Ухвала суду № 102464692, 10.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6100/20

Провадження № 1-кс/219/94/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року м.Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., прокурора Самедова Е.Х., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Косинського В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області заяву судді Шевченко Лілії Володимирівни про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2021 року суддя Шевченко Л.В. заявила самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, посилаючись на те, що вироком Артемівського міськрайонного суду від 08.07.2020 року у справі № 219/5970/20 затверджено Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону капітаном юстиції Савватеєвим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката Полковникова Е.О. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. ст. 69, 62 КК України, у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці у військовій частині А0488 (м. Київ, вул. Бориспільська, 16). Відповідно до обвинувального акту, що надійшов до суду 22.06.2020, ОСОБА_4 , військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А0209, радіотелеграфіст радіостанції взводу зв`язку 65-го військового мобільного госпіталю, старший солдат, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконний збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, у період з 03.12.2019 по 21.02.2020, вступив у стійку групу, організовану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів також увійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , в складі якої, діючи на виконання єдиного злочинного плану, відомого всім учасникам групи, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у період з 03.12.2019 по 13.03.2020 на території Донецької області здійснив носіння, зберігання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, ……. Суд під час розгляду угоди в даній справі за обвинувальним актом фактично персоніфікував сторони справи 219/6100/20. Крім того, вироком Артемівського міськрайонного суду від 19.08.2020 у справі 219/5969/20 угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 , укладену 20.06.2020 між прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону капітаном юстиції Савватеєвим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника - адвоката Косинського В.І., - затверджено. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69, 60 КК України, у виді 6 (шести) місяців арешту. Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020050000000375 від 19.06.2020 року, що надійшов до суду 22.06.2020, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконний збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, у період з 03.12.2019 по 21.02.2020, вступив у стійку групу, організовану ОСОБОЮ 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів також увійшли ОСОБА 2 та ОСОБА 3, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, а також військовослужбовець військової частини А0209 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в складі якої, діючи на виконання єдиного злочинного плану, відомого всім учасникам групи, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, у період з 03.12.2019 по 13.03.2020 на території Донецької області здійснив носіння, зберігання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин…. Вищевказані вироки набрали законної сили. Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Косинський В.І. заперечував щодо допиту в якості свідків обвинувачених, щодо яких судом затверджувалися угоди про визнання винуватості, та звертав на це увагу суду. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Посилаючись на практику ЄСПЛ, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року, з метою виключення сумнівів щодо неупередженості судді у справі № 219/6100/20 та недопущення порушення прав обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суддя Шевченко Л.В. заявила самовідвід від розгляду даного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти заяви про самовідвід судді, посилаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику ЄСПЛ, оскільки необхідно розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний критерій безсторонності, учасники судового провадження не заявляли відвід судді, обставини на які посилається суддя не є переконливими та обґрунтованими. Крім того, зазначені свідки не були допитані, не попереджалися про кримінальну відповідальність, самовідвід є передчасним. У разі задоволення заяви про самовідвід будуть порушені розумні строки розгляду справи.

Захисник Косинський В.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про самовідвід з тих підстав, що обставини на які посилається суддя у заяві були відомі півтори роки назад, на даний час у кримінальному провадженні залишилося допитати одного свідка, його підзахисний тривалий час утримується під вартою, у разі задоволення заяви про самовідвід розгляд справи розпочнеться спочатку.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про самовідвід судді, посилаючись на те, що він два роки утримується під вартою, у зв`язку із чим у нього є певні захворювання, в суді справа розглядається півтори роки, сторона обвинувачення не забезпечує явку свідка, однак звертається до суду із клопотання про продовження запобіжного заходу. Задоволення заяви про самовідвід затягне розгляд справи.

Суддя Шевченко Л.В., обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисники Павличук В.П., Поліщук Д.П. у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду заяви.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви про самовідвід судді, кримінального провадження суддя приходить до наступного висновку..

Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.

Встановлено, що в провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області (головуючий суддя Шевченко Л.В.) перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України.

Вироком Артемівського міськрайонного суду від 08.07.2020 року у справі № 219/5970/20 затверджено Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону капітаном юстиції Савватеєвим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката Полковникова Е.О. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. ст. 69, 62 КК України, у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці у військовій частині А0488 (м. Київ, вул. Бориспільська, 16). Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А0209, радіотелеграфіст радіостанції взводу зв`язку 65-го військового мобільного госпіталю, старший солдат, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконний збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, у період з 03.12.2019 по 21.02.2020, вступив у стійку групу, організовану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів також увійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , в складі якої, діючи на виконання єдиного злочинного плану, відомого всім учасникам групи, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у період з 03.12.2019 по 13.03.2020 на території Донецької області здійснив носіння, зберігання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, …….

Суд під час розгляду угоди в даному кримінальному провадженні фактично персоніфікував сторони справи 219/6100/20.

Вироком Артемівського міськрайонного суду від 19.08.2020 у справі 219/5969/20 угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 , укладену 20.06.2020 між прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону капітаном юстиції Савватеєвим М.В. та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника - адвоката Косинського В.І., - затверджено. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69, 60 КК України, у виді 6 (шести) місяців арешту. Як зазначено у вироку, відповідно до обвинувального, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконний збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, у період з 03.12.2019 по 21.02.2020, вступив у стійку групу, організовану ОСОБОЮ 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів також увійшли ОСОБА 2 та ОСОБА 3, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, а також військовослужбовець військової частини А0209 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в складі якої, діючи на виконання єдиного злочинного плану, відомого всім учасникам групи, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, у період з 03.12.2019 по 13.03.2020 на території Донецької області здійснив носіння, зберігання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин….

Вищевказані вироки набрали законної сили.

Суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі «Mucha проти Словаччини» (заява № 63703/19 від 02 грудня 2019 року), яке стосується кримінальних проваджень на підставі угод про визнання винуватості. В цьому рішенні йдеться про засудження заявника за організовану злочинну діяльність, зокрема, на підставі показань його спільників, які надали такі показання після укладення з ними угод про визнання винуватості, та тією ж самою колегією суддів, яка ухвалювала рішення в усіх судових справах щодо цих спільників. При цьому в рішеннях, які стосувались спільників заявника, колегія суддів прямо зазначала ім`я останнього, перелічувала вчинені ним дії та встановлювала його участь у вчиненні певних злочинів, а зрештою зміст всіх вироків на підставі угод про визнання винуватості був покладений безпосередньо в основу вироку щодо заявника.

У цьому Рішенні суд зазначив, що заявник не оскаржував загальну справедливість судового розгляду - його скарга скоріше стосувалася того факту, що його визнала винним та сама суддівська колегія, що й його спільників після їх угод про визнання провини, а також того, як це вплинуло на неупередженість суду та на його право на презумпцію невинуватості.

Хоча та сама суддівська колегія розглядала як обвинувальний вирок в угоді про визнання провини, так і вирок заявника, Суд зазначив, що вона складалася лише з професійних суддів, які краще повинні були відокремитися від своїх висновків у попередніх судових розглядах. Інші докази були представлені в суді і були зроблені окремі висновки з питання фактів і права.

Проте Суд повторив, що принцип презумпції невинуватості буде порушений у випадку, якщо судове рішення або заява державної посадової особи щодо особи, обвинуваченої в кримінальному правопорушенні, відображає думку про те, що він або вона були винними до того, як ця особа була фактично визнаною винною відповідно до закону.

З огляду на характер ймовірних злочинів у цій справі - в тому числі злочинної змови - було важливо посилатися на дії інших. Проте посилання на заявника не було сформульоване в такий спосіб, щоб було зрозуміло, що згодом заявник сам постане перед судом і до цього часу не був визнаний винним. Була конкретно визначена його участь у певній злочинній діяльності. Суд першої інстанції мав стимул керуватися фактами, встановленими в попередніх справах, з огляду на те, що він раніше засудив спільників заявника, а потім вирішив врахувати їх обвинувальні вироки в судовому розгляді в рамках справи проти заявника. Ті спільники - які уклали угоди про визнання провини - на чиїх свідченнях було переважно засноване засудження заявника, очевидно, також мали стимул не суперечити своїм попереднім заявам.

Рішення у справах співучасників явно завдали шкоди справі заявника. З огляду на роль, яку вони відіграли в судовому розгляді його справи, який відбувся в тому ж суді, його сумніви щодо неупередженості були об`єктивно обґрунтованими. Вищі суди мали повноваження, але не усунули цей недолік у провадженні.

Таким чином, Європейський суд з прав людини у цьому Рішенні встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції, яке полягало у тому, що колегія суддів припустилась порушення презумпції невинуватості заявника, адже у вироках на підставі угод конкретно висловилась про участь Заявника у злочинній діяльності у такий спосіб, який не дозволяв зробити висновок про те, що сам заявник ще не був визнаний винуватим та лише існує вірогідність того, що згодом він може постати перед судом. Крім того, порушення права на справедливий суд мало місце з огляду на те, що колегія суддів достатньою мірою не відокремилась від своїх висновків у попередніх судових розглядах та використала їх для засудження заявника.

Європейський суд вважав, що сумніви щодо неупередженості суду, який розглядав дану справу, були об`єктивно виправданими (п. 64 рішення ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини»).

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.

Відповідно до об`єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).

З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків. Так, об`єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається…

У рішенні ЄСПЛ по справі «П`єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

Таким чином, враховуючи те, що суддя ухвалювала вищезазначені вироки, крім того, по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 вироком фактично персоніфікувала сторони справи №219/6100/20, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, в тому числі і стороннього спостерігача, суд вважає заяву про самовідвід судді Шевченко Л.В. вмотивованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву задовольнити.

Відвести суддю Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Лілію Володимирівну від розгляду кримінального провадження № 219/6100/20 щодо розгляду кримінальних проваджень № 12020050150000364 від 19.02.2020 року, № 12020230040000551 від 15.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України.

Матеріали кримінального провадження передати до канцелярії суду на автоматизований розподіл в порядку визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.М.Фролова