Рішення № 102450704, 06.01.2022, Оболонський районний суд міста Києва

06.01.2022 Справа № 758/9975/19

Унікальний № 756/9975/19

Провадження № 2/756/2670/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

03 грудня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Волошиної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у серпні 2019 року звернулась до Подільського районного суду м.Києва з вказаним позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позову вказує, що сторони з 27.04.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 25.10.2010 р. шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач вказує, що з моменту розлучення і на даний час дитина проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вона відповідально ставлюся до своїх батьківських обов`язків та інтересів дитини, забезпечую її увагою, турботою, гарними житловими умовами та розвитком в спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційної стабільності та матеріальної забезпеченості.

Враховуючи вище викладене та посилаючись на ст.ст. 2, 7-10, 141, 150, 155, 157 СК України, позивач просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 18.09.2020 р. передано справу за підсудністю до Оболонського районного суду м.Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 05.01.2021 року було відкрито загальне позовне провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 27.04.2006 року між сторонами був зареєстрований шлюб Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис №549.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку органу опіки та піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 21.09.2021 року №106-7747 вбачається в межах чинного законодавства України та в інтересах дитини вирішили за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 . Окрім того у висновку вказано, що у заяві від 18.08.2021 р. ОСОБА_2 , зазначив, що не заперечує проти визначення місця проживання сина ОСОБА_3 з матір`ю.

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

З огляду на викладене, беручи до уваги вік та інтереси дитини, який звик до умов проживання саме з матір`ю, оскільки спір вирішується в суді з серпня 2019 р. і весь цей період хлопчик проживає з мамою, суд дійшов висновку визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини- задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.01.2022 року.

Суддя Н.О. Яценко