Рішення № 102455343, 06.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/11200/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Ратнівське лісомисливське господарство") про стягнення податкового боргу в сумі 5294464,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок ДП "Ратнівське лісомисливське господарство" не виконує, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток, який виник в результаті поновлення в інтегрованій картці платника на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20 грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2019 року №000279507. Несплата грошового зобов`язання спричинила нарахування пені у сумі 202633,53 грн. Після часткової сплати узгоджених у судовому порядку зобов`язань загальна сума податкового боргу з цього платежу становить 933703,19 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість (ПДВ), що також виник у зв`язку із несплатою узгодженого на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі 140/765/20 грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 20 листопада 2019 року №000282507 та №000281507. Податковий борг збільшився внаслідок несплати самостійно задекларованих у податкових деклараціях сум податкового зобов`язання, а також відповідачу нараховано пеню в сумі 191624,68 грн. З урахуванням часткової сплати загальна сума податкового боргу з ПДВ становить 1105389,25 грн.

Відповідач має податковий борг зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), узгодження сум якого проводилося у судовому порядку (справа №140/765/20). Несплата грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року №000280507 у сумі 2303517 грн та самостійно задекларованих сум згідно з розрахунком частини чистого прибутку (доходу), пені у сумі 769234,98 грн спричинила виникнення податкового боргу за цим платежем у сумі 3072630,98 грн (з урахуванням часткової сплати).

Крім того, податковий борг існує внаслідок несплати штрафних санкцій у сумі 182741,15 грн, застосованих за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2020 року №0004581405. Обов`язок сплатити зазначену суму штрафних санкцій відповідач має у зв`язку із набранням 24 березня 2021 року законної сили судовим рішенням у справі №140/765/20.

Таким чином, загальна сума податкового боргу до стягнення становить 5294464,57 грн, в тому числі 1163493,19 грн пені.

Як зазначив позивач, у порядку, визначеному статтею 59 ПК України, відповідачу була сформована, надіслана та вручена податкова вимога від 08 травня 2020 року №84720-54. Після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, а тому нова податкова вимога не надсилалася. Вжиті заходи не спричинили погашення платником податкового боргу у повному обсязі.

Позивач просив стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ДП "Ратнівське лісомисливське господарство", кошти на погашення податкового боргу у сумі 5294464,57 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.36-39). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20, а тому вважає, що сума боргу на підставі податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються у судовому порядку, є неузгодженою.

Крім того, вважає, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що податковий борг ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» збільшився внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань згідно з поданими податковими деклараціями з огляду на те, що такі були сплачені своєчасно.

Також, на думку відповідача, контролюючий орган не дотримався порядку звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника у банках для погашення податкового боргу. Після формування податкової вимоги податковий борг у сумі 64999,26 грн з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів погашений у липні 2020 року і ця вимога вважається відкликаною. Станом на 31 грудня 2020 року у ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» відсутній борг з чистого прибутку, податку на прибуток та ПДВ. Недоїмка (борг) за цими платежами виник лише з 12 квітня 2021 року у зв`язку з внесенням до облікових даних інформації за рішенням суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20. Проте нову податкову вимогу сформовано не було, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення з платника податків спірної суми заборгованості.

У відповіді на відзив (а.с.118-119) та у додаткових поясненнях (а.с.157-158) позивач не погоджується з доводами відповідача про безпідставність позову та вказав, що сума податкового боргу є узгодженою 24 березня 2021 року - у день набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №140/765/20. З моменту поновлення в інтегрованій картці платника грошових зобов`язань відповідач здійснює сплату податків лише за податковими деклараціями. Однак відповідно до положень пункту 87.9 статті 87 ПК України зазначені кошти зараховуються в погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення. Тому на момент звернення до суду платник має борг зі сплати податкових зобов`язань, визначених ним самостійно у податкових деклараціях.

Крім того, платником не враховано той факт, що хоча борг з рентної плати за використання лісових ресурсів, щодо якого сформовано податкову вимогу, був погашений, проте у підприємства постійно (з моменту направлення податкової вимоги 08 травня 2020 року до моменту подання позову 01 жовтня 2021 року) наявний податковий борг з того чи іншого платежу. Зокрема, відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу від 28 лютого 2020 року №36 ДП «Ратнівське ЛМГ» розстрочено сплату податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року, а згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №803/1471/16 платнику розстрочено сплату податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб на період з 31 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року. Зазначені обставини підтверджують безперервність податкового боргу і відсутність підстав відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України для направлення нової податкової вимоги, оскільки надання розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості.

У запереченні на відповідь на відзив (а.с.124-127) відповідач вважає заявлений позов передчасним та безпідставним. Вказав, що обставини сплати самостійно задекларованих сум згідно з податковими деклараціями спростовуються платіжними дорученнями, а безперервна наявність податкового боргу у період з 08 травня 2020 року до моменту подання позову - 01 жовтня 2021 року не підтверджена ГУ ДПС у Волинській області. На думку відповідача, розстрочення/відстрочення податкового боргу законодавцем розглядається як окремий спосіб погашення податкового боргу, поряд з такими способами його погашення як стягнення грошових коштів платника податків за рішенням суду та звернення стягнення на майно платника податків. А тому посилання позивача на наявність податкового боргу у зв`язку з рішенням від 28 лютого 2020 року про розстрочення податкового боргу з рентної плата за спеціальне використання лісових ресурсів та рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №803/1471/16 не може слугувати підставою для виникнення права у контролюючого органу звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу. На момент формування податкової вимоги від 08 травня 2020 року податковий борг у сумі 2147707,51 грн, який підлягав розстроченню з 28 лютого 2020 року, не увійшов до складу такої вимоги, а тому податковий борг, який підлягав розстроченню, не вважається податковим боргом, який підлягає стягненню відповідно до вимог статей 95-99 ПК України.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» зареєстроване як юридична особа 14 вересня 1998 року та воно перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31).

У довідці ГУ ДПС у Волинській області про наявність заборгованості за платежами до бюджету вказано про наявність у відповідача станом на 05 жовтня 2021 року податкового боргу в сумі 5294464,57, зокрема: з податку на прибуток - 933703,19 грн; з ПДВ - 1105389,25 грн; зі сплати частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність - 3072630,98 грн; зі сплати штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій - 182741,15 грн (а.с.5).

Так податковий борг з податку на прибуток підприємств виник в результаті поновлення на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20 в інтегрованій картці платника грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2019 року №000279507, згідно з яким донараховано 628517,0 грн основного платежу та 157129,0 грн штрафних санкцій (а.с.24). Крім того, в порядку статті 129 ПК України в інтегрованій картці 12 квітня 2021 року нараховано пеню у сумі у сумі 202374,05 грн, розмір якої збільшився 19 травня 2021 року до 202633,53 грн (а.с.8). У зв`язку із частковою сплатою грошових зобов`язань платником 19 травня 2021 року у сумі 29232,00 грн та 18 серпня 2021 року у сумі 25344,00 грн, загальна сума податкового боргу з цього платежу станом на 30 вересня 2021 року становить 933703,19 грн (з урахуванням залишку коштів у картці у сумі 0,34 грн), про що свідчить витяг з інтегрованої картки (а.с.155).

Податковий борг з ПДВ також виник в результаті поновлення 12 квітня 2021 року в інтегрованій картці платника на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20 грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2019 року №000282507, яким застосовано штрафні санкції на суму 152288,00 грн (а.с.26), та визначеного податковим повідомлення-рішенням від 20 листопада 2019 року №000281507 про донарахування 505924,0 грн основного платежу та 252962,0 грн штрафних санкцій (а.с.25). В інтегрованій картці 12 квітня 2021 року нараховано пеню в сумі 191624,68 грн (а.с.9-10). Також податковий борг збільшився внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податку згідно з податковими деклараціями з ПДВ за березень 2021 року у сумі 444093,00, за квітень 2021 року у сумі 499603,00 грн, за травень 2021 року у сумі 310424,00 грн, за червень 2021 року у сумі 286844,00 грн, за липень 2021 року у сумі 495903,00 грн, за серпень 2021 року у сумі 654516,00 грн та у сумі 1855,00 грн згідно з уточнюючим розрахунком у зв`язку із самостійним виправленням помилок (а.с.18-19). Разом з тим, платником проводилась часткова оплата поточних зобов`язань та кошти зараховані на погашення податкового боргу у порядку черговості його виникнення. Таким чином, станом на 30 вересня 2021 року загальна сума податкового боргу з ПДВ становить 1105389,25 грн (з урахуванням залишку коштів у картці у сумі 0,28 грн), про що свідчить витяг з інтегрованої картки (а.с.148-150).

За ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» в інтегрованій картці платника обліковується борг зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань). Грошові зобов`язання у сумі 2303517 грн були визначені відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2019 року №000280507 (а.с.23) і їх узгодження здійснювалося у судовому порядку (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20). В інтегрованій картці платнику нараховано пеню в сумі 769234,98 грн (а.с.7). Також згідно з розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, відповідач визначив зобов`язання за перший квартал 2021 року у сумі 162400,00 грн, за перше півріччя 2021 року у сумі 140800,00 грн (а.с.17). Після часткової сплати зобов`язань (19 травня 2021 року у сумі 162400,00 грн 18 серпня 2021 року у сумі 119200,00 грн) загальна сума податкового боргу за цим платежем станом на 30 вересня 2021 року становить 3072630,98 грн (з урахуванням залишку коштів у сумі 21721,00 грн в інтегрованій картці) (а.с.146).

Як видно з розрахунку податкового боргу (а.с.5), інтегрованої картки платника (а.с.144), за відповідачем обліковується податковий борг у зв`язку із несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, застосованих у сумі 182741,15 грн податковим повідомленням-рішенням від 06 лютого 2020 року №0004581405 (а.с.20). Обов`язок зі сплати штрафних санкцій виник після узгодження податкового повідомлення-рішення згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №140/765/20.

Надаючи оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Приписами пункту 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 46.2 статті 46 ПК України податковою декларацією, розрахунком є - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий пункт 46.1 статті 46 Кодексу).

Згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, застосовується штраф та нараховується пеня у порядку та розмірах, передбачених статтями 126 і 129 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення (підпункт 129.3.4-1 пункту 129.3 статті 129 ПК України).

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2019 року №000282507, №000281507, №000279507, №000280507 та від 06 лютого 2020 року №0004581405, якими ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» були визначені грошові зобов`язання, були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за податковою адресою. При цьому відповідач їх оскаржував у судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №140/765/20 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 20 листопада 2019 року №000282507 повністю, №000281507 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 483233,00 грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями 322155,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 161078,00 грн), №000279507 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 450170,00 грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями 360136,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 90034,00 грн), №000280507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 1470006,00 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №140/765/20 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 20 листопада 2019 року №000282507 повністю, №000281507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 483233,00 грн, №000279507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 450170,00 грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями 360136,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 90034,00 грн), №000280507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 1470006,00 грн та прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, грошові зобов`язання, що визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України є узгодженими з дня набрання 24 березня 2021 року судовим рішенням законної сили. А тому твердження відповідача про неузгодженість вказаних податкових зобов`язань у зв`язку з оскарженням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у касаційному порядку є безпідставними.

Суд наголошує, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим лише до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 2 глави 13 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за №321/35943, далі - Порядок №5), на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами адміністративного/судового (рішення суду, прийняте по суті) оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Як вбачається зі зворотного боку інтегрованих карток платника податку, після набрання судовим рішенням у справі №140/765/20 законної сили грошові зобов`язання були поновлені в інтегрованій картці платника.

У свою чергу ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 20 листопада 2019 року №000282507, №000281507, №000279507, №000280507 та від 06 лютого 2020 року №0004581405 грошові зобов`язання та нараховану пеню не сплатило, а тому такі зобов`язання набули статусу податкового боргу.

При цьому суд зауважує, що відповідач не оскаржив нарахування пені та не спростував проведений розрахунок пені.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідачем після поновлення 12 квітня 2021 року в інтегрованій картці грошових зобов`язань були подані декларації з ПДВ, в яких самостійно було визначено суму податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, за березень 2021 року у сумі 444093,00, за квітень 2021 року у сумі 499603,00 грн, за травень 2021 року у сумі 310424,00 грн, за червень 2021 року у сумі 286844,00 грн, за липень 2021 року у сумі 495903,00 грн, за серпень 2021 року у сумі 654516,00 грн та у сумі 1855,00 грн згідно з уточнюючим розрахунком у зв`язку із самостійним виправленням помилок, а також розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за перший квартал 2021 року у сумі 162400,00 грн, за перше півріччя 2021 року у сумі 140800,00 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, сплачені відповідачем кошти у сумі самостійно визначених грошових зобов`язань згідно з поданими після 12 квітня 2021 року податковими деклараціями з ПДВ за квітень - серпень 2021 року та розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за перший квартал 2021 року за перше півріччя 2021 року, за правилами пункту 87.9 статті 87 ПК України правомірно були зараховані ГУ ДПС у Волинській області для погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 20 листопада 2019 року. Часткове зменшення за рахунок поточних платежів суми податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями одночасно призводило до виникнення податкового боргу за самостійно визначеними платником грошовими зобов`язаннями.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Процедура стягнення податкового боргу врегульована статтею 95 ПК України.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, зверненню контролюючого органу до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів для погашення податкового боргу має передувати надіслання податкової вимоги про сплату боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

ГУ ДПС у Волинській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 08 травня 2020 року №84720-54 про сплату податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 64999,26 грн, яка була отримана платником податків 13 липня 2020 року, що власне не заперечується останнім (а.с.15-16). Сума грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 20 листопада 2021 року, які узгоджувалися у судовому порядку, не увійшла до зазначеної вимоги.

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податного боргу, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу такого платника змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Не є спірною та обставина, що відповідач 20 липня 2020 року сплатив податковий борг згідно з податковою вимогою (а.с.84-93).

Разом з тим, помилковими є твердження відповідача про відсутність у підприємства будь-яких інших боргів перед бюджетом з моменту формування податкової вимоги та наявність в ІКП виключно переплати станом на 31 грудня 2020 року.

З матеріалів справи слідує, що рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 28 лютого 2020 року відповідачу було розстрочено сплату податкового боргу під проценти за податковим боргом з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на суму 2147707,51 грн з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року (а.с.119а).

Крім того, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №803/1471/16 розстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в адміністративній справі №803/1471/16 за позовом ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій у розмірі 730801,17 грн за податковим повідомленням-рішенням від 16 червня 2016 року №000433312 строком на 1 рік до 30 листопада 2021 року рівними частинами, шляхом щомісячної сплати коштів у такий спосіб: до 31 грудня 2020 року 60900,00 грн; до 31 січня 2021 року 60900,00 грн; до 28 лютого 2021 року 60900,00 грн; до 31 березня 2021 року 60900,00 грн; до 30 квітня 2021 року 60900,00 грн; до 31 травня 2021 року 60900,00 грн; до 30 червня 2021 року 60900,00 грн; 31 липня 2021 року 60900,00 грн; 31 серпня 2021 року 60900,00 грн; 30 вересня 2021 року 60900,00 грн; 31 жовтня 2021 року 60900,00 грн; 30 листопада 2021 року 60901,17 грн.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Аналіз змісту статті 59, пункту 100.1 статті 100 ПК України у контексті застосування статті 95 ПК України дає підстави для висновку, що розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу та не змінює статусу такої заборгованості; розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу. Суд зазначає, що постановлення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Тому розстрочення, відстрочення податкового боргу не є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення податкового боргу за умови доведення обставин, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання та наявності податкового боргу.

З моменту направлення відповідачу податкової вимоги від 08 травня 2020 року №84720-54 податковий борг відповідача не переривався, оскільки за відповідачем рахувався податковий борг з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та з податку на доходи фізичних осіб, незважаючи на їх розстрочення відповідними рішеннями. А тому, враховуючи вимоги пункту 59.5 статті 59 ПК України, підстав для направлення відповідачу нової вимоги не було.

У свою чергу наявність у відповідача податкового боргу підтверджується довідкою про наявність заборгованості за платежами до бюджету (а.с.5), розрахунком сум податкового боргу (а.с.11-14) та зворотнім боком інтегрованих карток платника податків (а.с.145-156).

Перевіряючи стан розрахунків відповідача з бюджетом в межах позовних вимог станом на день розгляду справи за додатково поданими позивачем документами (зворотнім боком інтегрованої картки платника податків за вказаними вище платежами станом на 30 листопада 2021 року), суд встановив, що податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що у перебувають у державній власності, був частково погашений відповідачем, у зв`язку з чим його сума станом становить 916783,19 грн (а.с.155).

Таким чином, загальна сума податкового боргу за вищевказаними платежами, яка підлягає стягненню становить 5277544,57 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується документально підтверджений податковий борг, щодо якого не надано доказів повної сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, то позов підлягає частковому задоволенню шляхом прийняття рішення про стягнення податкового боргу у сумі 5277544,57 грн з рахунків у банках, що обслуговують ДП «Ратнівське лісомисливське господарство».

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код 44106679) до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» (44101, Волинська область, селище міського типу Ратне, вулиця Богдана Хмельницького, 67, ідентифікаційний код юридичної особи 00991503) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету кошти у сумі 5277544,57 грн (п`ять мільйонів двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот чотириста чотири грн 57 коп.) для погашення податкового боргу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк