Рішення № 102457108, 10.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4184/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», викладену у листі від 20.05.2021 р. №1100-0201-8/21421;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 11.05.2021 р. в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 року №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії їй призначена пенсія по інвалідності ІІ групи згідно з Законом України "Про державну службу" в розмірі 80% сум заробітної плати.

Згодом позивач дізналась про те, що з 01.03.2019 року була переведення з пенсії по інвалідності ІІ-ї групи, на пенсію за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернулась до відповідача та просила перевести її з пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком законом України "Про державну службу". Однак відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком за відсутності підстав оскільки перерахунків пенсії в даному випадку законодавством не передбачено.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсію за віком згідно із законом України "Про державну службу".

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 14.12.2011 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. З цієї дати їй призначена пенсія по інвалідності як інваліду ІІ групи за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ в розмірі 80% сум заробітної плати (а.с.42 зв.).

18.01.2012 року позивач звільнена з посади заступника начальника відділу фінансів, соціального захисту населення та розрахунків за енергоносії Департаменту фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.56-57).

З 01.03.2019 року ОСОБА_1 відповідно до рішення №935040171884 пенсія по інвалідності як інваліду ІІ групи за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ перерахована за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.72-73).

11.05.2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за статтею 37 Закону України "Про державну службу" (а.с.15-16).

20.05.2021 листом №1100-0201-8/21421 відповідач відмовив в призначенні пенсії оскільки призначення пенсії за віком державним службовцям Законом України "Про державну службу" можливе лише за матеріалами пенсійної справи, а також в зв`язку з тим, що проведення перерахунків пенсій особам, яким було раніше призначено пенсію відповідно до Закону №3723 не передбачено (а.с.19).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XIІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

З матеріалів справи встановлено, що пенсійний вік позивача, згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 61 рік (а.с.9).

Згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно розрахунку, здійсненого відповідачем стаж державної служби позивача станом на 14.12.2011 року становить 25 років 10 місяців 13 днів, що сторонами не заперечувалось (а.с.72).

За таких обставин, коли позивач станом на 01.05.2016 року, хоч і не займала посаду державної служби, але має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, а тому вона має право вимагати переведення її з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43028/18).

Суд не приймає посилання відповідача в обґрунтування правомірності відмови в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший на Постанову КМУ від 20 лютого 2019 р. №124 "Про питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки цим порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а не порядок переходу з одного виду пенсії на інший.

У відповідності до ч.3. ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, посилання відповідача на те, що переведення на інший вид пенсії здійснюється суто на підставі документів, що знаходяться на час переведення в пенсійній справі, є безпідставним, а тому відповідач під час розгляду заяви повинен враховувати додаткові документи, одержані, зокрема, від позивача.

Окрім того, посилання відповідача на те, що переведення позивача з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ потягне за собою зменшення розміру пенсії спростовується матеріалами справи, зокрема довідками Департаменту фінансів Кіровоградської облдержадміністрації (а.с.17,18).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судових витрат у справі не понесено.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", надану листом від 20.05.2021 р. №1100-0201-8/21421.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 року з пенсії по інвалідності за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 року №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням вже проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.01.2022 року у зв`язку з перебуванням судді Дегтярьової С.В. у відпустці, проходженням курсу підтримання кваліфікації та на лікарняному у період з 16.08.2021 року по 17.09.2021 року, з 11.11.2021 року по 26.11.2021 року, у період з 10.12.2021 року по 24.12.2021 року та з 31.12.2021 року по 06.01.2022 року включно, а також значним навантаження через велику кількість позовів, що надходять до суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова