Вирок № 102466497, 10.01.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 211/6756/20

Провадження № 1-кп/210/238/22

"10" січня 2022 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Перог Р.О.

сторони кримінального провадження, які беруть участь у судовому засіданні: прокурор Козюра О.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - адвокат Сушко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 01 червня 2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040720000672 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, офіційно не працевлаштованого, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме:

1). 31.05.2005 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.06.2007 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 місяць 17 днів;

2). 10.06.2008 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.06.2011 року по відбуттю строку покарання;

3). 25.10.2011 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

4). 20.06.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186,ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.03.2015 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 26 днів;

5). 28.12.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 30.03.2018 року по відбуттю строку покарання;

6). 29.07.2019 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.06.2020 року скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком;

7). 11.11.2019 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 345 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 року виконувати самостійно;

8). 01.06.2021 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.08.2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 року та за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.11.2019 року, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 років 2 місяців позбавлення волі

9). 07.10.2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два роки). Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дніпровського апеляційного суду від 04.08.2021 року визначено остаточно покарання на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці позбавлення волі. Срок відбуття покарання відраховано з 26.09.2020 .

у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , раніше засуджений за скоєння умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України від 29.07.2019 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, до покарання у виді позбавлення волі строком 2 на роки з іспитовим строком 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та вчинив новий тяжкий злочин протягом непогашеної в законні терміни судимості на території Довгинцівського району м. Кривого Рогу.

Так, 19 листопада 2019 приблизно о 23 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись неподалік від будинку № 30 по вул. Лісового, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу побачив потерпілого ОСОБА_3 , який прямував з боку розташування дитячого садочку № 77 за вказаною вулицею. В цей момент у ОСОБА_1 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин через ревнощі виник злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 швидко наблизився до ОСОБА_3 . Далі, ОСОБА_1 , словесно принижуючи останнього, висловлюючи погрози щодо бажання спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, знаходячись на відстані приблизно 3 метри від потерпілого, який стояв обличчям до ОСОБА_1 , нахилився до ґрунтової поверхні землі, де підняв камінці, якими умисно розпочав кидати в область тулубу ОСОБА_3 .

З метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_3 дістав з кишені належний йому револьвер «Гром» калібру 4 мм Флобера, що згідно висновку експерта №19/104-17/1/1415 від 27.08.2020 до категорії вогнепальної зброї не відноситься, який ОСОБА_3 носив з собою з метою самозахисту, здійснив декілька пострілів у землю. Не дивлячись на дії потерпілого, ОСОБА_1 підняв з землі каміння та умисно кинув ним в бік ОСОБА_3 , при цьому влучив в область його правої кисті, а саме великого пальця, тим самим спричинив тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово - медичного експерта № 1348 від 27.08.2020 відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Далі, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, побачив велике каміння, яке знаходилося на землі біля останнього, схопив каміння до рук та наблизившись до ОСОБА_3 завдяки фізичній силі кинув вказане каміння в бік потерпілого, завдавши удар в область лівої кінцівки потерпілого, чим, згідно висновку судово - медичного експерта № 1348 від 27.08.2020 року, спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді відкритого повільно консолідуючого перелому лівої велико - та малогомілкових кісток, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознаками - небезпеки для життя в момент заподіяння та таке, що спричинило розлад здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину (не менш 33%).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та таке, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності. Просив призначити обвинуваченому суворе покарання.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та пояснив суду, що 19 листопада 2019 року у вечірній час доби домовився з потерпілим ОСОБА_3 поспілкуватись на вулиці Лісового. Під час спілкування між ними виник конфлікт. Він жбурнув каміння у потерпілого, а той наставив на нього пістолет. Він продовжував кидати в потерпілого каміння . Потерпілий зробив постріл в землю, тоді він взяв важкий камінь та кинув його на потерпілого, від чого останній впав, а він продовжував свої дії. Від таких дій ОСОБА_3 зломав ногу. Колишня дружина викликала поліцію і його затримали. За вчинене щиро кається, просить суворо не карати.

ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказані вище злочин за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Обвинувачений та захисник дане клопотання підтримали.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту потерпілих, свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченого слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікувати його дії - за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України за ознаками умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та таке, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень..

Згідно з частиною 4 статті 12 КК України вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 121 КК України є тяжким злочином.

При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочини; офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, в переважній більшості за злочини проти власності, за які відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства; вчинив злочин в період іспитового строку, під наглядом лікаря-психіатра не перебував та не перебуває; під наглядом лікаря-нарколога перебував з січня березня 2019 року, з приводу вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, за місцем мешкання характеризується негативно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд не визнає рецедив, як обставину, що обтяжує покарання, на яку посилається прокурор, оскільки вказана обставина не зазначена в обвинувальному акті, а відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Суд вправ лише покращити становище обвинуваченог.

Ураховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, тяжкість їх наслідків, їхню суспільну небезпеку, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обставин, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, позицію сторони обвинувачення та захисту, а також те, що обвинувачений вчинив злочин проти життя та здоров`я особи, при цьому будучи раніше судимий за злочини проти власності до реальної міри покарання, що вказує на те , що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства. У зв`язку з чим необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій обвинувачення, з урахуванням статті 65 КК України та особи обвинуваченого.

Крім того, остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за правилами частини 4 статті 70 КК України - за сукупністю злочинів враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вироком від 07.10.2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 (двох) років обмеження волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 01.06.2021р. з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.08.2021 року визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 (два) обмеження волі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 року та за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.11.2019 року, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 26.09.2020 року.

За таких обставин, підстав для застосування статті 71 КК України не вбачається.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальне правопорушення, за яке призначається покарання ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, було вчинене ним 19.11.2019 року, тобто до постановлення попереднього вироку, а саме вироку Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.10.2021р..

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертизи, відповідно до статті 124 КПК слід стягнути з обвинуваченого.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 тимчасово залишено в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)№ для розгляду даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене запобіжний захід не обирати.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Строк відбуття покарання слід рахувати з моменту постановлення вироку, зарахувавши на підставі ч.4 ст. 70 КК України покарання, частково відбуте за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.10.2021р., за правилами складання покарань, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2021 року більш суворим за даним вироком, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з дня постановлення вироку - з 10 січня 2022 року, зарахувавши на підставі частини 4 статті 70 КК України у строк відбування покарання частково відбуте ним покарання за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2021р., а саме з 26 вересня 2020 року до 09 січня 2022 року включно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - не обирати.

Речові докази:

- два патрони та чотири гільзи поміщені до спеціального пакету № 7194345, які зберігаються в особистому сейфі слідчого Козлова Д.С. - після набрання вироком законної сили знищити;

- револьвер «Гром» калібру 4 мм. Флобера, заводського номеру НОМЕР_1 , який до категорії вогнепальної зброї не відноситься, який згідно відповідальної розписки від 12.11.2020 року передано потерпілому ОСОБА_3 - залишити у володінні останнього.

В порядку статті 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,процесуальні витрати за виконання судової експертизи зброї № 19/104-17/1/1415 від 27.08.2020 року у розмірі 980,70 (дев`ятсот вісімдесят гривень сімдесят копійок), код бюджетної організації для сплати витрат: 24060300.

Матеріали кримінального провадження №12020040720000672, зберігати у судовій справі № 211/6756/20.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: О. В. Чайкіна