Рішення № 102470440, 15.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17531/16-ц

н/п 2/766/3739/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Сауляк Я.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 (2003 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «ПриватБанк», ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним,-

встановив:

Позивач ОСОБА_5 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПриватБанк», ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним в якому просила визнати недійсним договір іпотеки квартири, укладений 04.07.2007 року між ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».

Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами. Зазначає, що позивач має двох дітей та разом з ними та батьками і братом проживають разом однією сім`єю з 2001 року в квартирі АДРЕСА_2 . Позивачу стало відомо, що її брат ОСОБА_7 у 2007 році відповідно до кредитного договору від 04.07.2007 року взяв банківський кредит. У цей же день 04.07.2007 року батько позивача ОСОБА_2 уклав з банком договір іпотеки квартири, яка належить йому на підставі договору міни від 20.03.2001 року. У 2016 році позивачу стало відомо, що квартира, в якій вони проживають належить банку. Зазначає, що на момент укладення кредитного договору її діти були неповнолітніми. Договір іпотеки був укладений без участі органу опіки та піклування. Після ознайомлення з договором іпотеки позивачу стало відомо що їй та всім членам сім`ї доведено до відома зміст та суть вказаного іпотечного договору і правові наслідки, але позивач зазначає. що фактично дізналася про вказаний договір в грудні 2016 року. На підставі викладеного змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 11.01.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 11.01.2017 року, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В., від 30.03.2017 року, справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В., від 25.09.2017 року, витребувано належним чином завірену копію нотаріальної справи, щодо посвідчення договору іпотеки квартири АДРЕСА_2 , укладеного 04.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 4802.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області № 01-09/1258/18 від 24.09.2018 року суддя Гаврилов Д.В., не може продовжувати розгляд справи.

24.09.2018 року судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М. повторно автоматизовано розподілено дану справу.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 25.09.2018 року, справу прийнято до провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

12.11.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

04.12.20185 року представником позивача подано відповідь на відзив.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 13.12.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити., надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у наданому до суду позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи надав пояснення, якими підтримав позовні вимоги.

Свідки ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в судовому засіданні надали пояснення, які зводяться до того, що у спірному житлі проживали всі члени сім`ї та неповнолітні діти. Про те, що ОСОБА_2 уклав договір іпотеки стало відомо після укладення даного договору.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

04.06.2007 року ОСОБА_7 уклав з ЗАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №HEWWGA00001910, який було забезпечено договором іпотеки від 04.07.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В., 04 липня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за номером 4803.

Квартира АДРЕСА_3 належить відповідачу ОСОБА_2 , на підставі договору міни від 20.03.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №654, в квартирі на час укладення спірного договору іпотеки були зареєстровані та проживали ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , позивачка ОСОБА_5 та її сини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Довідкою №2499 виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Керуючою компанією «Шумен», тобто діти набули права користування житлом, - зазначеною квартирою, як члени сім`ї власника відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», та зберігають це право протягом часу перебування квартири в іпотеці.

Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого 16.01.1996 року, Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, актовий запис 44, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого 18.01.2004 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського управління юстиції м.Херсона, актовий запис 10, ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент укладення договору іпотеки були малолітніми.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дітьми ОСОБА_5 .

Окрім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент подачі позову до суду також був малолітнім.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що надані на підтвердження факту реєстрації та проживання у спірній квартирі копії свідоцтв про народження ОСОБА_11 , та ОСОБА_6 та довідка про склад сім`ї, є належними доказами в розумінні ст. 58 ЦПК України, оскільки підтверджують факт реєстрації та проживання ОСОБА_11 , та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , які на момент укладення договору іпотеки були неповнолітніми.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 Конвенції» та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що при укладенні спірного договору іпотеки, у порушення вимог статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 177 СК України та статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» попередній дозвіл органу опіки та піклування не брався.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 156 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти - члени сім`ї наймача або власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Відповідно до п. 44 Постанови № 5 від 30.03.2012 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, статтею 177 Сімейного кодексу України та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-Ш "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Верховний Суд України висловив правову позицію, викладену у справі №6-396цс15, а саме, що відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності і яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування при укладанні спірного договору іпотеки, предметом якого була квартира АДРЕСА_2 , право користування якою мали малолітні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є дітьми ОСОБА_5 , суд вважає підставою для визнання цього договору іпотеки недійсним.

Отже порушене цивільне право та інтереси ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають захисту, а позов задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218,224 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 (2003 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_7 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки квартири, який укладений 04.07.2007 року між ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) і Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. за реєстраційним №4802.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Ю.М.Єпішин