Вирок № 102471927, 10.01.2022, Карлівський районний суд Полтавської області

10.01.2022

єдиний унікальний номер справи 531/1668/20

номер провадження 1-кп/531/13/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

прокурора - Крихтенка А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Михайлова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальні акти об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше судимого:

- 17 листопада 2009 року Сахновщинським районним судом Харківської області ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 10 лютого 2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 23 дні позбавлення волі;

- 25 лютого 2015 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 17 листопада 2009 року і за сукупністю вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. На підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 16 червня 2015 року, остаточно призначено покарання до 7 років 3 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна. 28 квітня 2017 року на підставі ухвали Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 13 квітня 2017 року звільнений з місць позбавлення волі умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 8 місяців 13 днів позбавлення волі;

- 12 жовтня 2018 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до двох років одного місяця позбавлення волі;

- 02 травня 2019 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі;

- 26 березня 2020 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 10 серпня 2017 року, близько 00 годин 30 хвилин, з метою таємного викрадення чужого майна, через паркан, проник до господарства ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де, шляхом проникнення в інше приміщення (гараж), користуючись тим, що його ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку електроінструментів, а саме: 1) мережевий дриль-шуруповерт марки «Dnipro-M» МДШ-600, бувший у використанні в справному стані, вартістю 463,30 грн.; 2) кутову шліфувальну машинку (болгарка) марки «DWT», модель «WS08-125 TV», бувшу у використанні в робочому стані, вартістю 709,57 грн.; 3) лобзик марки «DWT», модель «STS 05-55 DV», бувший у використанні в робочому стані, вартістю 550,00 грн.; 4) дриль ударний марки «Dnipro-M» HD-90, бувший у використанні в справному стані, вартістю 700 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 2422,97 грн. Викраденим електроінструментом ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд у повному обсязі, а саме збув до ломбарду «Комод», чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на вище вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 в один із днів першої декади травня 2017 року, у нічний час (точна дата та час досудовим та судовим слідством не встановлені), за попередньою змовою з ОСОБА_3 , який помер природньою смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступили в злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна на території ПрАТ «Карлівська меблева фабрика», що розташована за адресою: вул. Слюсарна, 1, м. Карлівка, Полтавської області. В подальшому, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись темною порою доби та відсутністю осіб на території майнового комплексу меблевої фабрики, за вище вказаною адресою, шляхом вільного доступу, а саме через часткову відсутню огорожу вказаної території, проникли до території та, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом демонтажу, вчинили крадіжку бувшого у використанні мідного силового кабелю із технічними характеристиками: 3х2,5 міліметри, загальною довжиною 35 метрів, що проходив по зовнішньому боку стіни ангару, загальна балансова вартість якого становить 5250,00 гривень та належить ПрАТ «Карлівська меблева фабрика». Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вище вказане здобуте злочинним шляхом майно реалізували місцевому жителю ОСОБА_4 як своє власне, тим самим розпорядились викраденим майном в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинили ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» матеріального збитку на вказану суму.

Також, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_3 , який помер природньою смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність на території Карлівського району Полтавської області, в один із днів третьої декади травня 2017 року, у нічний час (точна дата та час досудовим та судовим слідством не встановлені), вступили в злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна на території ПрАТ «Карлівська меблева фабрика», що розташована за адресою: вул. Слюсарна, 1, м. Карлівка, Полтавської області. В подальшому, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись темною порою доби та відсутністю осіб на території майнового комплексу меблевої фабрики, за вище вказаною адресою, шляхом вільного доступу, а саме через часткову відсутню огорожу вказаної території, проникли до території та, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом демонтажу, вчинили крадіжку бувшого у використанні мідного силового кабелю із технічними характеристиками: 3х2,5 міліметри, загальною довжиною 25 метрів, що проходив по зовнішньому боку стіни ангару, загальна балансова вартість якого становить 3750,00 гривень та належить ПрАТ «Карлівська меблева фабрика». Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вище вказане здобуте злочинним шляхом майно реалізували місцевому жителю ОСОБА_4 як своє власне, тим самим розпорядились викраденим майном в повному обсязі на власний розсуд, чим спричинили ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» матеріального збитку на вказану суму

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав. По епізоду крадіжки майна ОСОБА_2 пояснив, що приблизно 10 серпня 2017 року, близько опівночі, він проходив по вулиці (назву не пам`ятає) в м. Карлівка та побачив гараж, що будувався. На ньому не було вікон, дверей та воріт, на вході лише стояла чи то шиферина чи то дерев`яний штахет, яку обвинувачений відсунув та зайшов до середини. Там побачив електроінструменти, які вирішив забрати. На ранок наступного дня все здав до ломбарду, собі нічого не залишав. За яку суму здав, обвинувачений не пам`ятає. Вважає, що проникнення не було і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України. По епізодах крадіжок майна ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» повністю підтвердив обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. В скоєнні крадіжки щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого він не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Представник потерпілого підприємства ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» Капінус Р.В. в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого він не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що з 2015 року по 2018 рік вона працювала у ломбарді «Комод», який знаходився по вул. Леніна, 99, в м. Карлівка. Після 31 жовтня 2018 року ломбард зачинився. Знає обвинуваченого як клієнта. Іноді він приносив під заставу телефони та інструменти, які саме не пам`ятає. Кожен раз з клієнтом укладався договір, копія якого видавалась на руки клієнту, а також видавалась квитанція. Чи забирав здані речі обвинувачений, свідок не пам`ятає. Якщо речі на забирались, то ломбард їх продавав. Період зберігання зданих речей складав від двох тижнів. Звідки у клієнтів речі, які вони здають до ломбарду, свідок не перевіряла, оскільки не мала таких повноважень.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що вона працює на меблевій фабриці бухгалтером з 2010 року. Обвинуваченого вона не знає. Знає, що у 2017 році з території підприємства було викрадено близько 35 метрів кабелю, який був протягнутий по зовнішньому боку приміщення цеху. Охорона на підприємстві у 2017 році була. Місце крадіжки не в зоні видимості з прохідної. Було написано заяву до поліції. Чи надавались якісь довідки щодо суми завданої шкоди, не пам`ятає. Складалися акти часткової інвентаризації, які підписувались свідком. В складі комісії також був директор. Підприємству нічого не було відшкодовано. Про крадіжку ще 25 метрів кабелю свідку нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що обвинуваченого до подій він не знав. Приблизно три роки тому, точної дати не пам`ятає, останній пропонував свідку купити мідь, а саме обпалений мідний кабель. Приходив до свідка обвинувачений кількам разів. Кабель свідок придбав для особистого використання. За яку ціну придбав, свідок не пам`ятає. Чи зважувався кабель, свідок також не пам`ятає, але вага була близько трьох кілограмів. Після подій обвинуваченого не бачив.

На допиті свідка обвинувачення ОСОБА_7 прокурор не наполягав.

Вину ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, державне обвинувачення підтверджує дослідженими в судовому засіданні:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170180000348 від 13 серпня 2020 року;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення у ОСОБА_2 від 13 серпня 2020 року;

-заявою ОСОБА_1 від 14 липня 2020 року про вчинення ним кримінального правопорушення;

-заявою ОСОБА_1 від 22 липня 2020 року про вчинення ним кримінального правопорушення;

-протоколом огляду місця події від 14 серпня 2020 року з фототаблицею до нього;

-протоколом огляду місця події від 28 вересня 2020 року з фототаблицею до нього;

-постановою про визнання речовими доказами від 28 вересня 2020 року;

-висновком експерта №2132 від 05 жовтня 2020 року з фототаблицею до нього;

-довідками Карлівської районної спілки споживчих товариств;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 13 жовтня 2020 року;

-відтвореним у судовому засіданні видеозаписом слідчого експерименту, який міститься на CD-R Verbatim, на якому мається рукописний напис «Слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_1 по КП №12020170180000348»;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021170450000205 від 16 квітня 2021 року;

-заявою ОСОБА_1 від 06 квітня 2021 року про вчинення ним кримінального правопорушення;

-заявою ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 28 квітня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення;

-довідками ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 28 квітня 2021 року №13 та №18 про те, що територія підприємства охороняється цілодобово;

-актами часткової інвентаризації ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 28 квітня 2021 року, за якими встановлено відсутність мідного силового кабелю 3х2,5 мм2 загальною довжиною 35 метрів, станом на 10 травня 2017 року та на 28 квітня 2021 року;

-балансовими довідками ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 28 квітня 2021 року, за якими станом на 10 травня 2017 року та на 28 квітня 2021 року на балансі фабрики обліковується мідний силовий кабель 3х2,5 мм2 довжиною 35 метрів загальною балансовою вартістю 5250 гривень;

-актом часткової інвентаризації ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 29 квітня 2021 року, за яким встановлено відсутність мідного силового кабелю 3х2,5 мм2 загальною довжиною 25 метрів, станом на 30 травня 2017 року;

-балансовою довідкою ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» від 29 квітня 2021 року, за якими станом на 30 травня 2017 року на балансі фабрики обліковується мідний силовий кабель 3х2,5 мм2 довжиною 25 метрів загальною балансовою вартістю 3750 гривень;

-протоколом огляду місця події від 28 квітня 2021 року з фототаблицею до нього;

-протоколом огляду місця події від 29 квітня 2021 року з фототаблицею до нього;

-постановою про визнання речовими доказами від 29 квітня 2021 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 28 травня 2021 року;

-відтвореним у судовому засіданні видеозаписом слідчого експерименту, який міститься на DVD-R Videx.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізодах крадіжки майна ПрАТ «Карлівська меблева фабрика»), та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно (по епізоду крадіжки майна ОСОБА_2 ).

До посилання ОСОБА_1 та його захисника не те, що дії обвинуваченого по епізоду крадіжки майна ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як проникнення не було, бо гараж був не добудований і на ньому не було вікон, дверей та воріт, а на вході лише стояла чи то шиферина чи то дерев`яний штахет, суд відноситься критично, оскільки вчинення крадіжки з приміщення (частини приміщення), доступ до якого будь-яким чином обмежено для сторонніх осіб, кваліфікується як вчинення крадіжки з проникненням.

Щодо посилання захисника про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за епізодом крадіжки майна ПрАТ «Карлівська меблева фабрика» з виключенням формулювання про проникнення, суд зазначає, що така кваліфікуюча ознака як проникнення по даному епізоду обвинуваченому звинувачення не висувалось.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров`я; соціальне становище; відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів нарколога та психіатра; раніше неодноразового судимого за корисливі злочини, останній раз 26 березня 2020 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі; посередню характеристику з ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій: ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців; ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складення призначених покарань, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за попереднім вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці місяців та зарахувати повністю відбуте покарання за вказаним вироком.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відбуває реальне покарання за вище вказаним вироком, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Щодо заяви ОСОБА_1 про необхідність зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, який набрав чинності 21 червня 2017 року, частину 5 ст. 72 КК України викладено в наступній редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Крім того, ні по кримінальному провадженню №12020170180000348 ні по кримінальному провадженню №1202117045000205 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 не обирався, а лише ухвалою суду від 02 лютого 2021 року останнього було залишено в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» до розгляду даного кримінального провадження.

Отже, на даний момент відсутні законні підстави для зарахування обвинуваченому строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати на проведення експертного дослідження, які, відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 336, 369-371, 373-376, 395 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винними у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на три роки шість місяців;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на чотири роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складення призначених покарань, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за попереднім вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки два місяці місяців та зарахувати повністю відбуте покарання за вказаним вироком.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відбуває реальне покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2020 року, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 , витрати, понесені на проведення експертного дослідження по проведенню товарознавчої експертизи в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок на користь держави.

Речові докази - бувший у використанні мережевий дриль-шуруповерт марки «Dnipro-M» МДШ-600 та бувшу у використанні кутову шліфувальну машинку (болгарка) марки «DWT», модель «WS08-125 TV», передані на відповідальне збереження ОСОБА_2 , вважати повернутими законному власнику.

Речовий доказ - мідний кабель, який зберігається в кімнаті речових доказів ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути законному власнику ПрАТ «Карлівська меблева фабрика».

Речові докази - диски CD-R Verbatim та DVD-R Videx, зберігати в матеріалах судового провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя