Рішення № 102456450, 10.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/10919/21

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до судового рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, що визначено рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи не із двох мінімальних заробітних плат, як зазначено в рішенні суду, а із двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2018 встановлено в розмірі 1762,00 грн, а тому сума доплати після перерахунку з 17.07.2018 до 31.01.2021 становить 107425,16 грн. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

16.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов вх. №46069/21, відповідно до змісту якого проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20 застосовано положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до Законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. З огляду на вищевказане, Управлінням на виконання рішення суду розмір пенсії позивача з 17.07.2018 становить 11066,22 грн, в тому числі підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному на виконання рішення суду 1762,00 грн х 2 = 3524,00 грн (а.с.13-15).

19.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.20-21), відповідно до змісту якої позивач заперечує проти доводів відзиву та позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідачем не заперечується, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) (а.с.5-6).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання вказаного рішення суду здійснено позивачу перерахунок розміру пенсії виходячи не із двох мінімальних заробітних плат, як вказано в рішення суду, а із двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що за період з 17.07.2018 до 31.01.2021 становить 107425,16 грн.

На своє звернення позивач отримав від відповідача повідомлення від 21.04.2021 в якому зазначено, що рішення суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20 ГУ ПФУ в Житомирській області виконано та з 17.07.2018 проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні радіоактивного забруднення (а.с.7).

Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного нарахування та виплати йому підвищення пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням (неналежним виконанням) рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20, що набрало законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи була протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Частина 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє на час ухвалення рішення) встановлює, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Норми статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України, з аналізу яких вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 справа №806/2143/15 дійшов правових висновків, що зазначені правові норми статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання або неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем дії пов`язані із виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20, та не є самостійним предметом спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що предмет позову у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №240/16682/20).

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо належного нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, - є одним із способів виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат про сплату судового збору у даній адміністративній справі та на відмову у задоволенні позову, питання про їх розподіл відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін