Рішення № 102465754, 10.01.2022, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3955/21

Провадження №: 2/332/424/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Петракей Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушення термінів її виплати..

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював на ПрАТ ЗМК Укрсталь Запоріжжя на посаді майстра зборо - зварювального цеху. 11.08.2021 року він був звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення відповідач не провів повний розрахунок та не виплатив заборгованість по заробітній платі. У позові просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 38004 грн. 39 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту звільнення по день постановлення рішення , компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати у розмірі 658 грн. 93 коп. Згодом позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у якій просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку у розмірі 8981 грн. 63 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати у розмірі 658 грн. 93 коп. (а.с.22)

У відзиві т.в.о. Генерального директора ПАТ «ЗМК Укрсталь Запоріжжя» визнано позов у повному обсязі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності позивача.

Представник відповідача ПАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» Наказом № 35-3в від 11.08.2021 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 10).

Згідно ст. 43 Конституції України право на одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що на час звільнення ОСОБА_1 відповідач не провів з ним розрахунок.

Так, відповідно до розрахункового листа за період з січня 2021 року по серпень 2021 заборгованість з заробітної плати за підприємством перед позивачем становила 38004 грн 39 коп.. (а.с. 11). У відповідності до заяви позивача про зменшення позовних вимог заборгованість погашена у повному обсязі 30.09.2021 року.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 вищевказаного закону компенсація громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2,3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно з розрахунку заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2021 року - 5915 грн. 59 коп., за червень 2021 року - 0 грн. 00 коп. за липень 2021 року - 5673,67 грн. (а.с. 11)

Кількість відпрацьованих днів за вказаний період складає - 40 днів, відповідно середня заробітна плата позивача складає 289 грн. 73 коп. за один день, що підтверджено довідкою (а.с. 12 ). З моменту звільнення до моменту звернення позивача до суду із позовом пройшло 31 день * 289 грн. 73 коп. = 8981 грн. 63 коп. Також згідно розрахунку з відсотковим коефіцієнтом індексації заборгованості по виплаті заробітної плати сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати складає 658 грн. 93 коп. (а.с.12)

Отже, розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку по день подачі позову становить 8981 грн. 63 коп. та сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати складає 658 грн. 93 коп.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% відсотків судового збору, що становить 454 грн. 00 коп. від суми 908 грн. 00 коп., сплаченого позивачем при поданні позову до суду згідно квитанції № 31 від 27.09.2021 року в сумі 908 грн. 00 коп., а іншу частину судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 142, 259, 263- 265, 273 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушення термінів її виплати - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», код ЄДРПОУ 05402588 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку у сумі 8981 грн. 63 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати у розмірі 658 грн. 93 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», код ЄДРПОУ 05402588 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 понесені судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 454 гривні.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 гривень на р/р UA 348999980313191206000008510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: УК в Заводському районі м. Запоріжжя, код - 22030101 Державна судова адміністрація України, 050 згідно квитанції № 31 від 27.09.2021 року в сумі 908 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В.Марченко