Рішення № 102456897, 21.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Справа № 280/5623/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників:

позивача - Сімонової К.О., Тиховліс В.Р.,

відповідача - Єзерницької Ю.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 68А, м. Запоріжжя, 69035) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69005), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради (далі - позивач, Департамент) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління Держаудитслужби), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені у листі від 31.05.2021 №040803-15/2022-2021, а саме:

розглянути питання щодо притягнення до відповідальності у порядку, встановленому законодавством, працівників Департаменту, винних у допущеному порушенні;

забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту культури і туризму ЗМР коштів у сумі 3338000,00 грн. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем призначено та проведено перевірку за відсутності підстав, передбачених чинним законодавством. Так, підстави, порядок та повноваження контролюючого органу при проведенні перевірок закупівель визначено нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, але не визначено законом. На думку позивача постанова Кабінету Міністрів України не відповідає вимогам Конституції України, відповідно, призначення та проведення такої перевірки суперечить положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, а тому повинно бути визнано адміністративним судом неправомірним. Вказує на те, що відповідачем при призначенні перевірки були допущені процедурні порушення, які мають наслідком незаконність вимоги відповідача, винесеної за результатами перевірки. Також позивач не погоджується з висновками Акту перевірки в частині виявлених порушень. Посилається на те, що зазначені в Акті перевірки порушення були відсутні. З урахуванням вказаних обставин позивач вважає, що вимога відповідача про усунення порушень, виявлених під час перевірки, не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає визнанню протиправною та скасуванню у зв`язку з відсутністю порушень законодавства, про які зазначено в Акті перевірки.

Ухвалою від 12.07.2021 у справі було відкрите загальне позовне провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - третя особа, ФОП ОСОБА_1 ). Підготовче засідання призначене на 04.08.2021.

03.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 16.09.2021.

04.08.2021 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У відзиві відповідач посилається на те, що вимога від 31.05.2021 №040803-15/2022-2021 винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством. При цьому вважає, що висновки відповідача щодо наявності порушень законодавства про закупівлі позивачем є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам. Департаментом було безпідставно (при відсутності документів, підтверджуючих факт надання послуг) сплачено бюджетних коштів у загальній сумі 3338000,00 грн. Також, з посиланням на правову позицію Верховного Суду вважає, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

13.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує твердження позивача щодо наявності виявлених перевіркою порушень.

18.08.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення. В поясненнях вказано, що третя особа підтримує позовні вимоги позивача, зазначає про те, що позивачем та третьою особою повністю було виконано умови договору №9139-0 від 24.03.2020, у відповідності з вимогами законодавства та зазначає, що висновки, наведені відповідачем в Акті перевірки не відповідають фактичному стану відносин між позивачем та третьою особою.

16.09.2021 від Управління Держаудитслужби надійшли пояснення, на пояснення третьої особи, в яких відповідач посилається на те, що в ході проведення перевірки, відповідачем до ФОП ОСОБА_1 направлено запит щодо надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують факт надання послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів. Станом на дату завершення перевірки відповідь від ФОП ОСОБА_1 не надійшла. 28.05.2021 до Управління Держаудитслужби надійшов лист від ФОП ОСОБА_1 , яким надіслано копії договору №139-Ф, актів прийому-здачі виконаних робіт (надано Департаментом до перевірки) з додатками до актів прийому-здачі виконаних робіт (додано Департаментом до заперечень), копії документів, що були висвітлені в електронній системі закупівель (https://prozorro.gov.ua), протоколи та листування з Департаментом. Жодних документів, що підтверджують здійснення саме ФОП ОСОБА_1 видатків для надання послуг Департаменту за Договором №139-Ф додано не було. Також листом від 29.06.2021 №29/06 ФОП ОСОБА_1 на адресу Управління Держаудитслужби надіслав копію висновку судового експерта Бондарчук Тетяни Вікторівни. До зазначеного звіту жодних документів, що підтверджують здійснення саме ФОП ОСОБА_1 видатків для надання послуг Департаменту за Договором №139-Ф додано не було. Договори та акти виконаних робіт (наданих послуг), укладені між ФОП ОСОБА_1 та іншими постачальниками послуг для проведення заходів за Договором №139-Ф, відповідачем отримано лише разом з позовною заявою.

Протокольною ухвалою від 16.09.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 05.10.2021.

21.09.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення пояснень на адресу позивача та третьої особи.

04.10.2021 від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

05.10.2021 від позивача надійшли письмові пояснення в яких він, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, зазначає, що при вирішення справи судом мають бути враховані всі докази по справі, подані учасниками справи, для дотримання принципів адміністративного судочинства.

Протокольною ухвалою від 05.10.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.10.2021.

21.10.2021, у судовому засіданні, представники позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 21.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Управління Держаудитслужби надійшло доручення прокуратури Запорізької області від 02.10.2020 №15/2-1808-20, яким направлено звернення депутата Запорізької обласної ради Вишнякової І.О. щодо можливих порушень вимог законодавства про закупівлі Департаментом при організації проведення загальноміського заходу «Khortsia Freedom» у 2020 році, для розгляду та подальшого інформування.

Крім того, Харківським територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України листом від 13.10.2020 №14-192/35663 направлено на адресу Управління Держаудитслужби заяву представника приватного підприємства «Рекламна агенція «Спайдер Арт» щодо можливих неправомірних дій службових осіб Департаменту при організації проведення загальноміського заходу «Khortsia Freedom-2020».

Враховуючи зазначені вище звернення виникла потреба у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

В зв`язку з чим, Управлінням Держаудитслужби було проведено перевірку закупівель Департаменту за період з 01.02.2020 по 31.12.2020.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки закупівель Департаменту за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 №040803-24/1 від 19.04.2021 (далі - Акт перевірки).

У висновках розділу 3 Акту перевірки зазначено, що внаслідок порушення ФОП ОСОБА_1 п. 6.3.3.3 договору про закупівлю послуг за публічні кошти від 24.03.2020 №139-Ф, в частині надання актів прийму-здачі виконаних робіт з усіма підтверджуючими документами, прийняття та підписання Департаментом актів прийому-здачі виконаних робіт при відсутності належного оформлення (підтверджуючих документів), чим порушено п. 6.1.3 та п. 4.2 договору про закупівлю послуг за публічні кошти від 24.03.2020 №139-Ф, та в порушення вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарською кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV, Департаментом безпідставно (при відсутності документів, підтверджуючих факт надання послуг) сплачено бюджетних коштів у загальній сумі 3338000,00 гривень.

Також у висновках розділу 4 Акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушено умови п. 6.3.3.8 договору про закупівлю послуг за публічні кошти від 24.03.2020 №139-Ф, в частині передачі усіх виготовлених та використаних під час підготовки та проведення заходу декорацій (металевих конструкцій, банерів, тощо), атрибутів та іншого приладдя у вигляді, придатному для подальшого використання, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV.

Департаментом були подані заперечення проти висновків акту перевірки, на які було отримано висновок на заперечення від 28.05.2021.

За результатами розгляду висновків Акту перевірки Управлінням Держаудитслужби було видано вимогу Про усунення виявлених порушень від 31.05.2021 за №040803-15/2022-2021.

У вимозі від 31.05.2021 зазначено, що Управління Держаудитслужби вимагає:

1. Розглянути питання щодо притягнення до відповідальності у порядку, встановленому законодавством, працівників Департаменту, винних у допущеному порушенні.

2. Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту коштів на суму 3338000,00 гривень. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про пращо України.

Вважаючи вимогу відповідача Про усунення виявлених порушень протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 пп. 1 п. 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

Відтак, посилання позивача на неправомірність проведення перевірки закупівель не відповідає приписам законодавства України.

Згідно з п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органи державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006.

Згідно з п. 41 Порядку №550 після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об`єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії орган державного фінансового контролю не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об`єкту контролю другий примірник акта ревізії.

Пунктом 46 Порядку №550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

У відповідності до п. 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідно до ст. 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Центральним органом, який уповноважений на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до Положення №43, є Державна аудиторська служба України, якій, зокрема, надано право здійснювати інспектування (ревізії), та заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених в ході перевірки підконтрольних установ, яка є обов`язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, спірну вимогу було оформлено відповідачем на підставі акту перевірки №040803-24/1 від 19.04.2021. У вимозі відповідачем, з посиланням на норми законодавства, перераховані виявлені в ході перевірки порушення, а також зазначені суми (при відсутності документів, підтверджуючих факт надання послуг) використаних (сплачених) коштів державного бюджету. Відповідач вимагав:

- розглянути питання щодо притягнення до відповідальності у порядку, встановленому законодавством, працівників Департаменту, винних у допущеному порушенні;

- забезпечити відповідно до норм чинного законодавства відшкодування ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту коштів на суму 3338000,00 гривень. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення.

- надати інформацію про вжиті заходи з усунення вказаних порушень.

Аналіз п.п. 7, 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства, є обов`язковою для виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Отже, правова вимога письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення з відповідним позовом. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході проведення перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова лише в частині усунення допущених порушень законодавства. Що стосується збитків, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, то вони не можуть бути стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки або відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом. Відтак, наявність збитків та правильність їх обчислення перевіряються судом, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов про визнання вимоги протиправною.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №826/2525/15, від 29.07.2019 у справі №400/2658/18, від 11.12.2019 у справі №160/641/19, від 22.10.2020 у справі №820/3089/17, від 31.05.2021 у справі №826/18686/16, від 15.07.2021 у справі №160/8418/19, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20, від 28.12.2021 у справі №420/5135/18 та інших.

За змістом норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту, які є обов`язковими до виконання останнім. Водночас, позивачем не доведено, що спірна вимога не відповідає зазначеним вище критеріям, які ставляться до її форми та змісту.

При цьому суд зазначає, що в справі, що розглядається, позивачем у його позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях не зазначались такі підстави позову як неконкретизованість чи незрозумілість спірної вимоги. Не наведено такого роду аргументів представниками позивачем і під час судового розгляду справи.

Тобто позивач в ході розгляду цієї справи не доводив невідповідність спірної вимоги будь-якому із критеріїв, які ставляться до його форми та змісту, як і не зазначав взагалі, в якій частині спірна вимога контролюючого органу викликає незрозумілість щодо її виконання.

З урахуванням викладеного, суд вважає заявлені вимоги передчасними, оскільки оцінку відповідним обставинам має надавати суд, який розглядає позов контролюючого органу про стягнення збитків на підставі відповідної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.08.2021 у справі №160/5323/20 (адміністративне провадження №К/9901/16031/21) та від 28.12.2021 у справі №420/5135/18 (адміністративне провадження №К/9901/24141/19).

Щодо інших посилань позивача, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 68А, м. Запоріжжя, 69035) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69005), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.01.2022.

Суддя Р.В. Кисіль