Рішення № 102457434, 04.01.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року

справа №380/17104/21

провадження № П/380/17310/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань - Михалюк М.Ю.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника відповідача - Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2021 №25114 та від 14.09.2021 №28024;

- зобов`язати відповідача виключити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 30.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14.12.2021 позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху; зобов`язано позивача доплатити судовий збір в сумі 2270,00 грн за другу вимогу немайнового характеру.

Ухвалою суду від 23.12.2021 продовжено розгляд справи за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення; призначено судове засідання на 04 січня 2022 року об 10:15 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях у відповідному полі вказаний лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не наведено розшифрування, яка ж саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що у свою чергу суперечить вимогам Порядку № 1165. Позивач виконав норми податкового законодавства та в електронній формі засобами електронного зв`язку надав повідомлення про подання інформації та копії документів, що підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку. Вказує, що податковим органом жодним чином не відображено, чому надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесенні рішення. Крім того, контролюючий орган не взяв до уваги специфіку господарської діяльності Позивача. Стверджує, що для здійснення вищезазначеного виду господарської діяльності ОСОБА_1 має усі необхідні технічні засоби та трудові ресурси. Здійснюючи господарську діяльність щодо придбання продуктів харчування позивач має діючі договори з постачальниками продуктів харчування. Перед укладанням договорів я здійснюю перевірку контрагентів на предмет їх податкової та економічної надійності в відкритих реєстрах і тільки після цього приймає рішення про укладання договорів. Усі контрагенти позивача (постачальники та покупці) це підприємства реального сектору економіки, які є добросовісними платниками податків, зокрема, й податку на додану вартість. Стверджує, що позивач не займається незаконними схемами, метою яких є штучне створення вигодонабувачем права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він позову не визнав та зазначив, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2021 №25114, від 14.09.2021 №28024 прийнято комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою. Сплата податків і зборів 2021 рік (ВЗ - 1 116,06 грн., ЄСВ - 28 953,7 грн., ПДФО - 21 758,09 грн., ПДВ- 0 грн). Показники декларування ПДВ 2021 рік: (обсяг постачання за ставкою 20 % - 35 477 297 грн., нараховано до сплати - 0 грн., навантаження - 0 грн.). У травні 2021 року платник здійснив закупівлю товару на 24 665 934 грн., в т.ч. ПДВ - 4 110 989 грн. По декларації за травень 2021 року сума від`ємного значення (рядок 21) склав - 3 503 927 грн. та зростав щомісячно, по декларації за червень 2021 року - відповідно становить 4 095 595 грн., по декларації за липень 2021 року - відповідно становить 4 125 525 грн. Липень 2021: (обсяг постачання за ставкою 20% 17 595 334 грн., нараховано до сплати - о грн.., навантаження 0 грн., від`ємне значення - 4 125 525 грн.) Об`єкти оподаткування згідно даних 20 -ОПП: транспортний засіб (Україна, Чернівецька обл.., Хотинський р-н., с. Атаки, вул.28 червня, буд.35), оптовий склад (Україна, Чернівецька обл.., Хотинський р-н., с.Атаки, вул. 28 червня, буд.35). Не зареєстровано документів, що свідчать про наявність холодильного обладнання для зберігання залишків продукції на 20 млн грн. Фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність Позивач відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.

Пзивач подав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати за відсутності позивача та представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, що подані сторонами суд встановив такі правовідносини та відповідне їм правове регулювання.

У серпні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за результатами господарської діяльності направляла податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісія Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 12.08.2021 №25114 та від 14.09.2021 №28024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Не погодившись із вказаним рішенням Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Відповідно до частини статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України; чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41 цього Кодексу (контролюючі органи та органи стягнення), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72,73 ПК України.

Так, відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п. 5 Порядку №1165 перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Представник відповідача пояснив суду, що у контролюючого органу була наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, у зв`язку з чим комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2021 №25114 та від 14.09.2021 №28024 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд встановив, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

Сплата податків і зборів 2021 рік становить (ВЗ - 1 116,06 грн., ЄСВ - 28 953,7 грн., ПДФО - 21 758,09 грн., ПДВ- 0 грн).

Згідно з показниками декларування ПДВ 2021 рік: (обсяг постачання за ставкою 20 % - 35 477 297 грн., нараховано до сплати - 0 грн., навантаження - 0 грн.).

Суд зазначає, що у травні 2021 року платник здійснив закупівлю товару на 24 665 934 грн., в т.ч. ПДВ - 4 110 989 грн. По декларації за травень 2021 року сума від`ємного значення (рядок 21) склав - 3 503 927 грн. та зростав щомісячно, по декларації за червень 2021 року - відповідно становить 4 095 595 грн., по декларації за липень 2021 року - відповідно становить 4 125 525 грн.

Згідно з показниками за липень 2021: (обсяг постачання за ставкою 20% 17 595 334 грн., нараховано до сплати - о грн.., навантаження 0 грн., від`ємне значення - 4 125 525 грн.)

Відповідач зазначає, що об`єкти оподаткування згідно з даними 20 -ОПП:

- транспортний засіб (Україна, Чернівецька обл.., Хотинський р-н., с. Атаки, вул.28 червня, буд.35);

- оптовий склад (Україна, Чернівецька обл.., Хотинський р-н., с.Атаки, вул. 28 червня, буд.35).

Відповідач стверджує, що не зареєстровано документів, що свідчать про наявність холодильного обладнання для зберігання залишків продукції на 20 млн. грн..

Відповідно до даних податкового органу платник має зареєстровано 2 касових апарата.

Відповідач встановив, що одним з основних покупців є ПП «Санта-Україна» ЄДРПОУ 30634862 (послуги по проведенню заходів, що сприяють просуванню продукції та збільшенню обсягів продаж), а одним з основних постачальників є те ж саме ПП «Санта-Україна» ЄДРПОУ 30634862 (продукти харчувння).

Відповідач стверджує, що ПП «Санта Україна» ЄДРПОУ 30634862 є одночасно і постачальником і покупцем у ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про ймовірність схеми ухилення від оподаткування.

Також одним з основних постачальників є ТзОВ «Торговий Дім Левада» ЄДРПОУ 34055728 (продукти харчування) - товариство, яке відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість від 21.09.2021 №79421 відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) шляхом подання повідомлення за ф.№20-ОПП.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд встановив, що згідно з оскарженими рішеннями ФОП ОСОБА_1 віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Відповідно до додатку 4 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд наголошує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту спірних рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2021 №25114 та від 14.09.2021 №28024 слідує, що ФОП ОСОБА_1 відповідає пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість господарської діяльності.

Як вбачається з витягу з протоколу від 12.08.2021 № 262 комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що за результатами проведенного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ФОП ОСОБА_1 зростання залишків від`ємного значення податку на додану вартість по придбаних товарах, що свідчить про ухилення від сплати податків, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.209 №1165.

В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного платника, засіданням комісії Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність ФОП ОСОБА_1 п.8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до витягу з протоколу від 14.09.2021 № 295 комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 чисельність працюючих осіб (звітність з ЄСВ за ІІ кв.2021 року). Подано звіт 20-ОПП щодо використання об`єктів оподаткування в господарській діяльності: складське приміщення, автомобіль.

Надано лист від 06.09.2021 щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з числа ризикових платників податків та копії підтверджуючих документів, що не спростовують критерії ризиковості платника.

В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного платника, отримана інформація не спростовує ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення містять обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а саме наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість господарської діяльності.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що не подання ФОП ОСОБА_1 належних та допустимих доказів на спростування інформації, зазначеної в оскаржуваних рішеннях про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, має наслідком констатацію відсутності правових підстав для їх скасування.

Отже, суд дійшов висновку, що винесені контролюючим органом рішення від 12.08.2021 №25114 та від 14.09.2021 №28024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, що має наслідком відмову у задоволенні заявлених ФОП ОСОБА_1 позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700,79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 10.01.2022.

Суддя Р.М. Брильовський