Рішення № 102465645, 10.01.2022, Василівський районний суд Запорізької області

311/4791/21

2-а/311/10/2022

10.01.2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - інспектор відділу поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області, капітан поліції Алєксєєв Артем Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - інспектор відділу поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області, капітан поліції Алєксєєв Артем Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №4959174 від 28.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В позові вказав, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідачем неповно з`ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи, які відповідач вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки постанови не відповідають обставинам справи. Так, 28 жовтня 2021 року о 08 год. 38 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 311CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Енергодар по просп. Енергетиків, прямуючи до початкового пункту маршруту біля ДК Сучасник згідно договору №7/10 від 26.10.2021 року про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, кінцевим пунктом маршруту за договором є ж/д Запоріжжя-1. Під час зупинки водій ОСОБА_1 виконав вимогу поліцейського та надав всі необхідні документи, передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, під час складання оскаржуваної постанови поліцейським в порушення вимог ст.268, ч.2 ст.279 КУпАП не були не роз`яснені та забезпечено право на юридичну допомогу.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій областінадати суду матеріали справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП разом з відео-, фото доказами та документами, на підставі яких інспектор ВП №1 Василівського

РУП ГУНП Запорізькі області капітан поліції Алєксєєв А.О. виніс оскаржувану постанову серії ЕАО №4959174 від 28 жовтня 2021 року.

09 грудня 2021 року ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем шляхом надіслання на електронну пошту, проте у встановлений ухвалою суду строк відповідачем відзив на позов та матеріали справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП з документами, на підставі яких було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4959174 від 28 жовтня 2021 року не надані.

Згідно вимог частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови 28 жовтня 2021 року о 08-23 год. в м. Енергодар по просп. Енергетиків, 31 водій ОСОБА_1 маршрутного транспортного засобу Mercedes-Benz 311CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по маршруту Енергодар-Запоріжжя, не погодив маршрут руху в передбаченням законом порядку , чим порушив п.32.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.140 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4959174 від 28.10.2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.140 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України «Про дорожній рух»,

Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст.140 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 порушив п. 32.1 ПДР.

Відповідно до п. 32.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - ПДР) з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються:

а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах -

адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;

б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів;

в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;

З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Відповідно до п.51 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року №176, нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним

маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Відповідно до п.56 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року №176, договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.

З матеріалів справи судом встановлено, що Договір №7/10 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 26.10.2021 року укладений між ТОВ «Туристичний Оператор «БТ Тревел» та ТОВ «Бастур», за яким перевізник зобов`язався здійснити перевезення групи пасажирів в кількості 4 осіб транспортним засобом Mercedes-Benz 311CDI, державний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , за маршрутом м. Енергодар - м. Запоріжжя 28.10.2021 року.

ТОВ «Бастур» ЄДРПОУ 41161653 має відповідну ліцензію №261 від 16.03.2017 року, видану Державною службою України з безпеки на транспорті, на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; внутрішнє перевезення пасажирів автобусами.

Таким чином, перевізником за маршрутом м. Енергодар - м. Запоріжжя 28.10.2021 року є ТОВ «Бастур», а позивач ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

Згідно ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно зі ст.40 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам

документи, передбачені законодавством.

В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що на вимогу відповідача пред`явив всі необхідні документи, передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При винесенні постанови відповідачем не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, передбаченій за ч.2 ст.140 КУпАП, відповідно до ст.77 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, належними доказами не спростовані доводи, викладені у позовній заяві, про те, що на вимогу відповідача позивачем були пред`явлені всі необхідні документи, передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно п. 13 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» №176 від 18.02.1997, перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними. Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту, який надається на погодження до відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС України.

В той же час, судом було встановлено, що на момент складання постанови, позивач здійснював нерегулярні пасажирські перевезення на підставі Договору №7/10 від 26.10.2021 року про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, укладеним між ТОВ «Туристичний Оператор «БТ Тревел» та ТОВ «Бастур», а нормами чинного законодавства не передбачено погодження з підрозділами Державтоінспекції МВС України схеми руху при здійсненні нерегулярних перевезень.

Відповідач, складаючи постанову відносно позивача діяв в порушення ст. 280 КупАП - не з`ясував всі обставини, зазначив відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.140 КУпАП, не надавши позивачу, як встановлено під час розгляду справи ніяких доказів вчинення правопорушення, що вказує на неправомірність дій відповідача та обґрунтованість позовних вимог позивача.

Оскільки відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог ПДР України та відповідно скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4959174 від 28.10.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.140 КУпАП у розмірі 340 грн., підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо

відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 454 грн. суд стягує на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 18, 19, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - інспектор відділу поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області, капітан поліції Алєксєєв Артем Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4959174 від 28.10.2021 року, складену інспектором Відділу поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Алєксєєвим А.О., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.140 КУпАП у розмірі 340 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова