Ухвала суду № 102465641, 09.01.2022, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кс/311/19/2022

Справа № 311/65/22

09.01.2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2022 року слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Нікандрова С.О., за участю секретаря судового засідання Дудки Н.В., за участю прокурора Рулевського О.О., захисника - адвоката Курлапової С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання заступника начальника СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Бондаренко Микола Миколайович, погоджене з прокурором Кам`янсько - Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Рулевським О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082260000012 від 06.01.2022 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Білозерка, Великобілозерського району, Запорізької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 01.06.2021 року Великобілозерським р/с Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засудженим 01.06.2021 Великобілозерським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки, судимість за яке встановленому законом порядку не знята та не погашення, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові корисливі злочин за наступних обставин.

Так, 06.01.2022, приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, знаходячись на території СТОВ «Благовіщенка», яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, село Благовіщенка, вулиця Кузнєцова, будинок № 87, з приміщення металевого вагончика викрав ключі, за допомогою яких відчинив ворота ангару, проник до приміщення, де в подальшому через незачинені двері проник до салону транспортного засобу «ГАЗ-33021» державний номер НОМЕР_1 . Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, скориставшись наявністю ключа в замку запалення, привів в робочий стан двигун, незаконно заволодівши транспортним засобом всупереч волі користувача ОСОБА_2 , зник з місця вчинення злочину на вищевказаному транспортному засобу.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне

правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, з проникнення до іншого сховища.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 06.01.2022 в ході якого оглянута територія, яка розташована напроти буд. АДРЕСА_3 ;

- протоколом огляду від 06.01.2022 в ході якого вилучено автомобіль «Газель» в кузові сірого кольору, держ.номер НОМЕР_1 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що на теперішній час він винаймає територію СТОВ «Благовіщенка». На даній території знаходиться ангар, в якому знаходиться його автомобіль «Газель» держ.номер НОМЕР_1 . Дану територію охороняє охоронець ОСОБА_3 , який мешкає в одному з вагончиків на даній території. 06.01.2022 в ранковий час, коли останній приїхав до вищевказаної території, то виявив відсутність шуруповерту та зварювального апарату, які знаходились в середині вагончика, а також були відчинені ворота ангару та виявив відсутність вищевказаного автомобіля «Газель»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що він являється охоронцем на території СТОВ «Благовіщенка». 06.01.2022 близько о 05.00 годині на територію прийшов малознайомий на ім`я ОСОБА_4 , який приніс з собою пляшку горілки, яку поставив на стіл. Так як ОСОБА_3 заснув, де подівся ОСОБА_4 він не бачив, а коли прокинувся, то біля нього стояв ОСОБА_2 та запитував куди подівся автомобіль «Газель»;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.01.2022 в ході якого свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка прийшла до нього в гості після чого зник автомобіль «Газель»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що він знаходиться на посаді оперуповноваженого СКП відділення поліції № 1 Василівського РУП. 06.01.2022 отримано орієнтування стосовно незаконного заволодіння транспортним засобом «ГАЗ-33021» держ.номер НОМЕР_1 . В подальшому він разом з працівником ГРПП відпрацьовував територію найближчих населених пунктів, де за межами с. Новодніпровка виявили вищевказаний транспортний засіб, який застряг в грязі. Біля транспортного засобу стояв чоловік, який відрекомендувався як ОСОБА_1 та повідомив, що даний транспортний засіб він угнав;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який надав аналогічні свідчення свідченням ОСОБА_5

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що 06.01.2022 його та ще одного чоловіка запрошено для участі в протоколі огляду в якості понятого. Знаходячись за межами села Новодніпровка стояв автомобіль «ГАЗ-33021» держ.номер НОМЕР_1 , біля якого знаходився чоловік, який відрекомендувався як ОСОБА_1 . На запитання слідчого останній пояснив, що даним транспортним засобом він незаконно заволодів у с. Благовіщенка;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який надав аналогічні свідчення свідченням ОСОБА_7 .

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, офіційно не працевлаштований, не має постійного доходу, не одружений та неповнолітніх дітей не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності, що свідчить про, те

що він на шлях виправлення не став, а тому є підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, впливати на свідків та потерпілих, анкетні дані та місце проживання йому відомі, що свідчить про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів. Клопотання про обрання запобіжного заходу обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від органу досудового розслідування та /або/ суду; незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Слідчим у клопотанні та доданих документах, та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне

законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, у об`ємі як вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий, інкриміноване кримінальне правопорушення вчинив в період випробувального терміну за попереднім вироком, офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, стійких соціальних зв`язків не має, не одружений, осіб, які б перебували у нього на

утриманні не має, будь-якою іншою суспільно-корисною працею не займається.

Вищевикладені обставини, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності свідчать про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє стверджувати про наявність ризиків, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути можливого покарання та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_1 , тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно положень ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене, при визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, зокрема, що він не працює, його матеріальний стан, приходить до висновку про визначення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 124050 гривень.

Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки: не відлучатися за межі Василівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Бондаренко Микола Миколайович, погоджене з прокурором Кам`янсько - Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури Рулевським О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 березня 2022 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 124050 гривень. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою

фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700; Рахунок № UA378201720355249002000001205; Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 не відлучатися за межі Василівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.О.Нікандрова