
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/25579/21
У Х В А Л А
про вжиття заходів забезпечення позову
10 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву представника про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису та розпорядження ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 »;
- заборони Львівському комунальному підприємству «Балатон-409» (код ЄДРПОУ 22333481) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 10.01.2022 судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, згідно якої судом позов розглядається в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправним та скасувати припис Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.12.2021 №36-вих-115628.
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що примусовий демонтаж елементів (пристроїв) у всіх випадках здійснює районна адміністрація за місцем розташування об`єкта нерухомого майна впродовж семи робочих днів з дати прийняття розпорядження голови районної адміністрації. Стягнення коштів за проведені роботи з примусового демонтажу проводить районна адміністрація у порядку, передбаченому чинним законодавством. Тобто, якщо не буде зупинено дію розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 », то протягом семи робочих днів працівниками ЛКП «Балатон-409» буде проведено демонтаж двох металевих вентиляційних труб. Це призведе до припинення роботи закладу громадського харчування, значних матеріальних та робочих затрат, а відновити права позивачки у разі задоволення у подальшому даного позову буде неможливо. Вказане, на думку позивача, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.
При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують порядок забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, з огляду на приписи ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Як видно з матеріалів справи, позивач є власником об`єкту нерухомого майна - будівля закладу громадського харчування за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43642202.
16.12.2021 в приміщенні Шевченківської районної адміністрації позивача було ознайомлено з Приписом про усунення порушень від 06.12.2021 року №36-вих-115628.
Згідно з вказаним Приписом від 06.12.2021 року позивача зобов`язано «протягом 10 (десяти) - днів демонтувати вентиляційні труби, самовільно встановлені на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».
Ухвалою суду від 29.12.2021 року у даній справі вжито заходів забезпечення позову та зупинено дію припису Шевченківської районної адміністрації від 06.12.2021 №36- вих-115628 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.
Однак, 30.12.2021 року, тобто на момент, коли дія припису від 06.12.2021 №36-вих-115628 була зупинена, відповідачем було прийнято розпорядження № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».
Не надаючи попередньої оцінки щодо законності припису Шевченківської районної адміністрації про усунення порушень від 06.12.2021 року №36-вих-115628 та розпорядження № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 », враховуючи, що він є чинним і підлягає виконанню, суд вважає, що демонтаж вентиляційної труби до ухвалення рішення в даній адміністративній справі істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, адже після демонтажу об`єкту нерухомого майна, повернення його до попереднього стану буде ускладнено.
За таких обставин, продовження дії оскаржуваного рішення протягом строку розгляду судом даної адміністративної справи свідчить про настання ряду негативних наслідків для позивача. Наведене, на думку суду, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вказане, з огляду на положення п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
У частині другій статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності («може») ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі ,,Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом яких він звернувся.
Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже основна діяльність заявника є фактично припиненою і наслідком припинення такої основної діяльності є завдання позивачу збитків та призводить до наявності правових підстав для застосування до заявника контролюючими органами відповідних негативних наслідків.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18.
Водночас, суд зазначає, що вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.
Суд дійшов висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява представника позивача є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити дію розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».
Заборони Львівському комунальному підприємству «Балатон-409» (код ЄДРПОУ 22333481) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Р.М. Брильовський
Судове рішення № 102457401, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 10.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/25579/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: