Постанова № 102466314, 10.01.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21105/21

Провадження № 3/161/88/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 10 січня 2022 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінська С.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

за ст.ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

06.11.2021 року, близько 08 год. 49 хв., у м. Луцьку по вул. Ковельській, 45-а громадянин ОСОБА_1 керував громадським транспортним засобом сполучення «Торчин-Луцьк» д.н.з. НОМЕР_1 без вдягнутого засобу індивідуального захисту (чи респіратора), нецензурно висловлювався в бік працівників поліції, чим тобто, вчинив дрібне хуліганство в присутності громадян та пасажирів даного маршрутного транспорту, своїми діями порушував громадський порядок та спокій громадян, у зв`язку з чим був затриманий на вимогу працівників припинити адміністративне правопорушення не реагував, при цьому у категоричній грубій формі відмовився пред`являти будь-який документ, що посвідчує особу, під час затримання вчиняв супротив, добровільно не залишив маршрутний транспортний засіб для подальшого належного своєчасного та правильного розгляду справи, складання адміністративних матеріалів.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 173, 185 КУпАП.

У судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину не визнав, вважає, що була порушена процедура складання протоколу та відсутня його вина у вчинені даних правопорушеннь.

Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 26.06.92р. "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Таке саме тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року, в якому також розкрито зміст «простої» непокори – що означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.

Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов`язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 409133 від 06 листопада 2021 року, серії ВАБ № 409132 від 06 листопада 2021 року;

- протоколом про адміністративне затримання АА №098267 від 06.11.2021 року

-рапортом капітана поліції ДПП у Волинській області Лінчука Д.О.

-постановою ГАА №235102 від 06.11.2021 року;

-відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського.

Суд встановив, що причиною зупинки маршрутного транспортного засобу, була відсутність захисної маски у водія ОСОБА_1 . Поліцейським ДПП Лінчуком Д.О. було пред`явлено вимогу до водія пред`явити документи, що посвідчують особу, пояснивши, що він порушує правила встановлені щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 N 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"., однак ОСОБА_1 не погодився з зазначеними твердженнями та на законну вимогу поліцейського пред`явити посвідчення особи не реагував, проявляв агресію та грубо висловлювався на адресу поліцейських в присутності пасажирів, що зафіксовано на відео з боді камер.

В діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в бік поліцейського в маршрутному транспортному засобі в присутності пасажирів, чим порушено громадський порядок і спокій громадян, що підтверджується поданим суду відеозаписом подій 06.11.2021 року та не заперечується самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 .

Судом відмовлено у задоволені клопотання заявленого ОСОБА_1 про допит свідка поліцейського, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, так як обставини вказаних подій були викладені в протоколах, які оцінюються судом. Події, які мали місце 06.11.2021 року, викладенні в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАБ № 409133 та серії ВАБ № 409132. Щодо допиту інших осіб, які викладені в клопотанні від 02.12.2021 року, то судом також відмовлено у його задоволені, оскільки ОСОБА_1 не зазначено, які саме обставини можуть підтвердити свідки, а також вказані особи не були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення, а присутні особи вказаних подій, які відбувалися 06.11.2021 року, відмовилися надавати будь-які пояснення до протоколу, що вбачається з відеозапису доданого до матеріалів справи (а.с.10).

Таким чином дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 та ст. 185 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказані адміністративні правопорушення, суд враховує характер вчинених правопорушень, які відносяться до грубих порушень, які посягають на громадський порядок, а також на встановлений порядок управління, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлені, обставини, що пом`якшують відповідальність: характеристика з місця роботи.

При цьому суд накладає стягнення на ОСОБА_1 в межах санкції ст.185 КУпАП, яка передбачає більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст.40-1КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом та становить 496, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 36, ст.ст. 173, 173-2 ч.1, 185 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 44-3, 173, 185 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі 255 (двісті двадцять п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп за наступними реквізитами: (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Крупінська С.С.