Ухвала суду № 102456172, 04.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 січня 2022 р. Справа №200/4077/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі: Щербак Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача – Наумова В.І.

представника відповідача – Гринько І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» про стягнення з платника податків податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2021 року Приватне акціонерне товариство «Донрибкомбінат» (далі - ПрАТ «Донрибкомбінат», підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення від 17 червня 2021 року на один рік. Заяву обґрунтовувало скрутним фінансовим становищем, обумовленим об`єктивними обставинами - тимчасовою окупацією території Донецької області, внаслідок чого значною мірою втрачений ринок збуту продукції підприємства. Крім того зазначає, що окремим фактором, якийякий негативно позначається на фінансовому стані підприємства, є загострення епідеміологічної ситуації у зв`язку із поширенням коронавірусу та запровадженням відповідних карантинних заходів.

Представник ПАТ «Донрибкомбінат» у судовому засіданні посилався на викладене в заяві про відстрочення виконання судового рішення, додатково зазначивши про втрату доступу до окремих підрозділів підприємства, які залишились на непідконтрольній українському уряду території.

Представник Головного управління ДПС у Донецькій області заперечував проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення, у зв`язку з безпідставністю та просив відмовити у задоволенні заяви. Зазначив, що несплата відповідачем заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави. Відповідачем не було надано жодного економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення податкового боргу після спливу строку відстрочення його сплати. Не надано також жодних доказів та гарантій можливості сплати боргу у майбутньому.

Вирішуючи заяву Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” про стягнення з платника податків податкового боргу про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне акціонерне товариство “Донрибкомбінат” в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 491 310 грн. 69 коп. задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З наведеного слідує, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, але не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому вони повинні бути доведені заявником.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, податковий борг, стягнення якого було предметом спору, значною мірою складається з несвоєчасно сплаченого податку на землю за період 2020-2021 роки.

Суд зауважує, що виникнення зобов`язань з плати за землю не залежить від результатів господарської діяльності платника податків. Підприємство повинно сплачувати дані податкові зобов`язання безвідносно показників виручки від реалізації продукції, фонду оплати праці його працівників, вартості матеріалів, які необхідні у виробництві.

Оформлення припинення права користування земельними ділянками є тривалим у часі процесом. З огляду на це, а також на вид діяльності боржника (вирощування риби), виробничий цикл якої не дозволяє без суттєвої шкоди у короткий час гнучко її коригувати, нарахування зобов`язань з плати за землю позивача не може бути оперативно зменшене.

Зважаючи на наведене, боржник об`єктивно позбавлений можливості вплинути на виникнення податкових зобов`язань, стягнення яких є предметом даного спору.

Що стосується їх сплати, відповідач у заяві про відстрочення виконання судового рішення зазначив, що з початку 2018 року мають місце нерегулярні розрахунки з контрагентами за продукцію; через кризу у рибному господарстві практично припинилась співпраця з основними споживачами продукції, що виготовляється ПрАТ «Донрибкомбінат»; на підприємстві спостерігається спад виробництва (чистий фінансовий результат: за 2018 рік - збиток 8 млн. 980 тис. грн., за 2019 рік - збиток 11 млн. 037 тис. грн., за 2020 рік - збиток 9 млн. 040 тис. грн., за півроку 2021 рік - 13 млн. 434 тис. грн.); згідно з балансами підприємства, станом на 31.12.2020 р. та 30.06.2021 р., дебіторська заборгованість ПрАТ «Донрибкомбінат» за продукцію, товари, роботи, послуги становила 856 тис. грн. та 436 тис. грн. відповідно. При цьому, чистий дохід від реалізації продукції за 2020 рік склав 15 млн. 225 тис. грн., а за 2021 року - 8 млн. 740 тис. грн.; у період з 2018 р. по 2021 р. середньооблікова чисельність працівників ПрАТ «Донрибкомбінат» скоротилася майже вдвічі з 315 до 178 осіб; заборгованість зі сплати заробітної плати минулих періодів станом на 01 грудня 2021 року становить 1 801 328,46 грн., погашення якої в найкоротші терміни є пріоритетним для підприємства; заборгованість зі сплати податків та зборів по заробітній платі станом на 01 грудня 2021 року становить 14 261 907,80 грн., в т.ч. ЕСВ 6 720 998,39 грн., військовий збір – 488 972,60 грн., податок з доходів фізичних осіб 6 720 998,39 грн.. Наведені обставини підтверджуються наданими відповідачем письмовими доказами - копіями фінансових звітів, довідок, тощо.

Крім того, причинами нестабільного фінансового становища підприємства за 2018-2020 роки заявник зазначає дефіцит коштів на поточну діяльність, значний зріст матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу, зниження купівельної спроможності споживачів у зв`язку з низькими доходами населення та зменшенням кількості населення у потенційному регіоні збуту, що не дозволяє підвищити ціну реалізації.

Також вказує, що з квітня 2014 року у зв`язку з військовими діями, проведенням АТО (ООС) та відокремленням ОРДЛО, підприємство втратило можливість реалізовувати продукцію в міста Донецької та Луганської області, втративши понад 30 відсотків загального збуту та 80 відсотків збуту на ближні відстані .

Окремим фактором, що негативно позначається на фінансовому стані підприємства, є загострення епідеміологічної ситуації, у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запровадження відповідних карантинних заходів.

Сторонами у справі визнані загальновідомими обставини запровадження на території Донецької області карантинних обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ускладненість господарської діяльності внаслідок таких обмежень підтверджується запровадженням державою норм тимчасового характеру, що направлені на захист бізнесу від негативних наслідків карантину, а саме передбачених: Законом України від 17 березня 2020 року No 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Законом України від 17 березня 2020 року No 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров`я за кошти державного бюджету»; Закону України 17 березня 2020 року No 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Закону України від 30 березня 2020 року No 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 2019)»; Закону України від 13 травня 2020 року No 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; Закону України від 4 грудня 2020 року No 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; Закону України від 04 грудня 2020 року No 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на пері

Ці закони безпосередньо не регулюють відносини за участю відповідача, однак їх прийняття підтверджує загальне погіршення економічної ситуації в Україні, потрібність національних виробників у державній підтримці, зменшення купівельної спроможності громадян. Наведене у сукупності свідчить про існування об`єктивних причин неможливості своєчасної сплати відповідачем податкових зобов`язань, та, відповідно, виконання рішення суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на недоведеність того припущення, що через рік у відповідача виникне фінансова можливість сплатити податковий борг.

Відповідно до частини п`ятої статті 378 КАС України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Тому суд законодавчо обмежений у можливості встановити більший строк для відстрочення виконання судового рішення. Після спливу встановленого даною ухвалою терміну відстрочення виконання рішення, суд вправі повторно розглянути питання про наявність обставин, що ускладнюють таке виконання. У такому разі судом може бути надана оцінка впливу ухвали про відстрочення на господарську діяльність підприємства та залежно від цього вирішено питання про продовження особливого режиму виконання судового рішення шляхом прийняття відповідної ухвали.

Суд враховує, що надання відстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу не звільняє активи платника податків від податкової застави, не впливає на визначену Податковим Кодексом України відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, зокрема нарахування передбаченої ним пені на суму боргу. Це спростовує твердження позивача про несприятливі наслідки для бюджету прийняття ухвали про відстрочення виконання рішення суду. У виняткових обставинах, встановлених судом у даній справі, надання такого відстрочення покликано сприяти виконанню рішення суду та захисту інтересів держави, які наразі не можуть бути захищені виконанням рішення суду у звичайний спосіб.

Зважаючи на наведене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПрАТ «Донрибкомбінат» про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/4077/21 - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в адміністративній справі № 200/4077/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” про стягнення з платника податків податкового боргу про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 491 310 грн. 69 коп. на 1 (один) рік з дня ухвалення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 10 січня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.