Постанова № 10245090, 17.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-1675/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.

при секретаріВарченко В.В.

за участі:

представника позивача

представника відповідачаОСОБА_3,

Сеник Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >приватного підприємця ОСОБА_5 <3-тя особа >до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області <3-тя особа >про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000881701/0 від 09.02.2010, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним податкове повідомлення - рішення № 0000881701/0 від 09 лютого 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 19711,30 грн., та скасувати його.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань взаємовідносин з Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за період з 18.02.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 02 лютого 2010 року № 77/17-2859716234, в якому зазначено, що позивачем було укладено договір із Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», вчинення якого не було спрямовано на настання правових наслідків, тому було зроблено висновок про його нікчемність на підставі ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, 228 ЦК України.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000881701/0 від 09 лютого 2010 року яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 19711,30 грн.

Такий висновок відповідача внаслідок перевірки позивач вважає незаконним, тому що всі дії по виконанню умов договорів підтверджуються документально, податковий облік підтверджується первинними документами, які були надані позивачем відповідачу при проведення перевірки.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, кожен зокрема, що позивач зареєстрований як підприємець, та перебуває на спрощеній системі оподаткування і одним із видів його підприємницької діяльності згідно свідоцтва про сплату єдиного податку є обробка даних.

Відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань взаємовідносин з Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 02 лютого 2010 року № 77/17-2859716234, в якому було зроблено висновок про нікчемність договору укладеного із Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», тому що його вчинення не було спрямовано на настання правових наслідків.

Такий висновок відповідача внаслідок перевірки позивач та його представник вважають незаконним, тому що всі дії по виконанню умов договорів підтверджуються документально, податковий облік підтверджується первинними документами, які були надані позивачем відповідачу при проведенні перевірки.

Крім того відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, тобто немає відповідного рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству, так як договір є нікчемним, у діях відповідача при укладенні спірного договору немає ознак його реального виконання, тому що при перевірці встановлено відсутність результатів виконання договорів, що підтверджується відсутністю документів про наслідки надання послуг, тому у позові необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області 18.02.2008 року за № 2 654 000 0000 002199 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Позивач взятий на податковий облік у відповідача 19.02.2008 року за № 3679.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань взаємовідносин з Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 02 лютого 2010 року № 77/17-2859716234, «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань взаємовідносин з Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України код ЄДРПОУ 26431921 за період з 18.02.2008 року по 31.12.2009 року», в якому відповідачем було зроблено висновок про нікчемність договору укладеного позивачем із Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», на підставі ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, 228 ЦК України, тому що його вчинення не було спрямовано на настання правових наслідків.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000881701/0 від 09 лютого 2010 року яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 19711,30 грн.

Із пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2008 року приватний підприємець ОСОБА_5, як виконавець уклав письмовий договір без номера із замовником - Хмельницькою регіональною філією Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про надання послуг у термін протягом шести місяців з моменту надання замовником всіх необхідних документів та здійснення ним повної оплати вартості робіт.

Зазначений договір відповідач вважає нікчемним, про що зроблено відповідний висновок в акті перевірки, а також такі обставини доводились представником відповідача в судовому засіданні. Разом з тим, суд вважає, що підстав вважати такий договір нікчемним немає, за таких обставин.

Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із змісту ст. 228 ЦК України, суд приходить до висновку, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України, що дає право суду застосувати до сторін правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України.

Наведене дає суду підставу вважати, що відповідач зобовязаний був довести відповідними доказами намір відповідача при укладені зазначеного договору, що зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і на незаконне заволодіння майна держави, у цьому випадку несплаченими позивачем до державного бюджету податками.

В підтвердження реальності виконання договору від 1 липня 2008 року без номера позивач надав посадовим особам податкового органу копію самого договору, копії актів здачі-приймання робіт по обробці даних, що зазначено у акті перевірки, книгу обліку доходів та витрат ф 10, копії банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача.

Аналізуючи зміст акту перевірки позивача, суд приходить до висновку, що посадовою особою податкового органу при оформленні результатів перевірки відповідним актом не зазначено жодного доказу на підтвердження висновків про нікчемність договору.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що виконання договору не спричинило реального настання наслідків, так як це є субєктивними висновками посадової особи відповідача, які не підтверджені жодними доказами. Встановити нікчемність договору тільки за таких обставин суд не вважає за можливе.

Із пояснень позивача, представника позивача вбачається, що позивач виконував такі послуги як перенесення інформації з паперових носіїв на електронні носії, тобто диски, які передавались замовнику в якості виконаної роботи, згідно умов договору.

Такі пояснення сторони позивача підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_6, яка крім того пояснила, що необхідність отримання таких послуг від позивача була обумовлена відсутністю у Хмельницькій регіональній філії Д П «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» спеціалістів відповідної кваліфікації.

Такі твердження сторони позивача та свідка нічим не заперечуються зі сторони відповідача.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення із спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у фізичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, тому позов необхідно вважати обґрунтованим та повністю доведеним у судовому засіданні дослідженими доказами і його необхідно задоволити та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача про нарахування податкового зобовязання позивачу.

Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Із пояснень представника позивача, та матеріалів справи судом встановлено, що при проведенні позапланової перевірки від 02 лютого 2010 року, позивачу було вручено під розписку копії направлення на перевірку № 14 від 28 січня 2010 року про проведення позапланової перевірки в період з 28 січня 2010 року по 02 лютого 2010 року та копія наказу № 31 від 28.01.2010 року керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки в термін з 28 січня 2010 року по 02 лютого 2010 року.

Наказ на проведення перевірки прийнятий на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-12 від 04.12.1990 року, та є мотивованим.

Аналіз ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає підставу суду прийти до висновку, що рішення суду для проведення позапланової виїзної перевірки субєкта підприємницької діяльності приймати не треба, достатньо мотивованого наказу керівника податкового органу.

Тобто виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що порушень в процедурі проведення перевірки посадовими особами податкового органу допущено не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 216, 228 ЦК України, ст. ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області від 09 лютого 2010 року № 0000881701/0 про нарахування ОСОБА_5 АДРЕСА_1 податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 19711,30 грн., (девятнадцять тисяч сімсот одинадцять гривень тридцять копійок).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський