Ухвала суду № 102465477, 10.01.2022, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/9/22

Провадження по справі 2-з/305/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2022 р. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

секретаря судового засідання Орос С.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", треті особи на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Хрипта Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій зазначила, що у травні 2021 ТОВ ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., яким був вчинений виконавчий напис 35475 від 12.05.2021, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" в позасудовому порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором №2737422 від 03 грудня 2020 року за період з 10 березня 2021 по 10 травня 2021 року в сумі 70830 грн, в тому числі: 15000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 52650 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками, 2250 грн заборгованості за комісією за надання кредиту, 930 грн за вчинення виконавчого напису. Отримавши виконавчий напис ТОВ "ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хрипти О.О., яким постановою від 01 жовтня 2021 було відкрито виконавче провадження №67002508 та 20 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Хриптою О.О. було ухвалено постанову про арешт коштів боржника від 20 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №67002508. Позивачка зазначає, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. при вчинення спірного виконавчого напису не дотрималася вимог ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", оскільки заборгованість не була безспірною, а сам виконавчий напис вчинений в порушення процедури його видачі - не на нотаріально посвідченому кредитному договорі, а на окремому бланку, оскільки нотаріально посвідчений договір із Позивачкою не укладався. Даний приватний нотаріус масово виготовляв такі виконавчі написи в порушення норм чинного законодавства, у зв`язку з чим за численними скаргами на його дії Міністерсвром юстиції України була розпочата перевірка та з 29 червня 2021 року діяльність цього нотаріуса була зупинена, у зв`язку з необґрунтованою відмовою нотаріуса надати документи для перевірки організації нотаріальної діяльності до усунення порушень. При цьому внаслідок незаконного видання виконавчого напису було не лише відкрито виконавче провадження, але і було арештовано банківські рахунки ОСОБА_1 , у той час, коли вона є суб`єктом підприємницької діяльності й повинна зі свого банківського рахунку ФОП сплачувати податки й обов`язкові збори. Арешт коштів на рахунках боржника на підставі незаконно виданого виконавчого напису нотаріуса та провадження інших виконавчих дій у виконавчому провадженні може істотно ускладнити чи навіть унеможливити захист та поновлення порушених прав та інтересів Позивачки, оскільки внаслідок арешту коштів чи реалізації майна можуть настати додаткові негативні наслідки для ОСОБА_1 , такі як накладення на неї штрафних санкцій з боку державних органів, невиконання зобов`язань перед іншими кредиторами, реалізація її майна у примусовому порядку тощо. Оскільки між сторонами існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже виконавчий напис нотаріуса оспорюється з підстав відсутності безспірності кредитної заборгованості та порушення процедури його вчинення, тому ОСОБА_1 просить зупинити стягення на підставі виконавчого напису №35475 від 12 травня 2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, який оскаржується боржником ОСОБА_1 у судовому порядку. Також просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хрипту Олександра Олександровича зняти арешт коштів боржника від 20 грудня 2021 року виконавчому провадженні №67002508.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вердикт-Капітал", треті особи на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Хрипта Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Як підставу позову зазначила те, що виконавчий напис нотаріус видав з порушенням вимог ЗУ "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки він був вчинений не на нотаріально посвідченому договорі. Відповідач у травні 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Остапенка Є.М. та умисно повідомив йому більшу суму боргу як безспірну, що не було перевірено нотаріусом, Позивачка не отримувала від ТОВ ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" вимог щодо погашення заборгованості та не отримувала від нотаріуса копій документів, що стали підставою для видачі виконавчого напису. Оскільки Позивачка вважає, що сума боргу не є безспірною і заперечується нею, отже між сторонами існує спір з приводу виконавчого напису №35475 від 12 травня 2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним з видів забезпечення позову, зазначених у ст. 150 ЦПК України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Виходячи зі специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хрипти Олександра Олександровича перебуває виконавче провадження ВП №67002508 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича за реєстровим №35475 від 12.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованості в сумі 70830 гривень.

Положенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист Позивачкою своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Крім того, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 також ставить вимогу про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хрипту О.О. зняти арешт з коштів ОСОБА_1 . Однак, забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення за виконавчим документом є підставою для зупинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, водночас слід зазначити, що даних про накладення приватним виконавцем Хриптою О.О. в рамках вказаного виконавчого провадження арештів на будь-які належні рахунки Позивачки на теперішній час суду не надані.

Оскільки відповідно до вимог статті 150 ЦПК України, єдиним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, між тим учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, зокрема дії приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, тому виходячи із доводів ОСОБА_1 , саме забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, у даному випадку є належним та достатнім способом забезпечення позову, а тому в іншій частині заяви суд відмовляє.

Керуючись ст. 149, ст. 150 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП№67002508, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Хриптою Олександром Олександровичем, на підставі виконавчого напису №35475, що вчинений 12.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 70830 гривень до вирішення справи по суті.

Відмовити у задоволенні заяви про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хрипти Олександра Олександровича зняти арешт коштів боржника від 20 грудня 2021 року виконавчому провадженні №67002508

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, Львівської області.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити сторонам для відома, а приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області - Хрипті Олександру Олександровичу, для виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук