПЛ констатував порушення Україною п. 3 ст. 5 Конвенції у зв`язку з тим, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою не містило належних і достатніх підстав для такого тривалого тримання та національні суди не розглянули жодних альтернативних запобіжних заходів. В рішенні ЄСПЛ у справі «Ходорковський проти Росії», зазначається, що арешт буде прийнятним в світлі положень Конвенції тільки, якщо «обов`язок, передбачений законом» не може бути виконано більш м`якими засобами. Принцип пропорційності передбачає необхідність встановлення рівноваги між важливістю забезпечити негайне виконання зобов`язання та важливістю права на свободу в демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ Сааді проти Сполученого Королівства).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в статті 178 КПК України.

Зокрема, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно провести оцінку в сукупності всіх обставин, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Суд зазначає, що прокурором, всупереч вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, не подано до суду документальних доказів наявності ризиків, зазначених у ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, а також того, що ці ризики виправдовують подальше тривале тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Клопотання прокурора не містить жодних додатків.

Посилання прокурора про можливий вплив обвинуваченого на свідків та обвинуваченого ОСОБА_5 жодним чином не підтверджені, а його посилання на неявку до Полтавського апеляційного суду спростоване поважністю причин такої неявки, зокрема, у зв`язку з перебуванням обвинуваченого ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні, що підтверджено відповідною офіційною довідкою.

Суд зазначає, що сама тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень та публічний інтерес до цієї справи не можуть виправдовувати їх тривале безальтернативне ув`язнення.

Якщо на початковому етапі досудового розслідування, з огляду на принципову позицію сторони обвинувачення і повідомлені нею відомості, можливо й була необхідність у триманні обвинувачених під вартою, однак на даному етапі судового розгляду, докази продовження безальтернативного застосування найбільш суворого запобіжного заходу суду не надані.

При цьому, суд зважає на те, що не є доведеними ризики ухилення обвинуваченим ОСОБА_1 від суду, впливу на свідків, перешкоджання встановленню істини у справі, продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений користується презумпцією невинуватості та обставини, викладені прокурором щодо його провини й правильність кваліфікації дій підлягають доведенню в установленому законом порядку в суді, в частині місця, часу, конкретних обставин, послідовності і мети дій обвинуваченого, їх мотивів, форми вини, тощо.

Зокрема, й обставини збуту конкретним «споживачам» наркотичних засобів (психотропних речовин), позаяк такі особи, окрім як одна легендована особа в двох оперативних закупівлях наркотичних засобів у 2020 році, в обвинувальному акті не вказані.

Іншим обвинуваченим раніше вже змінено запобіжні заходи на такі, що не пов`язані з триманням під вартою.

Щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні серії тяжких та особливо тяжких злочинів прокурор взагалі не клопотав про обрання будь-якого запобіжного заходу.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, у нього є постійне місце проживання, останній страждає на тяжке захворювання, має постійне місце роботи, тому в нього наявні міцні соціальні зв`язки. Ризики його ухилення від суду, впливу на свідків та продовження злочинної діяльності стороною обвинувачення не доведені, позаяк суду не представлено відомостей про такі факти, зокрема, як вплив чи наміри впливу на свідків, планування втечі, невиконання процесуальних рішень, спотворення чи приховування доказів, «усвідомлення втрати свободи», тощо.

Викладені обставини справи, навіть з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів, на переконання суду, не дають підстав для подальшого безальтернативного тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, однак вважаються достатніми для залишення йому запобіжного заходу у виді застави у раніше визначеному розмірі з покладенням відповідних обов`язків.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 клопотання прокурора слід задовольнити в частині продовження дії обмежень, визначених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вони обвинувачуються в чиненні тяжких та особливо тяжких злочинів та є ризики ухилення їх від суду.

З цих же міркувань підлягає обранню запобіжний захід і стосовно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту на визначений нічний час доби, з покладенням обмежень, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 181-183, 184, 194, 314-316, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на визначений час доби, з 22 години по 06 год., строком на 60 діб - по 09 березня 2021 року (включно) та покласти на неї обов`язки: знаходитися за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_7 ; за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та / або поштового виклику; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматися від спілкування зі свідками та обвинуваченими (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою - відмовити за безпідставністю.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 діб - до 09.03.2022 року, а саме: прибувати до суду за першою вимогою згідно телефонного та поштового виклику; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду, утриматися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали покласти на уповноважених службових осіб відповідних органів Нацполіції України.

Підготовчий розгляд відкласти до 13.30 годин 21.02.2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженим службовим особам відповідних органів Нацполіції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 10.01.2022 року.

Судді:

В. М. Микитенко А.Г.Савченко Т.О.Січиокно