Рішення № 102450586, 10.01.2022, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1528/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув в залі суду смт. Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Гребенюк Олександр Сергійович подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ „ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2010 року у розмірі 15124 гривні 36 копійок станом на 31.08.2021 року, яка складається із 415 гривень 56 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 14528 гривень 80 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, 180 гривень - заборгованість за пенею. Судові витрати у розмірі 2270 гривень судовий збір.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В поданому до суду клопотанні представник позивача просить розглянути справу без участі представника позивача.

Враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" та відповідачем ОСОБА_1 11 березня 2010 року був укладений кредитний договір. Згідно даного договору відповідач 06 травня 2010 року отримав кредит в загальній сумі 493 гривні 27 копійок зі сплатою відсотків у розмірі 2,5% на місяць. Картка якою користувався позивач визначена сторонами як „Універсальна 55 днів пільгового періоду". Вказані обставини стверджуються копією анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 11.03.2010 року, копією довідки про умови кредитування, яка 11 березня 2010 року підписана відповідачем, випискою по рахунку за період з 11.03.2010 року по 22.09.2021 року.

Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов`язання. Згідно даного договору відповідач зобов`язався щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Сторонами було визначено, що сплата відсотків здійснюється щомісяця. Розмір щомісячних платежів визначено сторонами як 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень і не більше залишку заборгованості. Вказані обставини стверджуються довідкою про умови кредитування з використанням кредитки „Універсальна 55 днів пільгового періоду", яка підписана відповідачем.

Згідно довідкою про умови кредитування з використанням кредитки „Універсальна 55 днів пільгового періоду ", пеня за несвоєчасне погашення заборгованості розраховується як пеня = пеня (1) + пеня (2). Пеня (1) = базова процентна ставка за кредитом /30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня (2) - 1% від заборгованості, але не менше 30 гривень в місяць, нараховується один раз на місяць за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 гривень.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернув позивачу основний борг в сумі 415 гривень 56 копійок, а також прострочив заборгованість по відсотках. Відповідно до умов договору відповідачу нарахована пеня.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов`язань за цим договором, порушив свої зобов`язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

З розрахунку заборгованості станом на 31 серпня 2021 року, який наданий банком, вбачається, що процентна ставка в період до 01 серпня 2019 року визначена у розмірі 30 відсотків річних.

Згідно до ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували застосування сторонами у договорі змінюваної процентної ставки встановленої у відповідності до вимог частин 4-6 ст. 10561 ЦК України.

У абзаці 1 пункту 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі ст. 1056-1 ЦК України у зв`язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

У абзаці 3, 4 пункту 28 вказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року судам роз`яснено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст. ст. 641-642 ЦК України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України. При підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

У анкеті - заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, яка підписана відповідачем зазначено, що останній згідний з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

До позовної заяви додані копія анкети-заяви відповідача та копія підписаної відповідачем довідки про умови кредитування.

Витяг з Умов та Правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Суд відхиляє як доказ розрахунок заборгованості за договором від 11.03.2010 року укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 станом на 31.08.2021 року наданий позивачем. Зокрема, в такому розрахунку застосований збільшений розмір процентної ставки. Суд вважає таке збільшення розміру процентної ставки протиправним.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача по відсотках, суд вважає за необхідне застосувати відсоткову ставку в розмірі 30 відсотків річних як таку, що була встановлена на момент укладення договору між сторонами. Така відсоткова ставка вказана у довідці про умови кредитування , яка підписана відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача по відсотках, з урахуванням отриманих та сплачених ним сум, за період з 02 липня 2010 року, тобто з дати останнього погашення відповідачем заборгованості по тілу кредиту, по 01 серпня 2019 року, тобто дату по яку позивач вимагає стягнути відсотки згідно поданого ним розрахунку, визначена із застосуванням відсоткової ставки 30% річних, складає 865 гривень 65 копійок.

Зокрема заборгованість по відсотках станом на 02 липня 2010 року складає 6 гривень 61 копійку.

Заборгованість відповідача по відсотках, за період з 02 липня 2010 року, по 01 серпня 2019 року, тобто по дату по яку позивач нараховував відсотки за користування кредитом, визначена згідно наступного розрахунку:

415 гривень 56 копійок (сума боргу на яку нараховуються відсотки) Х 108 місяців (період з 02.07.2010 о 02.07.2019 року) Х 2,5% на місяць = 1122 гривні 01 копійка.

415 гривень 56 копійок (сума боргу на яку нараховуються відсотки) Х 30 днів (період з 02.07.2019 по 01.08.2019 року) Х 30% річних / 365 днів = 10 гривень 24 копійки.

За період з 02 липня 2010 року відповідач сплатив в рахунок погашення відсотків 273 гривні 61 копійку.

Таким чином, заборгованість по відсотках, з врахуванням сплачених відповідачем коштів, складає 865 гривень 25 копійок.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Сума нарахованої пені складає 4516 гривень 39 копійок. Позивач просить стягнути з відповідача 180 гривень пені.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача борг в сумі 1461 гривня 20 копійок, в тому числі: основний борг в сумі 415 гривень 56 копійок, заборгованість по відсотках в сумі 865 гривень 25 копійок та пеню за несвоєчасність виконанням зобов`язань по договору в сумі 180 гривень.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 219 гривень 31 копійку в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК", яке розташоване в м. Київ, вулиця Грушевського будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, до ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК" 1461 (одну тисячу чотириста шістдесят одну) гривню 20 (двадцять) копійок заборгованості за кредитним договором та 219 (двісті дев`ятнадцять) гривень 31 (тридцять одну) копійку в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 січня 2022 року.

Суддя: